1. Засоби управління самостійною роботою студентів

2. Засоби управління самостійною роботою студентів

3. Проектування засобів управління самостійною роботою

1. Засоби управління самостійною роботою студентів

Важливу роль у процесі управління самостійною роботою, за умов її інтенсифікації, відіграють засоби управління (О.Василенко, В.Костіна, Ю.Кулюткін, О.Молчанюк). Від їх якості й частоти використання залежить ефективність прямого й зворотного зв’язку між викладачем та учнем. Загальнофілософське поняття „засоби” трактується як центральний ланцюжок у структурі осмисленої, покладаємої та реалізуючої певну ціль людської діяльності”. Вживання терміну "засіб" у психологічній і педагогічній літературі неоднозначне. Зазвичай він розуміється вельми широко – як все те, що стоїть між суб'єктом і бажаним продуктом діяльності: матеріальні об'єкти, мова, поняття, а також методи діяльності і навіть частини її процесу. Прикладом може служити таке визначення: "...якщо той або інший акт (предмет, явище) веде до даної мети, він по відношенню до неї виступає як засіб". Досить широке значення цього слова спостерігається в роботах С. Рубінштейна: "Оскільки кінцева мета діяльності досягається в цілому ряду дій, результат кожної з цих дій, будучи по відношенню до кінцевої мети засобом, є разом з тим для даної приватної дії метою". Під засобами самостійної роботи розуміють інструментарій, за допомогою якого оптимально досягаються цілі навчання, все те, за допомогою чого здійснюється цей процес.

За А.Хуторським, засоби самостійної роботи – „матеріальні й ідеальні об’єкти, що залучаються до освітнього процесу як носії інформації й інструмент діяльності педагога й учнів”. Під засобами самостійної роботи Ю.Бабанський розуміє „наочні приладдя, технічні засоби навчання, обладнання для лабораторних занять, дидактичні матеріали, навчальну літературу, верстати, інструменти і матеріали для індивідуального навчання та ін.”. Термін „педагогічні засоби” В.Безрукова розглядає „як складову матеріально-технічного забезпечення: матеріальні об’єкти, предмети, що застосовують для організації педагогічного процесу й виконують функції розвитку учнів”. В.Каган, В.Ламм розглядають засоби самостійної роботи як комплекс засобів (наочне приладдя, креслення, схеми та технічні засоби), що сприяє вдосконаленню навчального процесу. Розглянемо класифікацію засобів навчання (їх можна віднести і до засобів самостійної роботи) різних авторів у залежності від ознаки, яка закладена в їх основу:

- за рівнем їх реалізації в навчальному процесі (В.Краєвський, І.Лернер):

а) теоретичний рівень: компоненти педагогічного процесу загалом;

б) рівень навчального предмета: процес навчання, що відповідає типу навчального предмета;

в) рівень навчального матеріалу: матеріальні і матеріалізовані об’єкти, що використовуються в навчанні;

г) рівень навчальної дійсності: усе, що застосовується в процесі навчання на занятті: підручники, навчальні посібники, технічні засоби навчання тощо;

- за рівнем складності (В.Оконь, Д.Чернилевський):

а) прості: словесні (підручники, тексти) та візуальні (моделі, предмети, картини, карти, діаграми);

б) складні: механічні візуальні (діаскопи, епідіаскопи, мікроскопи, телескопи) та аудіовізуальні (телевізори, відеомагнітофони, комп’ютери, тренажери, лінгвістичні кабінети);

- за складом об’єктів (П.Підкасистий, С.Смирнов, І.Котова):

а) матеріальні (підручники, текстовий матеріал, технічні засоби навчання, лабораторне оснащення й ін.);

б) ідеальні (мова, живопис, малюнки, схеми, навчальні комп’ютерні програми та ін.);

- за видом роботи (А.Денисов, В.Казанський):

а) не впливають на якість знань, оскільки їх використання не є обов’язковим (комп’ютери, телевізори, аудіо -, відеомагнітофони);

б) відіграють головну роль, відповідно до якої методи, організація навчання лише прилаштовуються до них (наочність, дидактичні матеріали, інструментарій);

в) спрямовані на діяльність викладача і учня, що допомагає значно підвищити якість навчання завдяки чіткому формулюванню цілей, що виникають перед викладачем у процесі розробки цих засобів.