
- •1. Економіка, як система грошових і матеріально-енергетичних потоків конверсії природних ресурсів у споживчу вартість.
- •2. Значення дисципліни та її місце в економічній діяльності ( за визначенням Державного класифікатора дк 009-96).
- •4. Сировина та її класифікація. Раціональне використання сировини. Збагачення сировини. Техніко-економічні показники сировини. Комплексне використання сировини.
- •5. Характеристика повітря, його склад, очистка, розподіл, та використання складових в народному господарстві.
- •6. Вода як сировина, її властивост ивості. Промислова водопідготовка.
- •7. Енергоносії та їх характеристика. Енергетичні характеристики енергоносіїв. Поняття про умовне паливо.
- •8. Характеристика систем технологій виробництва енергії в Україні (гес ,тес, аес).Проблеми їх ефективного функціонування
- •9. Значення вимірювання в технології та техніко-економічних розрахунках.
- •10. Метрологія – наука про вимірювання фізичних величин в науці, техніці, економіці.
- •11. Основні поняття та терміни метрології: фізична величина (ф.В.), одиниця ф.В.,розмір ф.В, розмірність ф. В, їх використання в техніко-економічних розрахунках.
- •12. Міжнародна система фізичних величин si та її переваги перед галузевими та національними.
- •13. Використання співвідношень одиниць ф. В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
- •14. Значення міжнародної номенклатури iupac для професійної діяльності економістів-менеджерів.
- •16. Поняття про конверсію видів енергії . Коефіцієнт конверсії енергії.
- •17. Поняття "якість енергії", "конверсія енергії", еколого-економічна доцільність конверсії енергії.
- •18. Загальна характеристика систем чорної металургії.
- •19. Наукові принципи одержання чорних металів.
- •20. Системи технологій одержання чавуну
- •21. Способи виробництва сталі та їх характеристика.
- •22. Основи бездоменного виробництва сталі.
- •23. Техніко-економічні показники виробництва чавуну у доменному процесі.
- •24.Корозія металів . Засоби захисту від корозії, їх екологічне значення .
- •25. Характеристика систем технологій кольорової металургії. (на прикладі технології виробництва алюмінію)
- •26.Технологія в-ва алюмінію.
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
- •28.Особливості систем технологій хімічної конверсії природного ресурсу у споживчу вартість. Техніко-економічні показники хімічного виробництва. Особливості екологічних проблем хімічної промисловості.
- •29.Добрива та їх класиф. Екологічна еф. Застос. Добрив, засоби боротьби з шкідниками в агропромисловому комплексі.
- •30. Азотні добрива та їх характеристика .
- •31. Типова схема технологічних систем виробництва карбаміду.
- •32. Фосфорні добрива та їх характеристика .
- •33. Типова схема систем технологічних систем виробництва подвійного суперфосфату .
- •34. Особливості екологічних проблем хімічної промисловості.
- •35. Поняття про стехіометричне рівняння як основу хімічної конверсії.
- •36. Закон збереження маси – теоретична основа матеріальних розрахунків в технологічних процесах.
- •37. Закон збереження енергії та його використання для розрахунку енергетичних балансів технологічних процесів. Перший закон термодинаміки.
- •38. Загальна характеристика систем технологій виробництва електричної енергії в Україні.
- •39. Особливості екологічних проблем виробництва електричної енергії на тес, аес, гес.
- •40. Поняття про альтернативні джерела отримання електричної енергії.
- •42. Конструкційні металічні, полімерні та композитні матеріали. Залежність властивостей від елементного складу, структурної будови і технологічної обробки.
- •43. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі хімічної промисловості.
- •44. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі металургійної промисловості.
- •45. Основні технологічні показники типового технологічного обладнання.
- •47.Синергетичний характер науки, техніки і технології на їх розвиток
- •48. Глобальні проблеми урбанізації та шляхи їх вирішення.
- •49. Поняття про технологічний регламент як основний документ матеріального виробництва.
- •50. Особливості технологічних процесів харчової промисловості (на прикладі технології виробництва хліба).
- •51. Визначення густини газів. Визначення V за відомою m, визначення m за відомим V.
- •Економіка, як система грошових і матеріально-енергетичних потоків конверсії природних ресурсів у споживчу вартість.
- •Значення дисципліни та її місце в економічній діяльності ( за визначенням Державного класифікатора дк 009-96).
- •Зміст основних понять та термінів: технологія, технологічний процес, виробничий процес, природний ресурс, сировина, засоби праці, економічна діяльність.
13. Використання співвідношень одиниць ф. В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
Розв’язуючи практичні задачі економічного, екологічного й технологічного змісту, ми постійно натрапляємо на необхідність перерахунку одиниць енергії (тепла і роботи) і потужності, виражених в одиницях різних систем. Найпростіше користуватись їх зведеними співвідношеннями.
Наприклад, 1 J = 0,24 cal = 2,78 · 10–7 kW · h = 9,5 · 10–4 Btu
1 cal = 4,19 J = 1,16 · 10–6 kW · h = 4 · 103 Btu;
1 kW · h = 3,6 · 106 J = 8,6 · 105 cal = 3,4 · 103 Btu;
1 W = 1,36 · 10–3 hp = 0,24 cal/s;
1 hp = 736 W = 175 cal/s.
Поряд з метричними одиницями і одиницями SI у світовій практиці (переважно в англомовних країнах) широко використовуються традиційні позасистемні одиниці. Особливо вони поширені в торгівлі, побуті і традиційних галузях гуманітарних знань, а також у біології та екології. З огляду на тенденцію інтернаціоналізації економічних і екологічних проблем кожній освіченій людині необхідно знати співвідношення їх з одиницями SI .
14. Значення міжнародної номенклатури iupac для професійної діяльності економістів-менеджерів.
Нині щорічно реєструється близько півмільйона нових хімічних речовин з різними, у тім числі високотоксичними, властивостями. Для їх раціонального і безпечного використання необхідна точна система найменувань, яка б однозначно вказувала на їхній хімічний склад.
Класифікацію речовин і розробку системи їхніх назв, тобто номенклатуру, постійно здійснює Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії IUPAC, який був створений у 1940 році.
В основу системи номенклатури речовин IUPAC покладено їхній хімічний склад — найсталішу і водночас найпростішу характеристику речовини (хімічну формулу). Система IUPAC — це дві взаємозумовлені складові: формула — назва. Отже, номенклатура складається з формул та назв речовин.
Оскільки ця номенклатура є міжнародною, то кожній освіченій людині необхідно її знати, щоб уникнути неприємностей. Знання цієї номенклатури є особливо важливим для професійної діяльності економістів-менеджерів, адже вони можуть мати справу з різними галузями промисловості. Для того щоб правильно розуміти усі назви речовин і самому вміти їх записувати потрібно досконало знати усі правила за якими формується назва речовини.
( ну і далі пишете в цьому ж дусі, думаю на екзамені фантазія буде хороша, а то я зараз шото не дуже можу придумувати).
15. Енергія в технологічних процесах. Показники якості енергоносіїв. Закони термодинаміки — теоретична основа промислової енергетики. Закон збереження енергії (його визначення, використання його в техніко-економічних розрахунках, аналітичний вираз). Закон ентропії для визначення ККД теплових двигунів.
Енергія є однією з головних, базових потреб людства. Для виконання будь-якої роботи треба витратити певну кількість енергії. Людина в своїй діяльності використовує різні види енергії. До початку 90-х років у світі близько 70% потреби в енергії задовольнялося за рахунок нафти і природного газу, 25% - кам'яного і бурого вугілля і лише близько 5% - інших джерел енергії. Для виробництва будь-якого виду продукції необхідна енергія. Підвищення якості продукції потребує комплексного підходу до цієї проблеми і одним з головних напрямів її вирішення повинно бути забезпечення виробництва якісними енергоносіями. Якість енергоносіїв є основою якості продукції, що виробляється, адже очевидно, що підприємство може мати якісну сировину або напівфабрикати, але через неякісні енергоносії воно не в змозі буде виробити якісну продукцію. Є багато видів енергоносіїв, але найважливіші серед них це нафта, вугілля і електрична енергія. Нафта— горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє собою густу маслянисту рідину, від темно-бурого до чорного кольору. Найважливішим її показником якості є теплота згорання, яка дорівнює приблизно 43.7-46.2 МДж/кг.
Якість вугілля і продуктів збагачення визначається його фізичними та хімічними властивостями, зокрема виходом летких речовин, питомою теплотою згоряння, вологістю, зольністю і вмістом сірки. Чим менші всі ці показники (крім питомої теплоти згоряння), тим вугілля цінніше і дорожче, оскільки теплота згорання збільшується (в середньому вона становить 30,5 – 36,8 МДж / кг.). В результаті збагачення вугілля його зольність, сірчистість і вологість можуть бути значно знижені і доведені до кондицій, що задовольняють відповідних споживачів. Електрична енергія безпосередньо потрібна і для виробництва інших видів продукції. Зараз діє понад 50 показників якості електроенергії. Це, зокрема, відхилення напруги та частоти, коливання напруги, несинусоїдальність напруги, несиметрія трифазної системи напруги.
У термодинаміці енергія, теплота й робота є характеристиками одного явища — руху матерії в різних її формах, величина якого, згідно із законом збереження матерії та енергії, за перетворення останньої в нову форму не змінюється. Саме тому закони термодинаміки і є теоретичною основою промисловї енергетики. Перший закон термодинаміки відображає всесвітній закон збереження енергії за перетворення тепла в роботу, і навпаки. Одне з його формулювань: тепло, яке підводиться до системи Q, може витрачатись на збільшення внутрішньої енергії (інтенсивності руху молекул або атомів) системи U і виконання нею роботи.
Якщо
система з внутрішньою енергією
переходить у стан з внутрішньою енергією
,
отримуючи із зовнішнього середовища
тепло Q,
то її внутрішня енергія
становитиме
.
Але,
якщо при цьому система виконуватиме
роботу А
над зовнішнім середовищем, то її внутрішня
енергія зменшиться саме на величину А.
,
звідки зміна внутрішньої енергії
,
а підведене тепло
.
Саме це рівняння і становить математичний
вираз першого закону термодинаміки.
Другий
закон термодинаміки -
закон зростання ентропії: у замкнутої
(тобто ізольованої в тепловому і
механічному відношенні) системі ентропія
або залишається незмінною (якщо
в системі протікають оборотні, рівноважні
процеси), або зростає (при нерівних
процесах) і в стані рівноваги досягає
максимуму. Суть
у тому, що в замкнутій системі ентропія
може тільки зростати або залишатися
постійною. Інакше кажучи, у всякій
ізольованій системі теплові процеси
однонаправлені, що і призводить до
збільшення ентропії. Варто ентропії
досягти максимуму, як теплові процеси
в такій системі припиняються, що означає
прийняття всіма тілами системи однакової
температури і перетворення усіх форм
енергії в теплову. Настання стану
термодинамічної рівноваги призводить
до припинення всіх макропроцесів, що й
означає стан "теплової смерті".
Коефіцієнт корисної дії — у термодинаміці, величина для теплового двигуна, що характеризує частку теплової енергії перетворену у енергію механічну.
де ΔQH — теплота передана системі від нагрівача, ΔQC — частина теплоти системи, віддана холодильнику, чисельник - корисна робота.
Другий закон термодинаміки стверджує, що теплота жодним чином не може бути перетворена у механічну роботу повністю, обмежуючи таким чином величину коефіцієнту корисної дії. Максимальний коефіцієнт корисної дії досягається в циклі Карно.