
- •1. Історія україни, її об'єкт, предмет та періодизація
- •4. Античні міста-держави північного причорномор’я
- •3. Трипільська культура
- •2. Первісні люди: поява та спосіб життя. Першоначала людського життя в україні
- •5. Побут, заняття та вірування скіфів
- •6. Кіммерійці, скіфи, сармати. Перші державні утворення на території україни
- •7. Східні слов’яни у давнині. Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
- •8. Передумови утворення київської русі й особливості державного процесу
- •9. Походження, виникнення та розвиток київської русі
- •10. Політика князів київської русі у х ст.
- •11. Розбудова держави за володимира великого. Хрещення русі та його історичне значення
- •12. Політика ярослава мудрого «руська правда»
- •13. Київська русь під час правління нащадків ярослава мудрого. Володимир мономах
- •14. Феодальна роздробленість київської русі
- •15. Боротьба русі проти монгольської навали та встановлення золотоординського іга
- •16. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток київської русі
- •17. Характерні риси та особливості розвитку культури київської русі
- •18. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •19. Включення українських земель до великого князівства литовського та польщі
- •20. Кревська унія: причини, зміст, наслідки
- •21. Люблінська унія 1569 р., її причини та наслідки для українських земель
- •22. Брестська церковна унія (1596 р.), її причини та наслідки для українських земель
- •23. Соціально-економічний розвиток укр. Земель у складі великого князівства литовського та польщі
- •24. Культура україни у хіv – хvі ст
- •25. Суспільні рухи кінця хvі – 30-х рр хvіі ст
- •26. Проблема походження козацтва в історичній літературі
- •27. Виникнення козацтва. Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво козаків
- •28. Заснування запорізької січі та її історичне значення
- •29. Українське козацтво як впливовий чинник міжнародного життя
- •30. Реєстрове козацтво. Боротьба з турками й татарами
- •31. Причини, характер, рушійні сили й етапи української національної революції середини хvіі ст
- •32. Б.Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, дипломат
- •33. Утворення української гетьманської держави. Політика українського уряду в середині хvіі ст
- •34. Українсько-московські зв’язки під час української національної революції середини хvіі ст
- •36. Переяславська угода 1654 р., її причини, сутність і наслідки
- •37. Україна у 1654 – 1657 рр.
- •38. Історичне значення української національної революції середини хvіі ст. І діяльність б.Хмельницького
- •39. Гетьмани україни доби руїни (друга половина хvіі ст.)
- •40. Основні напрямки політики і. Виговського. Гадяцький договір
- •41. Гетьманування ю.Хмельницького та переяславська угода 1659 р.
- •42. Громадянська війна та поділ козацької україни на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 рр.)
- •43. Політика уряду п.Дорошенка
- •44. Україна за гетьманування і.Мазепи
- •45. Андрусівський мир 1667 р. І його значення для україни
- •46. Політика петра і щодо україни
- •47. Обмеження та ліквідація козацької державності у хvііі ст.
- •48. Ліквідація запорізької січі у хvііі ст., її причини і наслідки
- •49. Правобережні та західноукраїнські землі у хvііі ст.
- •50. Культура України у хvіі - хvііі ст.
- •51. Діяльність п.Орлика. Бендерська конституція і «вивід прав україни»
- •52. Соціально-економічний розвиток лівобережної україни в другій половині хvіі - хvііі ст
- •53. Поділи речі посполитої, їх наслідки
- •54. Українські землі у складі російської імперії (перша половина хіх ст.)
- •55. Початок українського культурного відродження в першій половині хіх ст.
- •56. Українське національне відродження
- •57. Громадські політичні організації на українських землях (перша половина XIX ст.).
- •58. Кирило-мефодіївське товариство
- •59. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •60. Культура України хіх ст.
- •61. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •62. М.Драгоманов та його вплив на розвиток українського національного руху
- •63. Культурно-національний рух на західноукраїнських землях у середині XIX- на початку XX ст.
- •64. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх ст.
- •65. Столипінська аграрна реформа, її наслідки для україни
- •66. Події 1905 – 1907 рр. В україні
- •67. Діяльність українських партій і організацій у 1905 – 1914 рр.
- •68. Особливості розвитку українського національного руху під владою Російської й Австрійської імперій.
- •69. Україна й українці в першій світовій війні
- •70. Діяльність української ценртальної ради у 1917 р.
- •71. Перший і другий універсал уцр. Утворення генерального секретаріату
- •72. Діяльність українських партій і організацій у добу Центральної Ради.
- •73. Брестський мирний договір (1918 р.), його підготовка, підписання таполітичні наслідки для унр.
- •74. Політика Центральної Ради у 1918р.
- •75 Діяльність унр.
- •76. Причини, характер і рушійні сили державного перевороту 29 квітня 1918р.
- •77. Українська Держава п.Скоропадського (1918)
- •78. Утворення директорії унр та її діяльність
- •79. Діяльність українських партій і організацій у добу Директорії.
- •80. Західноукраїнська народна республіка
- •81. Події 1919 р. На території україни
- •82. Причини укладення, зміст та наслідки варшавської угоди між унр і польщею
- •84. Голод 1921 – 1923 років в Україні.
- •85. Нова економічна політика (неп) та особливості її здійснення в україні
- •86. Політика українізації у 1920-ті рр.: форми і зміст
- •87. Політика суцільної колективізації в україні. Голодомор 1932 – 33 рр.
- •88. Індустріалізація в україні
- •89. Сталінські репресії в україні в 1930-і рр.
- •90. Досягнення та втрати української культури в 1920-ті - 1930-ті роки.
- •91. Польський режим на західноукраїнських землях у 1920 – 1930 рр.
- •92. Український національний рух у західній україні між двома світовими війнами
- •93. Включення західноукраїнських земель до складу урср у 1939-1940 рр.
- •94. Окупація українських земель німеччиною та її союзниками у 1941-1942 рр.
- •95. Німецький окупаційний режим в україні 1941-1944 рр.
- •96. Радянський партизанський рух в україні в роки другої світової війни
- •97. Український націоналістичний повстанський рух у 1941-1945 рр.
- •98. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 рр.
- •99. Україна після другої світової війни: втрати та здобутки
- •100. Повоєнна відбудова в україні (1946 – початок 1950-х рр.)
- •101. Культурне життя в україні у другій половині 1940-1950 рр.
- •102. Хрущовська «відлига» та її характер в україні (1956-1964 рр.)
- •103. Соціально-економічний розвиток Української рср середини 1960-х середини 1980-х років.
- •104. Опозиційний рух в україні у 1960 – 1980 рр.
- •105. Формування багатопартійності в україні 1980 – 1990 рр.
- •106. Розбудова української незалежної держави (1991 – 2003 рр.)
- •107. Соціально-економічний розвиток україни в 1991 – 2003 рр.
- •108. Державна символіки україни, її історичне походження
- •60. Культура україни хіх ст.
81. Події 1919 р. На території україни
В січні 1919 р. більшовицька влада вдруге була відновлена на Україні під новою офіційною назвою Українська Соціалістична Радянська Республіка. (Вперше. в грудні 1917 р., була проголошена Українська Народна Республіка (більшовицька)).
Головою уряду – Ради Народних Комісарів став Х. Раковський; центральними органами визначені були Всеукраїнськиі3 з'їзд Рад, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада Народних Комісарів, до компетенції яких входили всі загальнодержавні питання. Юридичне оформлення радянської державності відбулося 10 березня 1919 р., коли III Всеукраїнський з'їзд рад в Харкові прийняв першу Конституцію УСРР. Цим документом проголошувалося встановлення радянського ладу в Україні, закріплювалася перемога «диктатури пролетаріату».
Центральним завданням цієї диктатури Основний Закон УСРР визначив здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму, після чого диктатура, а слідом за нею і держава мали зійти з історичної арени, поступитися місцем вільним формам співжиття. Декларовано скасування приватної власності, владу робітничого класу, свободу слова, зібрань і союзів тільки для трудового народу. Влада трудящих мала здійснюватися через систему рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.
Соціально-економічна політика РНК України повторювала модель державного регулювання економіки РСФРР «воєнного комунізму» , складовими частинами якого були націоналізація всіх підприємств; заборона свободи торгівлі, згортання грошового обігу та запровадження карткової системи розподілу продуктів; мілітаризація народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом, запровадження загальної трудової повинності; введення продовольчої розкладки. Державне регулювання економіки та встановлення продовольчої диктатурих призвели до невдоволення, а потім і до розгортання стихійного селянського протесту, а в результаті - до громадянської війни та краху більшовицького режиму.
Внутрішньою нестабільністю молодої держави скористалися зовнішні сили. У другій половині 1919 р. білогвардійська Добровольча армія окупувала майже всю Україну, встановивши окупаційний режим відкритої терористичної диктатури, метою якого було відновлення «единой и неделимой» Російської монархії. Внаслідок відкритої боротьби українського народу проти денікінців останнім не вдалося зберегти контроль за Україною.
В березні 1920 р. більшовики вже володіли майже всіма великими містами України, незважаючи на опір сільського Втрете прийшовши в Україну, радянська влада продовжувала здійснювати курс на встановлення диктатури пролетаріату. результатом громадянської війни в Україні стала поразка національно-патріотичних сил, територіальний розкол українських земель, перемога радянських форм державності
82. Причини укладення, зміст та наслідки варшавської угоди між унр і польщею
21 квітня 1920 р. голова дипломатичної місії УНР А.Левицький та міністр закордонних справ Польщі Я.Домбський з метою створення єдиного антибільшовицького фронту підписали політичну та торговельно-економічну конвенції. До цього кроку главу польського уряду Ю. Пілсудського підштовхнуло бажання зняти бодай тимчасово проблему польсько-українського протистояння, спробувати відновити Польщу «від моря до моря», сконцентрувати увагу та зусилля польського населення на вирішенні зовнішніх проблем і цим загасити наростаючу соціальну напруженість у державі. Свої аргументи на користь укладення угоди були і у С. Петлюри: перехід УГА на бік А.Денікіна суттєво ослабив українське військо; продовження боротьби за відновлення в Україні влади УНР вимагало значних запасів зброї, боєприпасів, амуніції та бодай тимчасових союзників; союз з Польщею відкривав перспективи співпраці з Антантою.
Підписані документи стосувалися широкого кола питань:
- Польща визнавала незалежність УНР та Директорію УНР на чолі з С. Петлюрою як верховну владу в державі;
- польський уряд зобов'язувався не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України;
- українському населенню в Польщі, як і польському – в Україні гарантувалися національно-культурні права;
- УНР офіційно погоджувалася на анексію Польщею західноукраїнських земель.
24 квітня 1920 р. між Польщею та УНР було укладено військову конвенцію, суть якої полягала в об'єднанні сил для боротьби з більшовиками (Польща мусила забезпечити петлюрівців озброєнням та боєприпасами, а УНР польські формування – продовольством, фуражем тощо).
У своїй сукупності політична, торговельно-економічна та військова конвенції й утворили Варшавський договір, який фактично став трампліном для початку радянсько-польської війни. Вже 25 квітня 1920 р. об'єднані польсько-українські військові формування почали активні бойові дії. Раптовість удару, краще озброєння та потрійна перевага в силах принесли успіх. Проте навіть у ході цієї переможної воєнної кампанії збройним формуванням Пілсудського та Петлюри не вдалося реалізувати своїх планів. Не виправдалися сподівання на вибух масового антибільшовицького повстання в тилу Червоної армії.
Поступово польсько-радянська війна для більшовиків з оборонної перетворювалася на наступальну.
Водночас були прорахунки і з радянської сторони. Її сподівання на спалах революції у Німеччині, розгортання світової революції, пролетарську солідарність та широку підтримку більшовицької політики трудящими світу зазнали краху.
3авершення громадянської війни засвідчувало не тільки перемогу радянської влади на теренах колишньої Російської імперії, а й поразку національно-патріотичних сил та болючий територіальний розкол українських земель.