Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История екзамен.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
19.04.2019
Размер:
849.92 Кб
Скачать

47. Обмеження та ліквідація козацької державності у хvііі ст.

Продовжувалася жорстока політика Катерини ІІ, спрямована на остаточну ліквідацію автономії української державності. Царський уряд намагався економічно і політично повністю поневолити український народ. Було проведено ряд заходів по обмеженню переходу селян, вводились норми російського законодавства в судову систему, козацькі полки Слобожанщини перетворено на регулярні військові полки і створено Слобідсько-Українську губернію. Адміністративно-територіальні зміни здійснено і на Лівобережній Україні. В 1783 р. ліквідовується важлива ознака державності – збройні сили. Українські козацькі полки реорганізовано в регулярні полки на зразок російської армії. Того ж року на Лівобережжі запроваджено кріпацтво.

Трагічною сторінкою історії українського народу стала ліквідація Запорозької Січі. У ХVІІІ ст. запорозькі козаки продовжували відігравати важливу роль в організації антифеодальної боротьби, вони були головною перешкодою загарбницькій політиці російського уряду, до того ж економічні фактори ще більше примушували Катерину ІІ якнайшвидше покінчити з козацтвом. Саме козаки заселили родючі землі, які бажало мати російське дворянство. У квітні 1775 р. армії генерала П.Текелі дано розпорядження зайняти Нову Січ і розпустити Запорозьке військо. У червні 1775 р. царські війська захопили січову фортецю, заарештували кошового атамана П.Калнишевського та козацьку старшину. Всі вони зазнали різних покарань. Російським військом зруйновано укріплення та будівлі Січі.

Знищення Запоріжжя як осередку демократизму й антифеодального руху дозволило царизмові 1783 р. узаконити в Україні кріпацтво. Того ж року в Україні остаточно було ліквідовано й козацький устрій, десять полків перетворено на "карабінерні" кінні полки регулярної армії.

48. Ліквідація запорізької січі у хvііі ст., її причини і наслідки

У ХVІІІ ст. запорозькі козаки продовжували відігравати важливу роль в організації антифеодальної боротьби, вони були головною перешкодою загарбницькій політиці російського уряду, до того ж економічні фактори ще більше примушували Катерину ІІ якнайшвидше покінчити з козацтвом. Саме козаки заселили родючі землі, які бажало мати російське дворянство. У квітні 1775 р. армії генерала П.Текелі дано розпорядження зайняти Нову Січ і розпустити Запорозьке військо.

4-5 червня 1775 р. генерал Текелі з військом, що поверталося з турецького фронту, несподівано оточив і захопив Січ, зруйнував укріплення і всі будівлі. Частина козаків утекла на турецькі землі, де заснувала Задунайську Січ. Лише за два місяці цариця сповістила "вірнопідданих" про розрушення Січі Запорозької і знищення самої назви Запорозьких козаків. "Злочини", якими імператриця виправдовувала ліквідацію Запоріжжя, полягали в тому, що запорожці боролися за свої споконвічні землі, які почала захоплювати Росія: створена в Україні 1764 р. царським урядом Новоросійська губернія з Новосербією і Слов'яносербією зусібіч тіснила Запоріжжя, між військовими поселенцями й козаками почалися сутички. До тогo ж Запоріжжя за Калнишевського вело активне освоєння степових просторів, сприяло заселенню їх втікачами з інших частин України, в тому числі і з Новоросії. Вже в першому пункті звинувачення заперечувалася законність запорізького землеволодіння; запорожців звинувачували в непокорі законам, у розбоях і бунтах.

Знищення Запоріжжя як осередку демократизму й антифеодального руху дозволило царизмові 1783 р. узаконити в Україні кріпацтво. Того ж року в Україні остаточно було ліквідовано й козацький устрій, десять полків перетворено на "карабінерні" кінні полки регулярної армії.