
- •Лабораторна робота №1
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №1
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №2
- •Зробити загальний висновок по роботі.
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Лабораторна робота №3
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Сильні електроліти повністю дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тобто у розчині сильного електроліту процес дисоціації є необоротним.
- •Слабкі електроліти лише частково дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тому дисоціація слабкого електроліту – оборотний процес.
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Розв’язування:
- •Лабораторна робота №4
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Включення приладу:
- •Обчислити значення рН виготовлених буферних розчинів за формулами, результати внести в таблицю:
- •Визначити рН виготовлених буферних розчинів за допомогою рН-метра та порівняти обчислені дані з практично одержаними.
- •Вплив розведення водою і додавання кислоти на зміну рН буферних розчинів
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення Колоїдні розчини – дисперсні системи, в яких розмір частинок дисперсної фази знаходиться в межах 10-5 – 10–7см, а розмір частинок дисперсійного середовища ‑ 10–8см.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 7
- •Правила роботи та техніка безпеки
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Встановити нуль-пункт рефрактометра.
- •Обчислити мольну рефракцію бензолу за формулою:
- •Лабораторна робота № 8
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Водозв’язуюча та жирозв’язуюча здатність
- •Здатність стабілізувати дисперсні системи (емульсії, піни, суспензії);
- •Здатність утворювати гелі.
- •Плівкоутворююча здатність.
- •Адгезійні та реологічні властивості (в’язкість, еластичність).
- •Здатність до текстурування.
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №9
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №10
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
Зниження вологості (для сухих продуктів);
Зниження концентрації сахаридів (розведення водою);
Зниження рН середовища (для рідких продуктів);
Зниження температури (для рідких продуктів);
Видалення одного з субстратів (цукор);
Використання ферментів.
З метою запобігання появи запаху при виготовленні яєчного порошку, перед сушінням добавляють глюкозооксидазу, що спричиняє руйнування D-глюкози та утворення D-глюконової кислоти. Для запобігання потемнінню риби (містить значні кількості рибози) добавляють бактерії, що виявляють D-рибозну оксидазну активність.
Використання хімічного способу (сульфітація). Оксид сірки (SO2) та його похідні подавляють реакцію потемніння в харчових продуктах, однак їх застосування обмежується можливістю утворення в сульфітованих харчових продуктах слаботоксичних компонентів.
Хід виконання досліду:
Вплив температури на реакцію меланоїдиноутворення
На з смужки фільтрувального паперу окремо нанести по 1 краплі розчинів глюкози, гліцину, глюкози і гліцину (в одне місце). Папір висушити при кімнатній температурі. Потім фільтрувальний папір витримати у сушильній шафі 5-10хв. при температурі 1200С. Спостереження внести в таблицю.
№ п/п |
Розчини |
Спостереження при кімнатній температурі |
Спостереження після висушування |
|
глюкоза |
|
|
|
гліцин |
|
|
|
глюкоза + гліцин |
|
|
Вплив природи вуглеводу
На з фільтрувальний папір окремо нанести по 1 краплі розчинів глюкози, гліцину, глюкози і гліцину (в одне місце). Папір висушити при кімнатній температурі. Потім фільтрувальний папір витримати у сушильній шафі 5-10хв. при температурі 1200С. Спостереження внести в таблицю.
№ п/п |
Розчини |
Спостереження при кімнатній температурі |
Спостереження після висушування |
|
гліцин + глюкоза |
|
|
|
гліцин + сахароза |
|
|
|
глюкоза + крохмаль |
|
|
Зробити висновок. Вказати фактори, що впливають на глибину проходження реакції меланоїдиноутворення. _________________________________________________________
______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
Дослід №5. Реакція карамелізації глюкози
Теоретичні положення
Карамелізація ‑ процес відщеплення молекул води від вуглеводів (сахаридів або сиропів), що приводить до утворення ангідридів, продуктами конденсації яких є забарвлені сполуки: кармелан (жовтий колір) → кармелен (коричневий) → кармелін (майже чорний). Від кармелану до кармеліну зменшується розчинність сполук у воді.
Відбувається при температурі 135-1400С, пряме нагрівання, у присутності каталізаторів ‑ кислоти (Н2SО4), луги, солі (NH4HSO4). Утворюються продукти з типовим карамельним ароматом і карамельним кольором.
Швидкість реакції утворення карамельних пігментів зростає з підвищенням температури та значенням рН середовища. У відсутності буферних систем утворюється гумін (С125Н188О80), що має гіркий смак. Утворенням мальтолу та ізомальтолу обумовлений аромат свіжоспеченого хліба, похідних фуранону – аромат смаженого м’яса.
Карамелізація відбувається при:
перегріванні сиропів;
виготовленні повидла, джемів;
виготовленні паленого цукру;
виготовленні напоїв, карамелі (сахароза) ‑„цукровий колір”;
смаженні картоплі, виробів у паніровці, при смаженні та запіканні продуктів, що містять цукор.