
- •Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13. Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •17. Проблема рабства у сша. Громадянська війна (1861-1865 рр.) Законодавство цього періоду. Економічні та політичні наслідки Громадянської війни. Другий цикл поправок до Конституції сша.
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •29. Державний устрій та політичний режим Німецької імперії кінця XIX – початку XX ст.
- •30. Утворення дуалістичної Австро-Угорської монархії у 1867 р. Конституційні закони 1867 р. Державний устрій та політичний режим Австро-Угорської монархії
- •Доповнення та зміни до Конституції сша: xvіі - ххvііі поправки ( причини появи, зміст та оцінка).
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера
- •1954 Р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •§ 35. Вважається незаконним для будь-якої особи на службі сша або будь-якого агентства сша, включаючи конференції, що повністю належать уряду, брати участь у будь-якому страйку..."
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •4.Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Характерні риси державно-правового розвитку Польщі 1921 – 1939 рр. (Друга Річ Посполита). Режим «санації».
- •30. Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр.
12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
У 1786 році Александр Гамільтон запропонував скликати у Філадельфії представницьку зустріч делегатів від усіх штатів, оскільки виникло багато проблем. Проблеми економічного розвитку :▪ необхідність створення єдиної твердої валюти ▪ єдиного бюджету ▪ внутр. ринку ▪ розвитку с/г ▪ створення збройних сил, воєнного флоту. Зовнішні причини: ств. дипломатичної служби. + Різко відчувалася слабкість, іноді безпорадність Конгресу і Комітету, які не мали достатніх повноважень для розв’язання багатьох питань.
Отже, з’їзд було вирішено назвати Конвентом. Конвент зібрався у травні 1787 року у Філадельфії. Його головуючим був обраний Джордж Вашингтон. Усього приїхало 55 делегатів, серед яких переважали молодію люди.
Делегати розпочали розроблення основного закону нової, вищої форми правління штатів – федерації.
Було погоджено, що центральній владі повинно належати право:
▪ карбувати єдину для всіх монету ▪ випускати паперові гроші ▪ регулювати внутр. і зовн. торгівлю ▪ оголошувати війну, укладати мир.
Було вирішено, що треба ств. рівноправні та взаємопов’язані гілки влади- законодавчу, виконавчу та судову. Законодавча влада скл. з 2 палат. Суперечки щодо способу формування обох палат вирішили завдяки компромісу : кожен штат матиме рівне представництво у верхній палаті і пропорційно до к-сті населення у нижній.
Парламент встановлював мита та інші збори.
Домовились, що ввіз рабів буде заборонений через 20 років, а на сучасному етапі обкладатиметься податком.
Жінкам виборчих прав не надали.
У травні Конвент схвалив і опублікував проект Конституції. Ратифікація у штатах відбувалася складно, з труднощами. Деякі штати взагалі відмовлялися її ратифікувати. Місцеве населення багатьох штаів виступало проти, оск. в Конституції взагалі не йшлося про права і свободи громадян – такого розділу у К. не було. Зрештою, було вирішено, що до осн. тексту К. приймуть доповнення : ▪ гарантії суверенітету штатів ▪ гарантування прав і свобод громадян.
Унаслідок голосування штатів, Конвент 18 вересня 1787 року затвердив і ввів в дію Конституцію.
Вона невелика за обсягом. Склад. зі вступу (Декларація незалежності) і 7 статей, що поділялися на розділи.
13. Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
Про виконавчу владу йдеться у ст..2 конституції США. Вона належала президентові.
Йому ж належало верховне командування Збройними Силами. Як глава держави, президент представляє Сполучені Штати на міжнародній арені, підписує міжнародні угоди, здійснює керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою держави. Як глава уряду, президент формує його органи, призначає міністрів (із згоди сенату), керує роботою федеральної виконавчої влади, може звільнити з займаної посади будь-якого члена уряду. Президент не підзвітний конгресу, що забезпечує йому свободу дій. Однак, дотримуючись принципу поділу влади, конституція позбавила президента законодавчої ініціативи. Президент має право накладати вето на будь-який законопроект,прийнятий обома палатами, відправляти його на доопрацювання зі своїми запереченнями в ту палату з якої він надійшов. Президент не має повноважень розпустити жодну з палат Конгресу. У свою чергу, для видалення президента Конституція вимагає обґрунтованого обвинувачення в зраді,хабарництві або інших важливих злочинах.
Президент США обирається на 4 роки і можливостей його переобрання Конституція не обмежила. На виборах населення кожного штату обирало так званих виборників, які збиралися у своїх шатах в строго визначений час і голосували за ту чи іншу кандидатуру на посаду президента. Особа, яка набирала більше половини голосів ставала президентом. Кандидатура на посаду президента мала відповідати певним вимогам: бути громадянином США за народженням, або мати громадянство на час прийняття конституції; досягти 35-річного віку; проживати протягом останніх 14 років у США. У випадку усунення президента з посади, його хвороби, смерті чи відставки – повноваження глави виконавчої влади переходили до віце-президента.