
- •Лабораторна робота №1
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №1
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №2
- •Зробити загальний висновок по роботі.
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Лабораторна робота №3
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Сильні електроліти повністю дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тобто у розчині сильного електроліту процес дисоціації є необоротним.
- •Слабкі електроліти лише частково дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тому дисоціація слабкого електроліту – оборотний процес.
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Розв’язування:
- •Лабораторна робота №4
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Включення приладу:
- •Обчислити значення рН виготовлених буферних розчинів за формулами, результати внести в таблицю:
- •Визначити рН виготовлених буферних розчинів за допомогою рН-метра та порівняти обчислені дані з практично одержаними.
- •Вплив розведення водою і додавання кислоти на зміну рН буферних розчинів
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення Колоїдні розчини – дисперсні системи, в яких розмір частинок дисперсної фази знаходиться в межах 10-5 – 10–7см, а розмір частинок дисперсійного середовища ‑ 10–8см.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 7
- •Правила роботи та техніка безпеки
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Встановити нуль-пункт рефрактометра.
- •Обчислити мольну рефракцію бензолу за формулою:
- •Лабораторна робота № 8
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Водозв’язуюча та жирозв’язуюча здатність
- •Здатність стабілізувати дисперсні системи (емульсії, піни, суспензії);
- •Здатність утворювати гелі.
- •Плівкоутворююча здатність.
- •Адгезійні та реологічні властивості (в’язкість, еластичність).
- •Здатність до текстурування.
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №9
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №10
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
Хід роботи:
Дослід №1. Одержання емульсій
Приготовити три пробірки. У першу пробірку налити 5 мл води, в другу – 5мл розчину мила, в третю – 5мл розчину яєчного білка. Добавити в кожну пробірку по 3-5крапель рослинної олії. Струшувати вміст пробірок протягом 3хв. Спостерігати утворення і відносну швидкість розшарування емульсій. Результати записати в таблицю:
№п/п |
Емульсія |
Час повного розшарування емульсії, сек |
Висновок про стійкість емульсії |
|
вода-олія |
|
|
|
розчин мила-олія |
|
|
|
розчин білка-олія |
|
|
Дати пояснення різній стійкості одержаних емульсій і вказати роль стабілізатора.
______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
Дослід №2. Одержання пін
У колбочку налити 10-15мл води і через капілярну трубку продувати повітря. Повторити дослід, замінивши воду розчином мила. У якому випадку утворюється піна? Пояснити, чому у чистій воді піна не утворюється, а в розчині мила – утворюється. Яку роль відіграє мило? _____________________________________________________________
______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
До одержаної піни добавити 1-2 краплі ізоамілового спирту. Як це вплинуло на стійкість піни? Пояснити роль ізоамілового спирту.__________________________________
______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
Дослід №3. Вивчення впливу природи середовища на набухання желатину
Приготувати дві градуйовані пробірки. Насипати в ці пробірки однакову кількість порошку желатину (0,5см по висоті пробірки). Мірною піпеткою відміряти в першу пробірку 5 мл дистильованої води, а в другу пробірку – 5мл толуолу. Через 20 хв. виміряти висоту шару желатину, що набухнув. Результати спостережень записати в таблицю:
№п/п |
Досліджувана речовина |
Середовище |
Результати спостережень |
|
Желатин |
Вода |
|
|
Желатин |
Толуол |
|
Дослід №4. Вивчення впливу електролітів на ступінь набухання
У чотири пронумеровані пробірки (градуйовані або однакового діаметру) насипати приблизно однакову кількість желатину (0,5 см по висоті пробірки).За допомогою смужки міліметрового паперу виміряти висоту шару сухого желатину до набухання. Результати записати в таблицю.
Пробірки заповнити приблизно до середини: 1 – дистильованою водою, 2 – розчином сульфату натрію з концентрацією 1моль/л; 3 – буферним розчином з рН = 1,7; 4 пробірку ‑ буферним розчином з рН = 9,9.
Через 1 – 2 хв. після заповнення пробірок вміст їх обережно перемішати скляною паличкою, щоб набряклі часточки верхнього шару желатину не заважали доступу рідини до часточок нижнього шару.
Приблизно через 20 хв. обережним постукуванням по верхній частині пробірки досягти осадження плаваючих часточок желатину. Виміряти висоту шару набряклого желатину. Результати записати в таблицю.
Обчислити ступінь набухання желатину в різних середовищах за формулою:
α
=
,
де h0 – висота шару сухого желатину, мм;
h – висота шару набряклого желатину, мм;
№ п/п |
Середовище, у якому проводилося набухання |
Висота шару сухого желатину, h0, мм |
Висота шару набряклого желатину, h мм |
Ступінь набухання, α, % |
|
Дистильована вода |
|
|
|
|
Розчин Na2SO4 |
|
|
|
|
рН = 1,7 |
|
|
|
|
рН = 9,9 |
|
|
|
Зробити висновок про ступінь набухання желатину у воді та розчинах електролітів.
______________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід №5. Визначення піноутворюючої здатності білка
Наважку білка вмістити в циліндр, добавити 100мл води. Циліндр закрити пробкою і струшувати в горизонтальному положенні протягом 1 хв.
Піноутворюючу здатність білка обчислити за формулою:
ПОС
=
де ПОС – піноутворююча здатність, %;
Вп – висота піни над рівнем рідини, см3;
Вр – висота розчину до спінювання, см3.
Результати занести в таблицю:
Висота (об’єм) піни над рівнем рідини, Вп, см3 |
Висота (об’єм) розчину до спінювання, Вр, см3 |
Піноутворююча здатність ПОС, % |
|
|
|
Дослід №6. Визначення стійкості піни
Стійкість піни оцінюють за висотою піни після 15 хв. находження циліндру у стані спокою за формулою:
СП
=
де СП – стійкість піни, %;
Вп – висота піни перед початком дослідження, см3;
Впс – висота піни після стояння, см3.
Результати занести в таблицю:
Висота (об’єм) піни перед початком дослідження, Вп, см3 |
Висота (об’єм) піни після стояння Впс, см3 |
Стійкість піни СП, % |
|
|
|
Зробити висновок по роботі._______________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________