Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
Витрати виробництва –це вартість усціх видів факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення певної кількості товарів. Короткостроковий період – проміжок часу, протягом якого фірма не взмозі радикально змінити свою виробничу програму й обсяг випуску варіюється лише за рахунок змін змінних витрат при незмінному стані постійних. В короткостроковому періоді витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні витрати (TFC) – це витрати підприємства, які не залежать від змін обсягу виробництва і мають місце навіть тоді, коли не виробляється продукція: (рентні платежі, амортизаційні відрахування, страхові внески). Змінні витрати (ТVC) — це витрати, які змінюються за зміни обсягу виробництва (сировина, матеріали, заробітна плата робітників та ін).
Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
Граничні витрати (МС) — це витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції, що випускається. Як правило, під граничними витратами розуміють витрати, пов’язані з випуском останньої одиниці продукції. Крива граничних витрат показує, що спочатку їх величина зменшується, але досягнувши мінімального значення при певному обсязі випуску МС збільшується. Чим більшим буде об’єм виробництва, тим крутішим буде графік кривої граничних витрат. Залежно від змін граничних витрат вирішується питання про доцільність збільшення або зменшення обсягу виробництва. Цей показник містить важливу інформацію: показує не тільки те, у що обходиться виробництво кожної додаткової одиниці продукції, а й той виграш, що одержить фірма, відмовившись від виробництва останньої одиниці випуску.
Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
Ізокоста – це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів (наприклад праці та капіталу). Це еквівалент бюджетного обмеження, у даному випадку для виробника. Тобто, усі можливі комбінації витрат, що дають максимум продукції при даному бюджеті, лежать на прямій – із окості. Ізокоста – лінійна функція. Ціни факторів розглядаються як незмінні тому незалежно від зміни обсягів виробництва її графік завжди має вигляд прямої. Нахил ізокости дорівнює PL/ Pk. Він визначає ринкову норму заміщення однієї одиниці капіталу додатковою одиницею праці. В залежності від зміни обсягу нашого виробничого бюджету ми збільшуємо або зменшуємо величину ТС. В цьому випадку ізокоста буде зміщуватись геть від точки відліку координат або навпаки наближатись до неї. При цьому кут нахилу ізокости буде залишатися постійним, тому що як він визначається співвідношенням цін на ресурси, а воно в цьому випадку не змінюється. При зміні цін на один з ресурсів при незмінному розмірі виробничого бюджету відбувається зміна кута нахилу ізокости. При накладанні графіка із окости на карту ізоквант визначається положення рівноваги виробника – точка дотику ізокванти з ізокостоюю.
