
- •1. Історія україни, її об'єкт, предмет та періодизація
- •4. Античні міста-держави північного причорномор’я
- •3. Трипільська культура
- •2. Первісні люди: поява та спосіб життя. Першоначала людського життя в україні
- •5. Побут, заняття та вірування скіфів
- •6. Кіммерійці, скіфи, сармати. Перші державні утворення на території україни
- •7. Східні слов’яни у давнині. Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
- •8. Передумови утворення київської русі й особливості державного процесу
- •9. Походження, виникнення та розвиток київської русі
- •10. Політика князів київської русі у х ст.
- •11. Розбудова держави за володимира великого. Хрещення русі та його історичне значення
- •12. Політика ярослава мудрого «руська правда»
- •13. Київська русь під час правління нащадків ярослава мудрого. Володимир мономах
- •14. Феодальна роздробленість київської русі
- •15. Боротьба русі проти монгольської навали та встановлення золотоординського іга
- •16. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток київської русі
- •17. Характерні риси та особливості розвитку культури київської русі
- •18. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •19. Включення українських земель до великого князівства литовського та польщі
- •20. Кревська унія: причини, зміст, наслідки
- •21. Люблінська унія 1569 р., її причини та наслідки для українських земель
- •22. Брестська церковна унія (1596 р.), її причини та наслідки для українських земель
- •23. Соціально-економічний розвиток укр. Земель у складі великого князівства литовського та польщі
- •24. Культура україни у хіv – хvі ст
- •25. Суспільні рухи кінця хvі – 30-х рр хvіі ст
- •26. Проблема походження козацтва в історичній літературі
- •27. Виникнення козацтва. Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво козаків
- •28. Заснування запорізької січі та її історичне значення
- •29. Українське козацтво як впливовий чинник міжнародного життя
- •30. Реєстрове козацтво. Боротьба з турками й татарами
- •31. Причини, характер, рушійні сили й етапи української національної революції середини хvіі ст
- •32. Б.Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, дипломат
- •33. Утворення української гетьманської держави. Політика українського уряду в середині хvіі ст
- •34. Українсько-московські зв’язки під час української національної революції середини хvіі ст
- •36. Переяславська угода 1654 р., її причини, сутність і наслідки
- •37. Україна у 1654 – 1657 рр.
- •38. Історичне значення української національної революції середини хvіі ст. І діяльність б.Хмельницького
- •39. Гетьмани україни доби руїни (друга половина хvіі ст.)
- •40. Основні напрямки політики і. Виговського. Гадяцький договір
- •41. Гетьманування ю.Хмельницького та переяславська угода 1659 р.
- •42. Громадянська війна та поділ козацької україни на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 рр.)
- •43. Політика уряду п.Дорошенка
- •44. Україна за гетьманування і.Мазепи
- •45. Андрусівський мир 1667 р. І його значення для україни
- •46. Політика петра і щодо україни
- •47. Обмеження та ліквідація козацької державності у хvііі ст.
- •48. Ліквідація запорізької січі у хvііі ст., її причини і наслідки
- •49. Правобережні та західноукраїнські землі у хvііі ст.
- •50. Культура України у хvіі - хvііі ст.
- •51. Діяльність п.Орлика. Бендерська конституція і «вивід прав україни»
- •52. Соціально-економічний розвиток лівобережної україни в другій половині хvіі - хvііі ст
- •53. Поділи речі посполитої, їх наслідки
- •54. Українські землі у складі російської імперії (перша половина хіх ст.)
- •55. Початок українського культурного відродження в першій половині хіх ст.
- •56. Українське національне відродження
- •57. Громадські політичні організації на українських землях (перша половина XIX ст.).
- •58. Кирило-мефодіївське товариство
- •59. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •60. Культура України хіх ст.
- •61. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •62. М.Драгоманов та його вплив на розвиток українського національного руху
- •63. Культурно-національний рух на західноукраїнських землях у середині XIX- на початку XX ст.
- •64. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх ст.
- •65. Столипінська аграрна реформа, її наслідки для україни
- •66. Події 1905 – 1907 рр. В україні
- •67. Діяльність українських партій і організацій у 1905 – 1914 рр.
- •68. Особливості розвитку українського національного руху під владою Російської й Австрійської імперій.
- •69. Україна й українці в першій світовій війні
- •70. Діяльність української ценртальної ради у 1917 р.
- •71. Перший і другий універсал уцр. Утворення генерального секретаріату
- •72. Діяльність українських партій і організацій у добу Центральної Ради.
- •73. Брестський мирний договір (1918 р.), його підготовка, підписання таполітичні наслідки для унр.
- •74. Політика Центральної Ради у 1918р.
- •75 Діяльність унр.
- •76. Причини, характер і рушійні сили державного перевороту 29 квітня 1918р.
- •77. Українська Держава п.Скоропадського (1918)
- •78. Утворення директорії унр та її діяльність
- •79. Діяльність українських партій і організацій у добу Директорії.
- •80. Західноукраїнська народна республіка
- •81. Події 1919 р. На території україни
- •82. Причини укладення, зміст та наслідки варшавської угоди між унр і польщею
- •84. Голод 1921 – 1923 років в Україні.
- •85. Нова економічна політика (неп) та особливості її здійснення в україні
- •86. Політика українізації у 1920-ті рр.: форми і зміст
- •87. Політика суцільної колективізації в україні. Голодомор 1932 – 33 рр.
- •88. Індустріалізація в україні
- •89. Сталінські репресії в україні в 1930-і рр.
- •90. Досягнення та втрати української культури в 1920-ті - 1930-ті роки.
- •91. Польський режим на західноукраїнських землях у 1920 – 1930 рр.
- •92. Український національний рух у західній україні між двома світовими війнами
- •93. Включення західноукраїнських земель до складу урср у 1939-1940 рр.
- •94. Окупація українських земель німеччиною та її союзниками у 1941-1942 рр.
- •95. Німецький окупаційний режим в україні 1941-1944 рр.
- •96. Радянський партизанський рух в україні в роки другої світової війни
- •97. Український націоналістичний повстанський рух у 1941-1945 рр.
- •98. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 рр.
- •99. Україна після другої світової війни: втрати та здобутки
- •100. Повоєнна відбудова в україні (1946 – початок 1950-х рр.)
- •101. Культурне життя в україні у другій половині 1940-1950 рр.
- •102. Хрущовська «відлига» та її характер в україні (1956-1964 рр.)
- •103. Соціально-економічний розвиток Української рср середини 1960-х середини 1980-х років.
- •104. Опозиційний рух в україні у 1960 – 1980 рр.
- •105. Формування багатопартійності в україні 1980 – 1990 рр.
- •106. Розбудова української незалежної держави (1991 – 2003 рр.)
- •107. Соціально-економічний розвиток україни в 1991 – 2003 рр.
- •108. Державна символіки україни, її історичне походження
- •60. Культура україни хіх ст.
84. Голод 1921 – 1923 років в Україні.
Перший голодомор в Україні стався в 1921—1922 рр. Головною його причиною були наслідки політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні, степові райони України. Особливо тяжке становище склалося в Катеринославській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській губерніях та на півдні Харківщини. Це були райони, які до Першої світової війни слугували головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн люду. Лютувала епідемія холери.
Голоду можна було уникнути, якби влада своєчасно подбала про перерозподіл ресурсів, які тоді були в її розпорядженні. Цього, однак, не було зроблено: Москва вимагала хліба для промислових центрів Росії.
Партійне керівництво республіки довгий час приховувало масштаби голоду, відмовлялося від міжнародної допомоги. Тільки в другій половині 1922 р. було дозволено діяти міжнародній організації «Американська адміністрація допомоги». Проте більшу частку допомоги забирала Росія. Окремі дослідники вважають, що чисельність втрат, пов'язаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. У той же час на територію України прибуло близько 440 тис. переселенців із голодуючих районів Росії. Внаслідок цього офіційна статистика «не бачила» скорочення населення України.
В Україні голод удалося ліквідувати лише в 1923 р. Це стало результатом не стільки зусиль влади, скільки поліпшення загальної економічної ситуації, пов'язаної з першими успіхами нової економічної політики. Випадки голоду, хоч і в менших масштабах, спостерігалися і в інші роки. Наприклад, на Поділлі він повторився в 1925 р. і також був значною мірою спровокований більшовицько-радянською владою, котра мала змогу запобігти лихові, але не зробила цього.
85. Нова економічна політика (неп) та особливості її здійснення в україні
На початку 1921 р. стало зрозуміло, що подальше проведення політики «воєнного комунізму» може призвести до селянської війни. Тому було прийняте рішення про заміну розкладки натуральним податком, що поклало початок системі заходів, яку назвали спочатку "непо", а згодом – "неп" (нова економічна політика).
Це була політика компромісу, вимушеного відступу від негайного будівництва комунізму. Крім заміни продрозкладки натуральним, а згодом і грошовим податком, що давало можливість селянам продавати надлишки своєї продукції на ринку, неп допускав вільну внутрішню торгівлю, передачу дрібних підприємств в оренду та приватну власність, іноземні концесії. Запроваджувався госпрозрахунок на рівні трестів. Практично припинилося заснування нових колгоспів і радгоспів. Однак не відмовлялись від будівництва соціалізму, важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися під контролем держави.
Був прийнятий закон про заміну продрозкладки податком. Але встановлені норми податку були завеликі для зубожілого українського села. Запровадження непу збіглося в часі зі страшним лихом. Посуха, скорочення виробництва продовольства внаслідок господарської руїни та непомірні реквізиції призвели до голоду 1921-1923 рр. Голод в Україні протягом довгого часу замовчувався. Тільки навесні 1922 р., коли люди вмирали вже цілими селами, почали допомагати українським голодуючим, але кілька сотень тисяч життів врятувати вже не вдалося.
Незважаючи на всі труднощі, нова економічна політика мала успіх. У 1923 р. вдалося покінчити з голодом. Heп дав змогу здійснити те, чого раніше не вдалося досягти силою зброї – ліквідувати повстанський рух.
Хоч земля залишалася державною власністю, вона передавалася в приватне користування або в оренду селянам. Звільнившись від страху реквізиції, селянські господарства швидко відновили свою продуктивність. У 1925-1926 рр. виробництво зерна • Україні майже досягло довоєнного рівня. Тоді ж був в основному відновлений обсяг промислового виробництва.
Heп викликав певні зрушення й у внутрішній політиці. Припинилися масові розстріли. Було проголошено амністію решткам повстанців і членам некомуністичних партій. Українській політичній еміграції гарантувалося вільне повернення в Україну.
Неп не означав повного повернення до ринкової економіки. Незважаючи на послаблення партійно-державного контролю, система управління економікою залишалася, по суті, командно-адміністративною. Тривали, хоч і в менших масштабах, політичні репресії. Обмеженість і непослідовність непу згодом полегшили Сталіну повернення до "воєнно-комуністичних" методів.