§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.

§ 4. Кожен, хто свідомо і намірено стає або залишається членом Комуністичної партії або будь-якої іншої організації, що ставить за мету встановлення контролю, керівництво, захоплення або повалення уряду Сполучених Штатів чи уряду будь-якого штату і будь-якого політичного діяча цього штату через застосування насилля, усвідомлюючи мету і намір такої організації, підлягає усім заходам і покаранням Закону про внутрішню безпеку 1950 р. у його доповненому вигляді як член «комуністично діючої організації»...

Лендрама — Гриффіна закон (Labor Management Reporting and Disclosure Act of 1959 — Акт про звітність і розкриття фактів в трудових стосунках), в США закон, прийнятий 14 вересня 1959 на вимогу монополістичних кругів, з метою ослабіння профспілок і встановлення контролю над ними. Закон підсилює втручання держави у внутрішні справи профспілок (регламентує порядок встановлення членських внесків, проведення виборів, винесення дисциплінарних стягнень і інше), зобов'язав профспілки уявляти детальні звіти про всіх посадових осіб і їх доходи, про статути союзів, фінансові вступи, витратах і так далі. Міністрові праці дано право проводити розслідування проти профспілок, якщо порушений статут або процедура виборів. Значно обмежує діяльність профспілок по захисту економічних інтересів трудящих: забороняються деякі види пікетування, у тому числі з метою визнання профспілки, якщо він не зареєстрований в державних органах; повністю забороняється так званий «вторинний бойкот», що є знаряддям солідарності із страйкуючими і засобом для чинення тиску на підприємців. Ці положення розширюють можливості підприємців для зриву страйків, створення перешкод для зростання чисельності профспілок, під удар ставляться і колективні договори. За порушення більшості положень закону встановлений штраф в 10 тисяч доларів або тюремний висновок строком до 1 року.

(це у скороченому варіанті про ті закони)

Загострення соціальних протиріч після Першої світової війни обумовило зміни в політичному режимі, викликало наступ сил реакції на демократичні права і свободи американських громадян. Для боротьби з робітничим рухом використовувалися закони 1917-1918 років про шпигунство, про заколот. У штатах приймаються закони про злочинну анархію, про злочинний синдикалізм, що суворо карали за пропаганду революційних ідей. Нова антидемократична хвиля підіймається після закінчення Другої світової війни, коли розпочинається наступ на професійні спілки. У 1947 році був прийнятий Закон Тафта-Хартлі, який фактично скасував основні положення закону Вагнера. Новий закон поставив у жорсткі рамки діяльність профспілок. Він забороняв страйки солідарності, страйки, що порушували умови контракту, не дозволяв державним службовцям брати участь у страйках тощо. У 1959 році Закон Лендрама-Гріффіна поставив профспілки під іще суворіший контроль з боку державних органів. Відтепер профспілки були зобов'язані подавати до Міністерства праці свою фінансову звітність, копії своїх постанов, списки службових осіб тощо. Ще одним напрямом післявоєнної антидемократичної політики стало переслідування комуністичної партії США. Для цього використовувався, наприклад, Акт про реєстрацію іноземців 1940 року (Закон Сміта), який вводив поняття організації, що знаходилася під контролем іноземної держави. Була створена постійна комісія палати представників конгресу з розслідування антиамериканської діяльності, видається серія антикомуністичних законів. У 1950 році був прийнятий Закон про внутрішню безпеку (Закон Маккарена-Вуда), відповідно до якого утворювалося Управління з контролю за підривною діяльністю. Управління розподіляло «підривні» організації на організації комуністичної дії і організації комуністичного фронту і вимагало їх реєстрації у міністерстві юстиції, яке визначало їх долю. Прийнятий невдовзі у 1954 році Закон Хемфрі-Батлера про контроль над комуністичною діяльністю проголосив компартію США поза законом.