- •1. Історія україни, її об'єкт, предмет та періодизація
- •4. Античні міста-держави північного причорномор’я
- •3. Трипільська культура
- •2. Первісні люди: поява та спосіб життя. Першоначала людського життя в україні
- •5. Побут, заняття та вірування скіфів
- •6. Кіммерійці, скіфи, сармати. Перші державні утворення на території україни
- •7. Східні слов’яни у давнині. Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
- •8. Передумови утворення київської русі й особливості державного процесу
- •9. Походження, виникнення та розвиток київської русі
- •10. Політика князів київської русі у х ст.
- •11. Розбудова держави за володимира великого. Хрещення русі та його історичне значення
- •12. Політика ярослава мудрого «руська правда»
- •13. Київська русь під час правління нащадків ярослава мудрого. Володимир мономах
- •14. Феодальна роздробленість київської русі
- •15. Боротьба русі проти монгольської навали та встановлення золотоординського іга
- •16. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток київської русі
- •17. Характерні риси та особливості розвитку культури київської русі
- •18. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •19. Включення українських земель до великого князівства литовського та польщі
- •20. Кревська унія: причини, зміст, наслідки
- •21. Люблінська унія 1569 р., її причини та наслідки для українських земель
- •22. Брестська церковна унія (1596 р.), її причини та наслідки для українських земель
- •23. Соціально-економічний розвиток укр. Земель у складі великого князівства литовського та польщі
- •24. Культура україни у хіv – хvі ст
- •25. Суспільні рухи кінця хvі – 30-х рр хvіі ст
- •26. Проблема походження козацтва в історичній літературі
- •27. Виникнення козацтва. Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво козаків
- •28. Заснування запорізької січі та її історичне значення
- •29. Українське козацтво як впливовий чинник міжнародного життя
- •30. Реєстрове козацтво. Боротьба з турками й татарами
- •31. Причини, характер, рушійні сили й етапи української національної революції середини хvіі ст
- •32. Б.Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, дипломат
- •33. Утворення української гетьманської держави. Політика українського уряду в середині хvіі ст
- •34. Українсько-московські зв’язки під час української національної революції середини хvіі ст
- •36. Переяславська угода 1654 р., її причини, сутність і наслідки
- •37. Україна у 1654 – 1657 рр.
- •38. Історичне значення української національної революції середини хvіі ст. І діяльність б.Хмельницького
- •39. Гетьмани україни доби руїни (друга половина хvіі ст.)
- •40. Основні напрямки політики і. Виговського. Гадяцький договір
- •41. Гетьманування ю.Хмельницького та переяславська угода 1659 р.
- •42. Громадянська війна та поділ козацької україни на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 рр.)
- •43. Політика уряду п.Дорошенка
- •44. Україна за гетьманування і.Мазепи
- •45. Андрусівський мир 1667 р. І його значення для україни
- •46. Політика петра і щодо україни
- •47. Обмеження та ліквідація козацької державності у хvііі ст.
- •48. Ліквідація запорізької січі у хvііі ст., її причини і наслідки
- •49. Правобережні та західноукраїнські землі у хvііі ст.
- •50. Культура України у хvіі - хvііі ст.
- •51. Діяльність п.Орлика. Бендерська конституція і «вивід прав україни»
- •52. Соціально-економічний розвиток лівобережної україни в другій половині хvіі - хvііі ст
- •53. Поділи речі посполитої, їх наслідки
- •54. Українські землі у складі російської імперії (перша половина хіх ст.)
- •55. Початок українського культурного відродження в першій половині хіх ст.
- •56. Українське національне відродження
- •57. Громадські політичні організації на українських землях (перша половина XIX ст.).
- •58. Кирило-мефодіївське товариство
- •59. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •60. Культура України хіх ст.
- •61. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •62. М.Драгоманов та його вплив на розвиток українського національного руху
- •63. Культурно-національний рух на західноукраїнських землях у середині XIX- на початку XX ст.
- •64. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх ст.
- •65. Столипінська аграрна реформа, її наслідки для україни
- •66. Події 1905 – 1907 рр. В україні
- •67. Діяльність українських партій і організацій у 1905 – 1914 рр.
- •68. Особливості розвитку українського національного руху під владою Російської й Австрійської імперій.
- •69. Україна й українці в першій світовій війні
- •70. Діяльність української ценртальної ради у 1917 р.
- •71. Перший і другий універсал уцр. Утворення генерального секретаріату
- •72. Діяльність українських партій і організацій у добу Центральної Ради.
- •73. Брестський мирний договір (1918 р.), його підготовка, підписання таполітичні наслідки для унр.
- •74. Політика Центральної Ради у 1918р.
- •75 Діяльність унр.
- •76. Причини, характер і рушійні сили державного перевороту 29 квітня 1918р.
- •77. Українська Держава п.Скоропадського (1918)
- •78. Утворення директорії унр та її діяльність
- •79. Діяльність українських партій і організацій у добу Директорії.
- •80. Західноукраїнська народна республіка
- •81. Події 1919 р. На території україни
- •82. Причини укладення, зміст та наслідки варшавської угоди між унр і польщею
- •84. Голод 1921 – 1923 років в Україні.
- •85. Нова економічна політика (неп) та особливості її здійснення в україні
- •86. Політика українізації у 1920-ті рр.: форми і зміст
- •87. Політика суцільної колективізації в україні. Голодомор 1932 – 33 рр.
- •88. Індустріалізація в україні
- •89. Сталінські репресії в україні в 1930-і рр.
- •90. Досягнення та втрати української культури в 1920-ті - 1930-ті роки.
- •91. Польський режим на західноукраїнських землях у 1920 – 1930 рр.
- •92. Український національний рух у західній україні між двома світовими війнами
- •93. Включення західноукраїнських земель до складу урср у 1939-1940 рр.
- •94. Окупація українських земель німеччиною та її союзниками у 1941-1942 рр.
- •95. Німецький окупаційний режим в україні 1941-1944 рр.
- •96. Радянський партизанський рух в україні в роки другої світової війни
- •97. Український націоналістичний повстанський рух у 1941-1945 рр.
- •98. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 рр.
- •99. Україна після другої світової війни: втрати та здобутки
- •100. Повоєнна відбудова в україні (1946 – початок 1950-х рр.)
- •101. Культурне життя в україні у другій половині 1940-1950 рр.
- •102. Хрущовська «відлига» та її характер в україні (1956-1964 рр.)
- •103. Соціально-економічний розвиток Української рср середини 1960-х середини 1980-х років.
- •104. Опозиційний рух в україні у 1960 – 1980 рр.
- •105. Формування багатопартійності в україні 1980 – 1990 рр.
- •106. Розбудова української незалежної держави (1991 – 2003 рр.)
- •107. Соціально-економічний розвиток україни в 1991 – 2003 рр.
- •108. Державна символіки україни, її історичне походження
- •60. Культура україни хіх ст.
13. Київська русь під час правління нащадків ярослава мудрого. Володимир мономах
Ярослав Мудрий перед смертю заповів кожному з п'яти синів окремий уділ. Найстарший Ізяслав отримав Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав. Молодші Ярославичі Ігор і Вячеслав одержали відповідно Волинь і Смоленщину. Внукові Ростиславу було виділено Галицьку землю. В заповіті Ярослав закликав синів до любові і злагоди, а роль глави держави поклав на старшого Ізяслава. Спочатку три старших брати, утворивши політичний союз, спільно управляли державою. Вони внесли зміни і доповнення до кодексу законів, створивши таким чином новий кодекс законів "Правда Ярославичів". Однак союз трьох братів не був міцний. Суперечності особливо загострилися після поразки руських військ на р. Альта під час першого великого нападу половців на Русь і повстання в Києві, що вибухнуло після цього. Кожен з Ярославичів виступав претендентом на київський престол. Численні міжусобні війни спустошували і послаблювали державу, з чого користувалися зовнішні вороги – половці, литовці, поляки, угорці. Спроби зупинити ці негативні процеси на зібраннях князів не дали помітних результатів.
Певна стабілізація настала після чергового повстання міського люду в Києві проти бояр і лихварів. Щоб заспокоїти повсталих, великокняжий престол віддали Володимиру Мономаху (1113-1125), який відзначився у боротьбі з половцями. Ставши київським князем, Володимир Мономах зменшив своїм уставом лихварські проценти, обмежив права багатих над селянами-закупами.
Головну увагу Мономах приділяв зміцненню політичної єдності держави. Дипломатичними методами і військовою силою він домігся визнання своєї влади практично всіма князями. Значно зміцнила Русь свої міжнародні позиції. Цьому сприяли успішні походи проти половців, зближення з Візантією, Скандинавією, Західною Європою шляхом налагодження династичних зв'язків та ін.
14. Феодальна роздробленість київської русі
Після смерті Ярослава Мудрого (1054) розпочинається феодальне дроблення Русі, що було цілком закономірним явищем у розвитку тогочасної держави і в основі своїй мало економічні чинники.
Спершу верховним землевласником залишався великий князь київський. Він роздавав землі своїм сподвижникам – васалам. Непокірний васал міг негайно втратити свій наділ і тому не був зацікавлений у дбайливому господарюванні. Поступове утвердження приватної власності на землю сприяло зростанню продуктивності праці, робило власника цілковитим господарем і його залежність від великого князя була незначною. Почалися численні усобиці за владу і землю.
Ярослав Мудрий перед смертю заповів кожному з п'яти синів окремий уділ.
Кожен з Ярославичів виступав претендентом на київський престол. Численні міжусобні війни спустошували і послаблювали державу.
1113 р. великокняжий престол віддали Володимиру Мономаху, який відзначився у боротьбі з половцями.
Діяльність Мономаха та його сина Мстислава були останніми спробами зберегти єдність Київської держави. Після них Київська Русь розпалася на окремі князівства і землі. Зокрема, на землях України сформувалися князівства Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке.
У середині 30-к років ХІІ ст. відокремився Новгород. В ті ж часи остаточно відійшла Полоцька земля. На крайньому північному сході держави в середині ХІІ ст. формуються Суздальська і Ростовська землі, які входили до цього часу до складу Чернігівського і Переяславського князівств. Усі ці процеси мали своїм наслідком зміни не тільки політичні, а й етнічні.
Основною причиною феодальної роздробленості Княжої Русі були постійні конфлікти між князями, які претендували на верховну владу. Довгий час точилася невпинна боротьба за старшинство. Так, протягом ХІІ ст. з’явилося від 10 до 15 самостійних князівств. У кожного з них було тепер своє власне політичне, економічне і навіть культурне життя. В результаті Київська Русь перетворилася в дещо аморфне. Люди розуміли одне одного стосовно мови, мали одну віру, але при цьому їх об’єднував не один Київ, а багато інших міст, які до того ж ворогували між собою. Внаслідок роздробленості малі князівства відповідно мали менші багатства. Хоча тепер Київ і не був головним центром, однак він залишився головною здобиччю князів.