25. Соціально-економічне та політичне становище в Наддніпрянській Україні на початку XX ст. Виникнення політичної кризи та її прояви (1900-1904 рр.).

На початку 20 ст. Україна за рівнем концентрації промислового виробництва в основних галузях посідала одне з перших місць у світі. П’ять найбільших південних металургійних заводів (Юзівський, Дніпропетр, Олександрійський, Петровський, Донецько-Юріївський) продукували майже 25% загальноросійського чавуну. На великих підприємствах в україні працювало понад 44% усіх робітників. Концентрація промислового виробництва сприяла процесу монополізації, тому на початку сторіччя виростають могутні синдикати. В аграрному секторі Укр. На поч.. 20ст. налічувалося понад 32 тис. поміщицьких господарств

Головне протиріччя між капіталістичними виробничими відносинами загострюється. Вони все глибше розвивалися в с/г та в політичному житті країни. Розвивається війна між селянами та поміщиками; між пролетаріатом та буржуазією. Селянам не вистачало землі (1 сел. гос-во – 7 десятин землі, а 1 гос-во поміщика – 2300 дес. землі). 50 % селян – бідні селяни; 30 % – середняки. Таким чином аграрно-селянське питання було одним із головних питань революції. Поширюється боротьба селян за землю: 1895-1899 – 32 сел. повстання; 1900-1904 – 670 повстаннь. На стадії капіталізму погіршується становище робітників. Імперіалізм в Росії до краю загострив протиріччя між пролетаріатом і буржуазією. Пролетаріат не мав ніяких прав. Існувало соціальне гноблення, робітники не мали громадянських та інших прав. 1900-1904 – 925 страйків робітників (180000 чоловік). З’явилися якісні зміни. Наприкінці 19 століття робітники переважно висували економічні вимоги і тільки 8 % політичні вимоги. А вже на початку 20 століття 53 % страйків висували політичні вимоги (повалення самодержавства, встановлення республіки та ін.). загострюється і друга соціальна війна між пролетаріатом і буржуазією. 1901-1903 рр. – економічна криза, яка ще більше погіршила становище робітників

В 1900р. в Харкові проходить перша травнева демонстрація. Виникають масові рухи: селянський (Харківщина, Полтавщина)(1902), студентський (1901), кооперативний рух (поява спілок) (1902).

Партії: РУП (революц. Укр. партія)(1900), яка розколюється на НУП(народ. Укр. Партія) (1902) , УСП (укр. Соц. партія) (1902), «Спілка» (1904, Меленевський), УПСР (Укр. Партія соц. Револ. «есери» - Грушевський) (1906) та УСДРП (укр. Соц.-дем. Робітн. Партія на чолі з Винниченком, Петлюрою)(1905).

УРП (Укр. Радик. Партія, Єфремов, Грінченко) (1904)

УДП (Укр демокр. Партія , Чекаленко).

РСДРП (1898-проголош, 1903-оформ), яка ділиться на більшовиків (на чолі з Леніним) та меньшовиків (Мартов).

«К.Д.» (кадети) (1905)

«Союз 17 октября» (октябристи, Терещенко) (1905).