3. Гідрогеологічні умови

Гідрогеологічні умови на полі шахти “Благодатна” вивчались за результатами геологорозвідувальних робіт, які виконувались для геологічного звіту по переоцінці запасів кам’яного вугілля поля шахти “Благодатна” (1990р.), а також за даними режимних спостережень за водоприпливами у гірничі виробки шахт району. Гідрогеологічні умови шахтного поля відносяться до другої ступені складності, що пояснюється наявністю п´яти водоносних горизонтів. На шахтному полі розвинені поверхневі, підземні і шахтні води.

Поверхневі води

Представлені р.Самара і її правою притокою р. Тернівка. Долина р. Самара асиметрична –лівий схил пологий (5-7⁰), а правий - крутий (до 30⁰). Ширина русла не перевищує 20м, а глибина 1,5-3м. Мінералізація вод р.Самара змінюється в продовж року від 1,5г/дм³ (паводковий період) до 5,0г/дм³ (меженний період). По хімічному складу це сульфатно-хлоридно-натрієві води. Живлення р.Самара відбуваеться за рахунок підземних вод, атмосферних опадів та шахтних вод , які поступають з ставків накопичувачів.

Підземні води

Розвинені у відкладах четвертинної, неогенової, палеогенової, тріас-юрської і кам´яновугільної системи.

Водоносний горизонт у відкладах четвертинної системи-Q

У цих відкладах виділені два водоносних горизонта. Один розвинений у лісовидних суглинках та лінзах пісків (типу “Верховодка”) і у пісках, які розповсюджені у заплавах річок Самара та Тернівка. Живлення його відбувається за рахунок атмосферних опадів. Мінералізація цього водоносного горизонту коливається в межах від 0,6 до 3г/дм³. Другий водоносний горизонт, який має значне поширення на полі шахти це водоносний горизонт у аллювіальних відкладах. Він представленний аллювіальними пісками, які залягають на розмитій поверхні київсько-межигірських порід. Безпосереднього впливу на ведення гірничих робіт водоносний горизонт четвертинної системи мати не буде.

Водоносний горизонт у відкладах неогенової системи-N₁np

Розвинений тільки на вододілі, у пісках новопетрівського регіоярусу. Внаслідок дренуючого впливу річкової та балочної мережі ці піски обводнені лише у своєї нижньої частині, потужністю до 3-4м. Водоносний горизонт безнапірний і слобководозбагачений. Коефіцієнт фільтрації досягає 0,015м/добу. При веденні гірничих робіт в зв´язку з обмеженними запасами та слабкими фільтраційними якостями пісків, впливати на обводненя гірничих виробок цей водоносний горизонт не буде.

Водоносний горизонт у відкладах київсько-межигірського регіоярусу- P_2-3kv-mz

Ці відклади розвинені повсюдно у пісках і пісковиках , які не розділені поміж собою водоупором і мають бепосередній гідравличний зв´язок. У західній та північно-західній частині описуємої площі , пісковики відділені від пісків бучацького регіоярусу щільними мергелистими глинами, потужністю до10-15м. Потужність цоьго водоносного горизонту досягає від 5 до 42м, зменшуючись у долини р. Самара. Водосність цього горизонту невисока­­­­­­­­­­­­­­­­­ . Коеффіцієнт фільтрації 0,32м/доб . Для водопостачання окремо водоносий горизонт не використовується . На площі з гарною якістю води, пісковики київсько-межигірського водоносного горизонту використовуються сумісно з пісками бучацького водоносного горизонту . При відробці вугільних пластів він може приймати участь у формуванні водоприпливів у гірничі виробки шахти.

Водоносний горизонт у відкладах бучацького регіоярусу-Р₂bc

Розвинений у буровато-сірих кварцових пісках і має повсюдне поширення і є основним і найбільш витриманим по потужності .Він має напір, який досягає від 17 до 41м. Питомий дебіт дорівнює 1,3л/с, а коефіцієнт фільтрації від 0,06до 25/добу. Бучацький водоносний горизонт грає основну роль у обводнені гірничих виробок , там де вугільні пласти мають вихід під бучацькі відклади.

Водоносний горизонт у відкладах тріас-юрської системи

Розвинений у пісковиках і піщано-галькових відкладах потужністю від 0 до15м , високонапірний (89,65м) і розпосюджений у північно-західній частині шахтового поля. Коеффіцієнти фільтрації водовмістких порід коливається від 0,0068до 28,17м/добу. Цей водоносний горизонт гідравлично зв´язаний з бучацьким і тому буде приймати участь в обводненні гірничих виробок.

Водоноснй горизонт у відкладах кам´яновугільної системи

Є основним водоносним горизонтом, приймаючім участь у обводнені гірничих виробок. Він представлений пісковиками, вапняками, пластами кам´яного вугілля. Відклади кам´яновугільного водоносного горизонту від- різняються невитриманістю літологічного складу та тріщінуватістю. Водоносний комплекс пластового типу, напірний. Його напір над кровлею досягає від 58,6 до 165,83м, питомий дебіт свердловин цього горизонту від 0,0012до 0,089л/сек, а коефіцієнт фільтрації від 0,0037 до 1,36м/добу. Основними відроблюваними пластами є вугільні пласти с₁,с₄, с₅,с₇^н,с₈^н,с₉. Глибина залягання цих пластів від 100 до 300м. У покрівлі залягають пісковики (локально), аргіліти, алевроліти, а у підошві аргіліти. Води кам´яновугільного горизонту у верхній частині (до 115м) сульфатно-хлоридні з мінералізацією від 1,2до 7г/дм³. Загальна жорсткість досягає (9,6 до 30ммоль/м³. Нижче 115м -води цього горизонту хлорідно-натрієві з мінералізацією до 7г/дм³. Індустріально-технічні показники їх незадовільні (води жорсткі, піняві по відношеню до бетонів неагресивні). Для зрошеня і меліорації вони непридатні.