79. Діяльність українських партій і організацій у добу Директорії.

У листопаді-грудні 1917 р. різко загострилася боротьба за владу на У. 4 грудн я1917 р. у Києві відчини_ I Всеукр. ий з'їзд Рад селянських, робітників і солдатських депутатів, скликаний під тиском більшовиків У. Однако серед прибулих по призові Центральної Ради делегатів із села переважна більшість складів з'їзду підтримало лідерів УНР. Опинившись у меншості, біля 60 більшовиків і частина їхніх членів лівих партій, що підтримували, покинули з'їзд, коли його не вдалося перетворити у всеукр.ий мітинг. У кількості 124 чоловік вони поїхали в Харків. 24-25 грудня 1917 р. у Харкові працював I Всеукр. ий з'їзд Рад робочої, солдатських і частини селянських депутатів (від села не було жодного представника). Він проголосив на території У радянську владу. На ньому був обраний ЦИК Рад У, головою якого став член УСДРП Ю. Медведєв. 17-го грудня був затверджений радянський уряд У на чолі з Н. А. Скрыпником, що звернулося до Совнаркому Радянського Росії з проханням про збройну поміч. Почалася збройна боротьба між ЦР і більшовицької радянської Росією. 26-го січня 1918-го ряди колишнього підполковника М. А. Муравьева після обстрілу Києва з важких знарядь і бронепоїздів, вступили в місто. Протягом трьох доби вони знищили не менше 3-5 тисяч киевлян, проводячи політику «червоного терору». Проголошення в Харкові Сов. влади на У викликало: а) активізацію діяльності місцевих Рад і організацій більшовиків; формування рядів Червоної гвардії; б) із Росии прибули послані Леніним червоногвардійські ряди Москви, Петрограда, матроси Балтійського флоту й ін. (понад 30 тис. чел.). Командуючим військами призначений В. Антонов-Овсеенко. У грудні 1917-січні 1918 р. об'єднані сили Росії за підтримкою підпільних організацій установили Радянську владу на більшій частині Левобережной У. ЦР, бачачи безнадійність положення: 1) посилає в бій необстрелянных добровольців, студентів і гімназистів; 2) намагаючись залучити населення, прискорено приймає закони (IV Універсал проголосив гос. незалежність У на чолі з ЦР, націоналізував значні землеволодіння, уводив годинников-8-годинної робочий день і т.п.). 26 січня 1918 р. після повстання робітників заводу «Арсенал» і дій радянських військ був узятий Київ. 30 січня Радянський уряд із Харкова переїхало в Київ. ЦР улаштувалася в Житомирі.

80. Західноукраїнська народна республіка

У 1918 р. у Львові відбулося представницьке зібрання депутатів парламенту та крайових сеймів Східної Галичини і Буковини, яке обрало Українську Національну Раду на чолі з адвокатом Є.Петрушевичем. У своєму першому маніфесті Рада проголосила на українських етнічних землях Австро-Угорської імперії Українську державу.

Нова влада намагалась відкрити широкі можливості для розвитку понівеченого війною господарства, національного та культурно-освітнього життя краю, демократичних громадсько-політичних ініціатив. У програмному Маніфесті УНР декларовано загальне виборче право, рівність усіх громадян незалежно від віри, мови, стану чи статі перед законом, 8-ми годинний робочий день, соціальний захист людей похилого віку та інвалідів, охорону праці і громадського спокою, проведення аграрної реформи. Сформовано уряд – Тимчасовий державний секретаріат, головою став К. Левицький. Затверджено Тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Гербом ЗУНР став Золотий лев на синьому тлі, а прапором – блакитно-жовте знамено.

В умовах воєнної розрухи уряд і президент Є.Петрушевич приділяли особливу увагу організації економіки, виведенню її із глибокої кризи. Створювалися умови для громадського самоврядування і національного самовираження, демократизації та лібералізації громадсько-політичного життя. Затверджено державність української мови. Водночас національним меншинам залишено свободу усного і письмового діалогу із державними і громадськими структурами на їх рідній мові. Закон про вибори до сейму Західної області УНР передбачав загальні, таємні, прямі вибори по національних куренях.

Республіка зіткнулася з претензіями на свої землі сусідніх держав, міжнародним невизнанням тощо. У листопаді 1918 р. внаслідок збройної агресії польські збройні формування захопили частину ЗУНР.

Уряди ЗУНР і Директорії УНР 1 грудня 1918 р. у Фастові укладають попередню угоду про об'єднання обох держав. Урочисте проголошення Акту з'єднання відбулося 22 січня 1919 р. у Києві. ЗУНР було перейменовано у Західну Область Української Народної Республіки. Ця подія мала символічний характер. В кінці 1919 р. Акт возз'єднання зі Східною Україною західноукраїнських земель було денонсовано.

Під ударами Польщі ЗУНР, незважаючи на відчайдушні спроби відстояти свою незалежність. втрачає контроль над власною територією. У квітні 1920 р. між Польщею та урядом УНР було встановлено кордон, за яким західноукраїнські землі відійшли до Речі Посполитої.

Паризький договір 1923 р. узаконив розчленування українських земель, затвердивши новий кордон по Збручу. Після його опублікування уряд Західноукраїнської Народної Республіки самоліквідувався