81)Охарактеризуйте дисконтну і девізну політику як інструменти валютної політики.

Дисконтна (відсоткова) політика – система заходів центрального банку щодо встановлення і періодичної зміни облікової ставки за кредитами, що надаються комерційним банкам, з метою впливу на динаміку валютного курсу, стан платіжного балансу і рух капіталів, а також динаміку кредитних вкладень, грошової маси і цін. Тому ця політика залежить від внутрішніх та зовнішніх аспектів.

Девізна політика – інструмент валютної політики, що впливає на обмінний курс національної валюти через купівлю-продаж державними органами іноземної валюти (девіз). Девізна політика проводиться у формі валютних інтервенцій (пряме втручання НБУ на валютний ринок через купівлю-продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку.

Спрямованість валютних інтервенцій залежить від того яка мета стоїть перед ЦБ – підвищити обмінний курс або понизити. З метою підвищення валютного курсу національної валюти, НБУ продає іноземну валюту в обмін на національну валюту; обсяг національної, порівняно з іноземною валютою знижується і обмінний курс національної валюти зростає.

Залежно від впливу на динаміку внутрішніх економічних процесів, валютні інтервенції класифікують: 1)не стерилізаційні – за яких зміна валютних резервів НБУ призводить до зміни пропозиції грошей в національній валюті; 2) стерилізаційні – зміна валютних резервів ЦБ компенсується зміною внутрішніх активів НБУ.

Девізна політика має обмеження на проведення та використання, а саме – є ефективною при незначних коливань кон’юнктури на внутрішньому валютному ринку.

82) Охарактеризуйте диверсифікацію валютних резервів, валютні обмеження і девізну політику як інструменти валютної політики.

Девізна політика – інструмент валютної політики, що впливає на обмінний курс національної валюти через купівлю-продаж державними органами іноземної валюти (девіз). Девізна політика проводиться у формі валютних інтервенцій (пряме втручання НБУ на валютний ринок через купівлю-продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку. Залежно від впливу на динаміку внутрішніх економічних процесів, валютні інтервенції класифікують: 1)не стерилізаційні – за яких зміна валютних резервів НБУ призводить до зміни пропозиції грошей в національній валюті; 2) стерилізаційні – зміна валютних резервів ЦБ компенсується зміною внутрішніх активів НБУ.

Диверсифікація валютних резервів – регулювання співвідношення запасів золота і валютних резервів. Регулювання структури передбачається шляхом включення до їхнього складу іноземних валют різних країн. Під валютними резервами тут розуміють належні державі офіційні запаси іноземної валюти, що перебувають у центральному банку, в в банківських установах інших країн та міжнародних валютно-кредитних організаціях.

Політика валютних обмежень – сукупність регулятивних заходів, що встановлені на законодавчому рівні, або нормативними документами регулятивних органів і передбачають заборону, лімітування або регламентують дії резидентів та нерезидентів з іноземною валютою.

Види валютного обмеження: 1) обмеження на використання іноземної валюти на території країн, як засіб розрахунку і платежу; 2) встановлення вимог щодо обов’язкового продажу всієї або частини всієї виручки експортерів на внутрішньому валютному ринку; 3) регулювання строку здійснення платежів за експортно-імпортні операції (для перевищення строку треба отримати дохвіл від НБУ; 4) за впровадження обмежень на отримання кредитів резидентів від нерезидентів в іноземної валюті (реєстрація кредитних договорів в НБУ); 5) регулювання вивезення капіталу за кордон