Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История екзамен.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
19.04.2019
Размер:
849.92 Кб
Скачать

58. Кирило-мефодіївське товариство

Організація, яка називала себе Кирило-Мефодіївським товариством виникла наприкінці 1845 – на початку 1846 р. До кінця 1846 р. у його склад входило 11 осіб. Ще близько 100 осіб підтримували з братством активні зв'язки. Практично всі братчики тією чи іншою мірою були пов'язані з Київським університетом. Пізніше офіційне розслідування діяльності Кирило-Мефодіївського братства приписує керівну роль у цій організації Миколі Гулакові, тоді як дослідники центральною фігурою вважають Миколу Костомарова. Первісно товариство виникло навколо групи молодих людей, які 1845 р. разом зі студентами-товаришами відвідували лекції Костомарова зі слов'янської міфології. Вивчення народної творчості українців та народної творчості слов'янських народів привело Костомарава до висновку, що між українцями й іншими слов'янами існує чимало спільного. Це наштовхнуло його на ідею слов'янської єдності. Після переїзду з Рівного до Києва Костомаров застав у місцевому університеті групу молоді, яка була вже приготована до засвоєння цих нових ідей лекціями Михайла Максимовича. Костомаров став духовним проводирем цієї групи.

Кирило-Мефодіївське товариство була синтезом ідеї трьох рухів: українського автономістичного, польського демократичного і російського декабристського в Україні. Відчутним у його діяльності було християнське спрямування, що відобразилося у виборі патронів товариства – св. Кирила і Мефодія, які навернули слов'ян у християнство, формі самої організації, яка наслідувала старі українські церковні братства, та у програмному документі кирило-мефодіївців - "Книзі битія українського народу" (інша назва - "Закон божий"). Центральним моментом у програмному документі братства було наполягання на необхідності досягнення християнських ідеалів справедливості, свободи і рівності, які у "Книзі битія" поєднуються з почуттям українського патріотизму.

У "Книзі битія..." розвивалася ідея українського месіанства: український народ, найбільш пригноблений і зневажений, а водночас – і найбільш волелюбний та демократичний, звільнить росіян від їхнього деспотизму, а поляків – від аристократизму.

Програма Кирило-Мефодіївського товариства вироблялася у гострих дискусіях. Соціальна програма кирило-мефодіївців містила два пункти: скасування кріпацтва та поширення освіти серед народу. Вони не розробили конкретніших планів щодо знищення кріпацтва й введення загальної освіти. Реалізація цих обох вимог була лише передумовою для ширших політичних змін – особистої свободи людей, незалежної від їхнього соціального статусу.

Кирило-Мефодіївське братство було розгромлене жандармами за доносом студента Олексія Петрова весною 1847 р..

Діяльність кирило-мефодіївців поклала початок новій добі в російсько-українських стосунках.

Суворе покарання братчиків стало немов пересторогою для всіх, хто насмілився б піти далі їхнім шляхом. Однак надання українській справі ореолу мучеництва і жертовності лише посилювало її притягальність для наступних поколінь українських діячів.