1. Сутність поняття управління

2. Види педагогічного управління

3. Поняття «пряме», «співуправління», «самоуправління»

1. Сутність поняття управління

Методологічне значення для розуміння й усвідомлення проблем управління самостійною роботою студентів професійно-технічної освіти у нових соціально-економічних умовах мають роботи С.Архангельського, Ю.Бабанського, В.Беспалька, А.Кірсанова, Ю.Машбиця, О.Савельєва (педагогічний аспект), П.Гальперіна, О.Леонтьєва, Н.Тализіної, В.Якуніна (психологічний аспект), В.Бондаря, Г.Єльнікової, А.Єрмоли, В.Конаржевського, В.Лазарева, М. Поташніка, Т.Шамової (школознавчий аспект).

Але для виявлення ролі управління в інтенсифікації навчально-виробничого процесу професійно-технічного закладу необхідно виявити сутність поняття управління на основі аналізу наукових джерел. Застосування системного підходу до розгляду сутності управління дає змогу відокремити структуру системи управління, визначити її функції.

Розкриття сутності поняття „управління” не буде повним без лексичного аналізу цього терміну. В російській мові існує термін „управління”, що застосовується як: 1) „направляти хід, рух чого-небудь”; 2) „направляти діяльність когось”; 3) в граматиці: „синтаксично підкоряти собі інше слово”, що застосовується в будь-якій галузі. В українській мові найпоширенішими є два варіанти перекладу цього терміну: „управління” і „керування”. У словнику І.Кириченка, Й.Батмута наводяться такі варіанти: „1) (дія) управління,...правлення,...урядування, керування; 2) (про установу) управління; 3) технічне керування, управління; 4) музичне керування; керівництво; 5) граматичне керування”. За Д.Гринчишиним та Л.Гулецькою цей термін має більш широке тлумачення: „...спрямувати, вести по якому-небудь шляху, вчити як треба діяти;...управляти, завідувати, здійснювати владу...”. В англійській мові „управління” – це багатозначне слово, але термін англійського походження „менеджмент” (management - англ.), що є одним із варіантів перекладу слова „управління”, широко використовується як в російській, так і в українській мовах. Словник іншомовних слів дає таке визначення слова „менеджмент”: „управління виробництвом; сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, що розробляються і застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутків”. У сучасній педагогічній літературі можна зустріти використання англійського терміну „менеджмент”, який походить від дієслова „to manage” (управляти), яке, у свою чергу, походить від латинського „manus” (рука). Тобто, термін „менеджмент” буквально означає „керівництво людьми”, має американське походження, і, як зазначає Р.Друкер, може включати і певну функцію, і соціальний статус людей, які її виконують, і навчальну дисципліну, і галузь наукового дослідження. А „керівництво” розглядається як одне із управлінських дій, тобто функцій (поряд із плануванням, організацією, контролем). Поняття „управління” є більш широким за змістом: воно включає не тільки керівництво людьми, але й цілком розкриває значення іншомовного терміна „менеджмент”.

Розглянемо визначення поняття „управління” в науковій літературі. Єдиного визначення поняття „управління” немає, і їх відмінність О.Атаєв, Т.Рогова пояснюють тим, що як і в будь-якій іншій соціальній системі, управління в педагогічній системі може бути розглянуто як: наука (система упорядкованих знань у вигляді теорій, концепцій, принципів, способів і форм управління); мистецтво (здібність ефективно застосовувати данні науки управління в певній ситуації); функція (цілеспрямований інформаційний вплив на об’єкти та дії людей з метою отримання бажаних результатів); апарат (сукупність структур і людей щодо використання і координації всіх ресурсів соціальних систем для досягнення їх цілей); система (збереження сталості системи або її переводу з одного стану в інший згідно з поставленими цілями відповідно до її закономірностей, при наявності вхідних ресурсів, процесів трансформації, вихідних ресурсів, зворотних зв’язків та зовнішнього середовища, при цьому жодна з дій не відбувається в ізоляції від інших); процес (сукупність управлінських дій індивідуальної або колективної діяльності людини щодо досягнення поставлених цілей шляхом перетворення ресурсів на «вході» в продукцію „на виході”); абстрактне поняття (свідомий і цілеспрямований вплив на процеси в сферах людської діяльності на основі використання об'єктивних законів). Аналіз наукової літератури дозволив виявити: сутність управління в широкому значенні пов’язана з поняттями „забезпечення” та „діяльність”, однак науковцями по-різному визначаються характер і зміст цієї діяльності. Сутність управління крізь парадигму управлінської діяльності визначається як: вплив (Б.Андрушків, В.Афанасьєв, Л.Даниленко, Г.Єльникова, В.Журавель, І.Ітельсон, Ю.Конаржевський, В.Пікельна, А.Філіппов, Л.Шимановська); взаємодія (І.Ісаєв, В.Лазарєв, Г.Пономарьова, М.Поташник, В.Сластьонін; створення умов для досягнення цілей організації (В.Бондар, А.Файоль, Є.Хриков).

Тлумачення управління як впливу вбачає дві системи: „керуючу” та „керовану”, при цьому перша забезпечує функціонування і розвиток другої з метою цілеспрямованої її зміни відповідно до управлінського задуму. Слід зазначити, що при цьому недостатньо враховується ”суб’єкт-суб’єктна природа” соціального управління, з яким безпосередньо пов’язане управління самостійною роботою студентів професійно-технічної освіти.

Розглядаючи сутність поняття „управління” у сучасній системі освіти за різними методологічними підходами (гуманістичний, системний, функціональний, синергетичний, ситуаційний, людиноцентриський, процесуальний, діяльнісний, кібернетичний, компетентнісний), ми бачимо різноманіття підходів до визначення поняття „управління”. Але слід зазначити, що, незалежно від підходів, у визначенні поняття є взаємодія трьох елементів:

1. проектно-програмний (проектування, програмування, планування з урахуванням реальних умов);

2. суб’єктно-суб’єктні, суб’єктно-об’єктні взаємовідношення;

3. командний (реалізація програм (дій) на основі управлінських рішень);

4. аналітико-корекційний (контроль, аналіз, корекція).

Оскільки в даній роботі досліджуються питання управління самостійною роботою студентів професійно-технічної освіти, мова йде саме про педагогічне управління, яке розглядається як багатофакторна діяльність викладача (суб’єкта управління), що відповідає цілі з керування процесом навчання з урахуванням особливостей навчального матеріалу, характеристик учнів, наявності технічних та інших засобів, на основі використання об'єктивних законів навчально-виробничого процесу управління.