
- •1. Економіка, як система грошових і матеріально-енергетичних потоків конверсії природних ресурсів у споживчу вартість.
- •2. Значення дисципліни та її місце в економічній діяльності ( за визначенням Державного класифікатора дк 009-96).
- •4. Сировина та її класифікація. Раціональне використання сировини. Збагачення сировини. Техніко-економічні показники сировини. Комплексне використання сировини.
- •5. Характеристика повітря, його склад, очистка, розподіл, та використання складових в народному господарстві.
- •6. Вода як сировина, її властивост ивості. Промислова водопідготовка.
- •7. Енергоносії та їх характеристика. Енергетичні характеристики енергоносіїв. Поняття про умовне паливо.
- •8. Характеристика систем технологій виробництва енергії в Україні (гес ,тес, аес).Проблеми їх ефективного функціонування
- •9. Значення вимірювання в технології та техніко-економічних розрахунках.
- •10. Метрологія – наука про вимірювання фізичних величин в науці, техніці, економіці.
- •11. Основні поняття та терміни метрології: фізична величина (ф.В.), одиниця ф.В.,розмір ф.В, розмірність ф. В, їх використання в техніко-економічних розрахунках.
- •12. Міжнародна система фізичних величин si та її переваги перед галузевими та національними.
- •13. Використання співвідношень одиниць ф. В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
- •14. Значення міжнародної номенклатури iupac для професійної діяльності економістів-менеджерів.
- •16. Поняття про конверсію видів енергії . Коефіцієнт конверсії енергії.
- •17. Поняття "якість енергії", "конверсія енергії", еколого-економічна доцільність конверсії енергії.
- •18. Загальна характеристика систем чорної металургії.
- •19. Наукові принципи одержання чорних металів.
- •20. Системи технологій одержання чавуну
- •21. Способи виробництва сталі та їх характеристика.
- •22. Основи бездоменного виробництва сталі.
- •23. Техніко-економічні показники виробництва чавуну у доменному процесі.
- •24.Корозія металів . Засоби захисту від корозії, їх екологічне значення .
- •25. Характеристика систем технологій кольорової металургії. (на прикладі технології виробництва алюмінію)
- •26.Технологія в-ва алюмінію.
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
- •28.Особливості систем технологій хімічної конверсії природного ресурсу у споживчу вартість. Техніко-економічні показники хімічного виробництва. Особливості екологічних проблем хімічної промисловості.
- •29.Добрива та їх класиф. Екологічна еф. Застос. Добрив, засоби боротьби з шкідниками в агропромисловому комплексі.
- •30. Азотні добрива та їх характеристика .
- •31. Типова схема технологічних систем виробництва карбаміду.
- •32. Фосфорні добрива та їх характеристика .
- •33. Типова схема систем технологічних систем виробництва подвійного суперфосфату .
- •34. Особливості екологічних проблем хімічної промисловості.
- •35. Поняття про стехіометричне рівняння як основу хімічної конверсії.
- •36. Закон збереження маси – теоретична основа матеріальних розрахунків в технологічних процесах.
- •37. Закон збереження енергії та його використання для розрахунку енергетичних балансів технологічних процесів. Перший закон термодинаміки.
- •38. Загальна характеристика систем технологій виробництва електричної енергії в Україні.
- •39. Особливості екологічних проблем виробництва електричної енергії на тес, аес, гес.
- •40. Поняття про альтернативні джерела отримання електричної енергії.
- •42. Конструкційні металічні, полімерні та композитні матеріали. Залежність властивостей від елементного складу, структурної будови і технологічної обробки.
- •43. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі хімічної промисловості.
- •44. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі металургійної промисловості.
- •45. Основні технологічні показники типового технологічного обладнання.
- •47.Синергетичний характер науки, техніки і технології на їх розвиток
- •48. Глобальні проблеми урбанізації та шляхи їх вирішення.
- •49. Поняття про технологічний регламент як основний документ матеріального виробництва.
- •50. Особливості технологічних процесів харчової промисловості (на прикладі технології виробництва хліба).
- •51. Визначення густини газів. Визначення V за відомою m, визначення m за відомим V.
- •Економіка, як система грошових і матеріально-енергетичних потоків конверсії природних ресурсів у споживчу вартість.
- •Значення дисципліни та її місце в економічній діяльності ( за визначенням Державного класифікатора дк 009-96).
- •Зміст основних понять та термінів: технологія, технологічний процес, виробничий процес, природний ресурс, сировина, засоби праці, економічна діяльність.
18. Загальна характеристика систем чорної металургії.
Металургія — наука про способи одержання металів з руд та їх переробка з метою надання їм певних властивостей; галузь промисловості, яка займається виробництвом металів та сплавів.
За вмістом хімічних елементів у земній корі залізо (у хімічних сполуках) займає четверте місце (близько 5 %), поступаючись лише кисню, кремнію й алюмінію. За своїми властивостями воно задовольняє широкий спектр технічних вимог: може бути пластичним і піддатливим для обробки тиском, пружним або таким твердим, що може різати інші метали. Щорічне виробництво сталі у світі становить понад 700 млн. t. Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей народного господарства як найголовніший споживач палива й електроенергії та води. До її складу належать видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі, прокату, труб, метизу, випуску концентратів залізної та марганцевої руд, електроферосплавів, окатишів, флюсових вапняків, вогнетривів, коксу як основного виду палива, феросплавів, вторинна переробка чорних металів та ін.
Чорна металургія займається виробництвом сплавів на основі заліза, чавуну і сталі, тобто основною продукцією є чавун і сталь.Чавуни-це сплави заліза з вуглецем, які містять > 2% вуглецю. Наприклад: Si (до 4%), S( до 2%), Mn, P. Сталі-сплави заліза з вуглецем, які містять < 2% вуглецю, а також легуючі компоненти.(хром, вольфрам, кобальт, нікель, ванадій, молібден).До руд, які складаються з основного елемента і пустої породи і виступають сировиною для сплавів належать: Fe2O3(червоний залізняк або гепатит, 50-60% заліза), Fe 3O 4 ( магнітний залізняк(магнетит),має магнітні властивості), Fe 2O 3nH2O(бурий залізняк, заліза біля 30%).Отже, чорні метали-основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь праці, від кількості та якості якого в значній мірі залежить темпи і масштаби технологічного прогресу.
19. Наукові принципи одержання чорних металів.
Найважливішим промисловим металом є залізо (Fe), що у сплавах з вуглецем та іншими елементами належить до групи чорних металів. Важливими сплавами на основі заліза є чавун, сталь і феросплави. Ці сплави є основними конструкційними матеріалами для будівництва, машинобудування та інших галузей. Технічний рівень народного господарства країни, її могутність визначаються кількістю виплавлених чорних металів. Для одержання чорних і кольорових металів використовують наступні основні способи:
1. Пірометалургійні, що ґрунтуються на виплавленні металів із руд. Ці процеси потребують застосування високих температур, а отже, використання палива.
2. Гідрометалургійні, при яких метали одержують із водних розчинів без нагріву до високих температур.
3. Електрометалургійні і електрохімічні, при яких потрібне використання електричної енергії.
Основою сучасної чорної металургії є двоступінчаста схема, що складається з виплавляння чавуну в доменних печах і різних способів його переплавляння на сталь. При виплавлянні чавуну відбувається відновлення заліза з руд (та одночасне відновлення з руд інших хімічних елементів), насичення заліза вуглецем та іншими домішками. При одержанні сталі з чавуну відбувається окислення домішок і їх перехід у шлак і гази. Сталь, таким чином, містить менше вуглецю й домішок і має кращі від чавуну конструкційні властивості, проте і чавун, і сталь є важливою продукцією металургійної промисловості. Є кілька способів перероблення чавуну в сталь. Вони ґрунтуються на окисленні наявного в чавуні надлишкового вуглецю (графіту) і домішок та відокремленні оксидів, що утворюються, в газову фазу або шлак.