- •Історія України як наука.
- •Теорії походження українського народу.
- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території сучасної України.
- •5.Становлення і розвиток державотворчої традиції на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •6. Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Античні міста-держави та їх роль в історії.
- •7.Східні слов'яни в давнину, їх походження, розселення, господарство, суспільний і державний устрій, побут і культура.
- •8 Київська Русь: території і концепції її походження.
- •Антинорманська концепція
- •9 Суспільний лад і державний устрій Київської Русі.
- •10. Київська Русь в період розквіту. Прийняття християнства та його значення.
- •11.Значення Київської Русі в історії державотворення в Україні.
- •12. Причини і наслідки занепаду Київської Русі, її розвиток в 2-ій половині XI - 1 -ій половині XII ст.
- •13. Боротьба українського народу проти монголо-татарської навали.
- •14. Утворення і розвиток Галицько-Волинської держави, її соціально- економічний та політичний розвиток. Значення Галицько-Волинської держави в історії України.
- •15.Політика Великого князівства Литовського, Молдовського та Московського князівств, Кримського ханства щодо українських земель у другій половині XIV - першій половині XVI століття.
- •16. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського.
- •Причини польсько-литовського зближення у хіу ст. Кревська унія. Городельська унія та її значення для України.
- •Становище західноукраїнських земель під владою Польщі (середина XIV - XVI ст.).
- •Татаро-турецькі напади на Україну в XVI - 1-ій половині XVII ст.
- •20. Виникнення українського козацтва та його розвиток.
- •21.Заснування Запорозької Січі та її устрій.
- •3Начення козацтва в історичній долі українського народу.
- •Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська і Брестська унії.
- •Реформація в Європі і Україна. Берестейська унія та її вплив на духовне життя в Україні.
- •Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст.
- •Антикозацька політика польського уряду в першій половині XVII ст. «Ординація Війська Запорізького» 1638 р
- •Селянсько-козацькі постання 1920-1930-х років XVII ст.
- •Причини, характер та рушійні сили національної революції українського народу 1648-1676 р
- •Основні події на початку національної революції 1648-1676 років. Зборівський договір, його зміст і значення.
- •Українська державність періоду національної революції 1648-1676 рр.
- •Національно-визвольна війна в Україні 1648-1657 рр.: битва під Берестечком. Білоцерківський договір.
- •Україно-Московський договір 1654 р., його умови та існуючі оцінки.
- •Соціально-економічні та політичні наслідки національної революції 1648- 1676 рр.
- •Богдан Хмельницький - організатор визвольної війни і творець української козацької держави.
- •Доба руїни в історії України 1657 - 1687 рр. Політичний розкол України в ході громадянської війни. Андрусівське перемир’я 1667 р.
- •Соціально-економічний і політичний розвиток Гетьманщини в 2-ій пол.Ст.
- •37.Гетьманщина в добу і. Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Мазепи.
- •38.Конституція п. Орлика, її основні положення та історичне значення.
- •39. Соціально-економічний і політичний розвиток Правобережної України в 18 ст. Гайдамацький рух, Коліївщина, рух опришків.
- •40. Політика царизму щодо українських земель у XVIII ст. Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі, її наслідки для України.
- •41. Три поділи Польщі і нове політичне розчленування українських земель.
- •Економічний та соціальний розвиток українських земель під владою Російської імперії у першій половині XIX ст. Соціальна боротьба, селянські рухи.
- •Посилення соціально-економічного і політичного гніту царизму в Україні в 1-ій пол. XIX ст. Антифеодальний рух під керівництвом у. Кармалюка.
- •Початок українського національного відродження. Декабристський рух в Україні
- •Кирило-Мефодіївське братство, його програмні документи та діяльність.
- •Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії.
- •Скасування кріпосного права в Російській Імперії, буржуазні реформи 1960- 1970-х років та їх значення для України.
- •Суспільно-політичне життя Наддніпрянщини у другій половині XIX ст.
- •Україна на рубежі кінця XIX ст. - початку XX ст. Формування українських політичних партій.
- •Революційні події в Україні в 1905-1907 рр.
- •Україна в і світовій війні. Січовий рух на Галичині
- •Відновлення державності українського народу і 1917-1918 рр. Утворення Центральної Ради та її діяльність.
- •53. Проголошення унр самостійною державою. Уроки Центральної Ради.
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського.
- •Встановлення влади Директорії унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр) та її діяльність.
- •Аграрна реформа
- •Заходи уряду щодо виведення економіки з глибокої кризи
- •Створення української галицької армії
- •Уроки української революції 1917-1920 рр.
- •Радянська Україна в умовах нової економічної політики (1921-1929 рр.).
- •Політика коренізації: «українізація» і розвиток національних меншин.
- •Проведення індустріалізації в Україні, її наслідки та значення.
- •Колективізація в Україні та її негативні наслідки.
- •Західноукраїнські землі в 1920-1930 рр. XX ст. Становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Історична драма Карпатської України.
- •Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бесарабії і Північної Буковини до складу урср.
- •Адміністративне розмежування України після окупації Німеччиною та її союзниками.
- •Нацистський окупаційний режим в Україні.
- •Антифашистський радянський рух опору в Україні.
- •Діяльність оун та у па в період 1941-1945 рр.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників.
- •Внесок українського народу в розгром нацизму в 1941-1945 рр. Історичне значення Великої Перемоги.
- •Відбудова народного господарства після Великої Вітчизняної війни. Голод 1946-1947 рр. В Україні.
- •Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України в 2-ій пол. 1950- х - на початку 1960-х років.
- •Причини і суть кризових явищ у політичному, економічному і духовному житті (сер. 1960-х- 1-а пол. 1980-х років).
- •Конституція урср 1978 р.
- •20 Квітня 1978 р. — прийняття нової Конституції урср, розробленої на основі Конституції срср від 7 жовтня 1977 р. Її основні положення:
- •Косигінська економічна реформа 1965 р.
- •Розвиток промисловості
- •Розвиток сільського господарства
- •Етносоціальний склад населення України
- •Рівень життя населення
- •Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в 2-ій пол. 1960-х - на початку 1980-х років.
- •Проголошення незалежної української держави та шляхи її розбудови.
- •Україна на першому етапі незалежності (серпень 1991 - липень 1994 рр.)
- •Україна на другому етапі незалежності (1994 - 2004 рр.).
- •Міжнародна діяльність України в сучасних умовах.
- •Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.
- •Проблеми і тенденції розвитку України в 90-х рр. XX ст. - на поч. XXI ст.
Антинорманська концепція
Наукову критику норманської концепції започаткував у др пол 18 ст Ломоносов. У першій пол. 19 ст проти норм. Концепції виступили історики- декабристи, слов’янофіли, відомі російські вчені С. Гедеонов, Д. Іловайський, В. Васильєвський.
Аргументи на користь анти норманської концепції (спростування норманської):
назва «Русь» слов'янського походження, оскільки тісно пов'язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні;
жодного племені чи народу під назвою «руси» не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне древньонормандське джерело, включаючи саги;
один з найдавніших ісламських письменників чітко називає русів слов'янським племенем;
Археологічні розкопки вказують, що кількість поховань воїнів-норманів мізерно мала в порівнянні зі знайденими похованнями руських воїнів.
Хозарська теорія Виходить коріння Київської держави з Хозарського Каганату.
Її автор- професор Гарвардського університету (США) О.Пріцак запропонував відмовитись від концепції слов’янського походження Русі.
На його думку, поляни- не слов’яни, а різновид хозар, їхня київська гілка- спадкоємиця роду Кия.
Але ця версія не витримала перевірки.
В основу концепцій Норманської і Антинормаської було покладено хибну методологічну засаду:
Виникнення держави розглядалось як одномоментний акт
Виникнення держави розглядалось як безпосередній наслідок діяльності конкретної історичної особи.
Держава утворилася на території 7-ми племінних союзів
9 Суспільний лад і державний устрій Київської Русі.
За своєю класовою сутністю Давньоруська держава була феодальною, а за формою – це відносно єдина держава, на чолі якої стояв монарх – великий київський князь.. Зміцнення феодалізму на Русі призвело до появи нової системи управління — двірськовотчинної тчинної.Сформований у Київській Русі державний апарат, його центральні і місцеві органи, військові сили являли собою ефективну зброю зміцнення пануванняфеодалів, придушення опору експлуатованих трудящих мас.Разом із формуванням і розвитком давньоруської держави складалося ірозвивалося право Київської Русі. Найважливішою законодавчою пам'яткою є Руська Правда. В той же час вона являла собою одну із найважливіших пам'ятків середньовічного права в цілому. Право Київської Русі створювалося на місцевому, вітчизняному грунті, в ньому відображалися відносини, притаманні Русі, закріплялися порядки, обумовлені природою феодального суспільства, що складалося. Право Київської Русі було правом привілей. В його нормах передбачалося привілейоване становище представників пануючого класу феодалів, неповноправність і безправність нгродних мас.Київська Русь була великою державою середньовіччя, що здійснила значний вплив на політичне життя як країн Все населення Київської Русі поділялося на три категорії: вільні, невільні та напіввільні люди. Серед вільного населення існувала також своя ієрархія: князі, дружинники, бояри, міський патріціат, священики, мешканці міст, дрібне духовництво й смерди. Верхівка духовенства — чорне (ченці) і біле (церковники) — також належала до феодалів, а дрібне духовенство складало середню ланку вільних людей. Чорне духовенство дуже часто складалося з представників вищих верств населення — князів, княгинь, бояр. Часто вони були засновниками монастирів. Біле духовенство було неоднорідне й поділялося на вище (архієпископи, єпископи, архімандрити) та середнє. Прибутки церкви складалися з десятини, пожертвувань та доходів від праці на землі.