73.Проблеми української культури в контексті світового розвитку на поч.. 21ст.

74.Культура населення України епохи міді, бронзи та раннього заліза. Культура кіммерійців. Мідний вік (3300-2800рр. до н.е.) творці нової культури принесли на територію України важливі культурні елементи:в суспільній сфері – патріархат; в духовній – культ Сонця. Культура сх.. слов’ян зазнає істотних змін. Поселення виносяться на високі стрімкі берегові масиви, вони оточуються ровами, селище набуває ознак городища. Змінюється характер житла, зводяться малі будинки або напівземлянки, замість печі використовують відкрите вогнище. Зміни відбуваються в системі господарства, різко збільшується кількість коней, що посилило чисельність пересування і військову мобілізацію. Згодом до міді почали додавати олово і одержали бронзу(2800-1200рр. до н.е.) мистецтво епохи бронзи представлене численними золотими виробами у формі діадем, стилізованих фігурок хижаків, де помітний вплив трипільського мистецтва. Змінюється кераміка зявл’яються гострі геометричні форми. На кінець бронзового віку на Україні припадає поява у Північному Причорномор’ї кіммерійців, що характеризується табунним скотарством, високою культурою бронзи та кераміки. В період кіммерійської культури на Україні у вжиток входить залізо(12ст. до н.е. – 4ст. н.е.) спостерігається подальше вдосконалення засобів виробництва. Тоді ж постають численні городища окопані ровами. Гострота та міцність залізних знарядь праці та зброї кардинально вплинули на суспільний розвиток. Завдяки появі заліза перед людством відкриваються нові перспективи, відбуваються докорінні зміни в суспільстві – завершується розклад первіснообщинного ладу, активізується процес класоутворення. Етнічність кіммерійців остаточ­но не з'ясована. Є певні підстави стверджувати, що вони належали до однієї з груп іраномовного на­селення. Провідною галуззю їх­нього господарства було кочове скотарство, дуже висока ефектив­ність якого давала змогу створю­вати значний додатковий продукт. Спостерігається подальше вдосконалення засобів виробництва. Постають численні городища, окопані ровами й обнесені валами. У художній творчості кіммерійців слід вирізняти два головні компоненти: декоративно-прикладне мистецтво та кам´яне різьбярство. Перше репрезентоване художнім литвом з бронзи та коштовних металів, косторізним мистецтвом та різьбярством, друге - монументальною скульптурою. Найтиповішими елементами орнаменту є одинарні та концентричні кола, різноманітні спіралі, фігури ромбічних обрисів тощо. Особливої популярності набув орнаментальний мотив, що передає чотирипроменевий знак із вписаним у нього колом. У свою чергу кругла платівка, на яку він звичайно наноситься, сама утворює навколо нього зовнішнє коло. Цей знак набув такого великого поширення на різноманітних предметах, що може вважатися справжньою кіммерійською емблемою, яка, мабуть, символізує солярну ідею, найчастіше пов´язану з предметами спорядження коня - достеменно відомої зооморфної іпостасі Сонця в міфологічних уявленнях усіх народів. Культура кіммерійців у VII ст. до н.е. була інтегрована в культуру скіфів.

75.Культура населення України в епоху заліза. Скіфо – сарматська культура. В період кіммерійської культури на Україні у вжиток входить залізо(12ст. до н.е. – 4ст. н.е.) спостерігається подальше вдосконалення засобів виробництва. Тоді ж постають численні городища окопані ровами. Гострота та міцність залізних знарядь праці та зброї кардинально вплинули на суспільний розвиток. Завдяки появі заліза перед людством відкриваються нові перспективи, відбуваються докорінні зміни в суспільстві – завершується розклад первіснообщинного ладу, активізується процес класоутворення. Характерними ознаками суспільного розвитку цієї доби були значні міграції населення;посилення торговельних зв’язків;становлення приватної власності;поступова майнова диференціація суспільства;перетворення сім’ї на господарську одиницю;витіснення родової общини територіальною; виокремлення ієрархічно-структурованої військової еліти;утворення організованих воєнно-політичних об’єднань та союзів;зародження державності. Багато відомостей про скіфів залишили античні автори, особливо Геродот. Опис скіфських племен є в одному з творів Гіппократа. Уміючи добре обробляти грунт, скіфи-землероби отримали значну кількість пшениці. Високо ціняться скіфські коні. Скіфи зводили значних розмірів курганні населення іноді завершуючи їх кам’яними скульптурами. Про художні можливості скіфів можна судити по прикладному мистецтву, пам’ятки якого знайдені в похованнях:прикраси, зброя посуд. Головний мотив:звіриний – олені, лосі, ведмеді…зображення мали магічне зображення. З появою сарматських племен скіфи були витіснені в Крим, де склалось державне утворення на чолі з царем. Своєрідне скіфське мистецтво відіграло дуже велику роль у формуванні слов’янської культури і виробництва. Традиції скіфського мистецтва продовжували сарматські племена, що згодом витіснили скіфів. Про вірування сарматів відомо значно менше, але багато в чому вони подібні:культ бога війни, якого уособлює меч, а також поклоніння сонцю та вогню. Дещо пізніше звіриний стиль було занесено сарматами в Європу.

76.Прадавня культура сх.. слов’ян та її вплив на культуру України. Хрещення українських земель. Особливе місце у розвитку нашої культури займає культура прямих пращурів українців – східних слов’ян. Їхня історія започаткована вже в III–II ст. до н.е., і особливо високого розвитку східні слов’яни утворили високу матеріальну культуру, яка особливо багато увібрала до себе досягнень трипільських племен, зокрема, культура житла, одягу, знарядь праці, а також культура землеробства, скотарства, ремесл.

У цих галузях матеріальної культури східні слов’яни займали провідне місце у культурі Європи свого часу. Поряд із матеріальною культурою східні слов’яни створили високу духовну культуру. В сучасній Україні відбувається поступове відродження цих надбань наших пращурів, вивчається їх міфологія, яка за своїм багатством та глибиною думки стояла на рівні античної міфології. Герої міфів східні слов’яни (Кий, Щек, Хорив, Либідь), увійшли в українську культуру; до духовного світу входили ще інші досягнення пращурів, наприклад, ритуальні пісні (похоронні «Жалі та карання», весільні). Важливе місце займали різні напрямки слов’янського фольклору. Особливе місце у духовній культурі східних слов’ян займали вірування. Вірування східних слов’ян складають величезний, у значній мірі, втрачений світ. У східних слов’ян була дуже розвинута система релігійних обрядів, які відбувалися у святилищах (капищах). Проводили ритуали жерці, яких називали волхви. Народна віра має тисячолітні традиції, і коли в наших землях почало розповсюджуватися християнство, народна віра мала найвищий розвиток.Християнство в українських землях бере свій початок зразу ж після його виникнення, що було результатом проповідництва в наших землях першого апостола Ісуса Христа – Андрія Первозванного, який піднявся по Дніпру, і де зараз столиця України, піднявся на берег, поставив хрест і заявив: «Тут буде місто – духовний центр людей».Християнство зустріло масовий опір старої віри, і тому хрещення наших земель тривало майже 1000 років. На державному рівні його завершив Володимир Великий у 988 р.. Не зумівши знищити стару віру, християнство переплелось із нею, утворивши прекрасне українське двовір’я, яке існує й на сьогодні. християнство відіграло як позитивну, так і негативну роль, знищивши значну частину старої віри. Одночасно християнство прияло розвитку освіти, мистецтва, архітектури, книгописання, особлива роль належить монастирям, і перш за все, Києво-Печерській лаврі.