
- •Аналітична хімія Тести Розділ „Кількісний аналіз. Фізико-хімічні методи аналізу”
- •Розглянуто та затверджено
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричний метод аналізу. Метод нейтралізації
- •Титриметричний аналіз. Методи окислення відновлення
- •Титриметричний аналіз. Метод осадження
- •Титриметричний аналіз. Метод комплексонометрії
- •Фізико-хімічні методи аналізу. Колориметрія
- •Для виконання колориметричного титрування використовують:
- •Основною умовою проведення колориметричного титрування є:
- •В методі розведення:
- •Хроматографічний метод аналізу
- •Люмінесценція. Рефрактометрія. Потенціометрія
Титриметричний аналіз. Метод осадження
Який із зазначених реактивів використовують як робочий розчин для визначення хлорид-іонів за способом Мора:
а) Hg2(NO3)2;
б) KCNS;
в) K2CrO4;
г) AgNO3.
Складіть молекулярне та іонне рівняння реакцій.
Який із зазначених реактивів використовують при визначенні точки еквівалентності за способом Мора:
а) Ba(NO3)2;
б) KNO3;
в) K2CrO4;
г) K2Cr2O7.
Складіть молекулярне та іонне рівняння реакцій, укажіть колір утвореного осаду.
У якому середовищі необхідно проводити титрування за способом Мора:
а) кислому;
б) лужному;
в) нейтральному;
г) аміачному.
Укажіть іони, які визначають методом комплексонометрії:
а) Cа2+, Mg2+;
б) Na+, K+;
в) Fe3+, Al3+;
г) OH-.
У якому середовищі проводять комплексонометричне титрування:
а) нейтральному;
б) кислому;
в) лужному;
г) аміачному.
В основі методу аргентометрії лежить реакція:
а) нейтралізації;
б) осадження;
в) комплексоутворення;
г) окислення-відновлення.
Робочий розчин (стандартизований) методу аргентометрії:
а) нітрат натрію;
б) нітрат міді;
в) нітрат срібла;
г) тіосульфат натрію.
Установчий розчин (стандартний) методу аргентометрії:
а) тіосульфат натрію;
б) дихромат калію;
в) хлорид натрію;
г) щавлева кислота.
В методі аргентометрії використовується індикатор:
а) хромат калію;
б) крохмаль;
в) фенолфталеїн;
г) перманганат калію.
Застосовується титрування у методі аргентометрії:
а) обернене;
б) пряме;
в) титрування по залишку;
г) титрування замісника.
При визначенні точної концентрації робочого розчину в методі аргентометрії у точці еквівалентності, яка фіксується за допомогою індикатора, спостерігається наступне:
а) виділення газу;
б) колір розчину не змінюється;
в) випадає осад (спочатку білий, а потім червоно-бурий);
г) розчин набуває рожевого забарвлення.
Методом аргентометрії можна визначити:
а) хлориди, броміди;
б) йодиди, загальну твердість води, срібло;
в) роданіди, щавлеву кислоту;
г) мідь, аскорбінову кислоту.
При проведенні визначення вмісту хлориду натрію в розчині методом Мора ‑ осад не утворився:
а) невірно вибраний метод аналізу;
б) кисле середовище (НNO3);
в) аміачне, або лужне середовище;
г) нейтральне або оцтовокисле середовище.
Метод визначення, що базується на реакції Ag+ + SCN- → AgSCN↓, називається:
а) метод Фольгарда;
б) метод Мора;
в) метод осадження;
г) роданідометрія.
Вихідна речовина в методі Мора:
а) AgNO3;
б) NaCI;
в) KSCN або NH4SCN;
г) NH4Fe(SO4)2 ∙ 12H2O.
Титриметричний аналіз. Метод комплексонометрії
В основі методу комплексонометрії лежить реакція:
а) нейтралізації;
б) окислення-відновлення;
в) комплексоутворення;
г) осадження.
Робочий розчин (стандартизований) методу трилонометрії:
а) нітрат срібла;
б) тіосульфат натрію;
в) трилон Б;
г) щавлева кислота.
У трилонометрії використовується індикатор:
а) метилоранж;
б) крохмаль;
в) еріохром чорний Т;
г) фенолфталеїн.
У трилонометрії застосовується титрування:
а) пряме;
б) обернене;
в) титрування по залишку;
г) титрування замісника.
При визначенні точної концентрації робочого розчину у методі трилонометрії в точці еквівалентності, яка фіксується за допомогою індикатора:
а) розчин забарвлюється у синьо-блакитний колір;
б) розчин забарвлюється у рожевий колір;
в) розчин знебарвлюється;
г) розчин забарвлюється у вишнево-червоний колір.
Індикатор еріохром чорний Т утворює з металами комплекси, які мають колір (метод трилонометрії):
а) вишнево-червоний;
б) жовтий;
в) безбарвний;
г) синій.
Органічні барвники, які утворюють з катіонами металу розчинні у воді забарвлені комплексні сполуки, причому комплекси індикатора з катіонами металу менш міцні, ніж внутрішньо комплексні солі металу з комплексоном:
а) комплексони;
б) органічні реагенти;
в) індикатори;
г) металіндикатори.
Визначення загальної твердості води проводять:
а) комплексонометричним методом: робочий розчин
трилону Б, рН< 7, аміачний буфер;
б) комплексонометричним методом: робочий розчин
трилону Б, рН 8-9, NH4OH + NH4CI;
в) комплексонометричний методом: робочий розчин МgCI2, трилону Б, буферна суміш СН3СООН + СН3СООNa, рН <7, еріохром чорний Т;
г) комплексонометричним методом: робочий розчин трилону Б, стандартний розчин МgСІ2, еріохром чорний Т, буферна суміш NH4OH + NH4CI.
При визначенні Са2+ трилонометричним методом в точці еквівалентності спостерігається зміна забарвлення:
а) за рахунок руйнування комплексної сполуки індикатора з катіоном металу і виділення індикатора у вільному стані;
б) з темно-вишневого до синьо – блакитного;
в) з синьо-блакитного до червоного;
г) знебарвлення розчину внаслідок утворення внутрішньо комплексних сполук трилону Б з іонами кальцію;
Яка реакція лежить в основі трилонометричного титрування:
а) осадження;
б) комплексоутворення;
в) нейтралізації;
г) окислення – відновлення.