70. Діяльність оун та упа в період 1941 – 1945 рр.

Етапи діяльності УПА:

• 1942 – 1944 рр. Формування поширення мережі загонів, накопичення зброї, проведення окремих операцій проти нім. Військ,радянських та польських партизанів.

• 1944 – 1946 рр. Згортання боротьби проти Нім. Та її союзників; визначення мети подальшої боротьби: головну увагу було зосереджено на боротьбі за відновлення радянської влади на зх..укр. землях.

• 1946-1950рр.широкомасштабна партизанська боротьба проти органів радянської влади на зх..укр. землях;рейди в Польщу,Чехословаччиною,Австрією,Німеччину,Румунію для виведення основних сил із з під удару радянських каральних органів із метою широкої пропаганди.

• 1950 рр. Бойові дії розрізнених загонів за виживання,затухання збройної боротьби.

• Діяльність ОУН-УПА 1943-1944рр.

• Оформлення структури УПА,об*єднання окремих загонів під загальним керівництвом(командир Шухевич).

• Визволення значної території Полісся,Волині,Галичини,створення тут укр..адміністрації(«Укр.республік»).

• Конфлікт із польською адміністрацією,який вилився у взаємні «Етнічні чистки».

• Липень 1944 – проведення установчих зборів представників політичних сил,метою яких було проголошення самостійної України та обрання укр..головної визвольної ради (УГВР)-вищого керівного органу національно визвольної боротьби укр..народу-та генерального секретаріату,який очолив шухевич.

• Перетворення УПА на серйозну військову силу (на 1944 р. її к-сть складала 60-90 тис.бійців.

71.Визволення України від німецько-фашиських загарбників.

• 18 грудня 1942 р. – початок визволення України від німців – звільнення с. Півнівка.

• 1943 р-рік масового визволення укр.. міст та сіл.

• Серпень – грудень 1943 р. – битва за Дніпро.Склались умови для визволення правобережжя.1943 – Карпацький рейд партизанів під командуванням Ковпака.

• 1944 р. – рік повного визволення України від окупантів

Наступальні операції Червоної армії 1944,проведені в Україні.

• 25 січня – 17 лютого 1944 р.-Котсунь-Шевченківська операція,відкриття шляху на правобережну Укр.Отримала назву «Другий Сталінград».

• 8 квітня – 12 травня 1944р. – кримська операція (виселені греки ,болгари,вірмени,турки).

• 13 липня – 29 серпня 1944р. – Львівсько- Сандомирська операція.

• 20-29 серпня 1944 р.Яссько-кишинівська операція.

• 8 жовтня 1944 р. – у ході Карпацько- Ужгородської наступательної операції завершення визволення радянськими військами території УРСР – звільнення с.Лавочного ,Львівської обл.

• 14 жовтня 1944 р. – офіційний день закінчення вигнання військ Німеччини та її союзників з України.27 жовтня 1944 р. – ворога вибито з Ужгорода.18 жовтня – завершено визволення Закарпацікої україни.

• 26 листопада 1944 р.відбувся з*їзд народних депутатів Закарпання в м.мукачеве(прийняв маніфест про воз*єднання Закарпацької України з УРСР).

72.Внесок Українського народу в розгром нацизму в 1941 – 1945 рр.Історичне значення великої перемоги.У складі Червоної армії на початковому етапі війни кожен 4-5 боєць війни був жителем України. За роки війни солдатам і офіцерам було вручено 7 млн.орленів та медалей,з них 2.5 млн. припало на частку уродженців України. мирне населення працювало в тилу,забезпечуючи армію зброєю,продуктами харчування ,ліками,будувало оборонні споруди ,воювало в партизанських загонах. Визнанням внеску України в перемогу над фашизмом стала її участь у заснуванні ООН у 1945р.

Кіноповість О.Довженка. «Україна в огні» .завершена митцем влітку 1943 р.,вона утверджувала безмежну віру в народ України,який у кривавих битвах не втратив прагнення до життя,до духовного відродження.

73.Відбудова народного господарства після ВВВ. Голод 1946 – 1947 рр.

Відбудова народного господарства України.

Березень 1946 р. затвердження верховною радою СРСР П*ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства на 1946 – 1950 рр.

Особливості відбудови:

Промисловість:

• Відновлення адміністративно – командних методів;

• Початок відбудови з важкої промисловості;

• Розвиток важкої промисловості за рахунок легкої,сільського господарства ,науки і культури;

• Повільне впровадження досягнень науково – технічного прогресу;

• Нестача робочої сили,особливо кваліфікованої;

• Важливим чинником,що впливав на успіх відбудови,був ентузіазм народу.

Сільське господарство:

• Відновлення колгоспного ладу;

• Надзвичайно складні умови відбудови с/г (скорочення посівних площ,поголів*я худоби,нестача робочих рук,техніки);

• Мізерні капіталовкладення (7%);

• Важке становище селян(мізерна оплата праці,високі податки на підсобне господарство,відсутність паспортів селян,несплата пенсій);

• Голод 1946 – 1947 рр.

Голод 1946 – 1947 рр.

Причини голоду:

• Спустошення країни в наслідок війни;

• Розширення посівних площ і виконання планів хлібозаготівлі за всяку ціну;

• Посуха 1946 р.;

• Відбудова промисловості за рахунок с/г.;

• Продаж хліба за кордон.

Заходи влади:

• Репресивні заходи щодо селян;

• Відновлення дії закону «Про 5 колосків»;

• Невизначення факту голоду радянським керівництвом.

Наслідки:

• Голодом була охоплена більша частина сх..і пд..обл України;

• Великі людські втрати(1 млн.чол.)

73.Відбудова народного господарства республіки розпочалася одразу ж після визволення з-під фашистської окупації й особливо активізувалася в повоєнний час.Економіка України, на відміну від західних країн, у повоєнний час відбудовувалася і добудовувалася не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Важливим чинником відбудовчих процесів в Україні була командна система. Саме вона давала змогу в короткий час мобілізовувати значні матеріальні та людські ресурси, швидко перекидати їх з одного кінця країни в інший та концентрувати на відбудові чи побудові певного об´єкта. Особливістю радянської економіки була непропорційно велика роль у ній ідеології, яка виявлялася в широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах — рухах передовиків і новаторів, соціалістичному змаганні. Якщо 1946 р. соціалістичним змаганням за дострокове виконання п´ятирічного плану та підвищення продуктивності праці було охоплено 80% робітників і службовців України, то наприкінці 1948 р. — вже 90%.Ціною величезного напруження фізичних і духовних сил усього народу народне господарство України за короткий строк було відбудоване. У роки першої повоєнної п´ятирічки відновили роботу 22 доменні, 43 мартенівські печі й 46 прокатних станів, почали функціонувати реконструйовані металургійні заводи «Азовсталь», «Запоріжсталь», Краматорський, Єнакієвський. Крім того, промисловий потенціал республіки поповнився новими підприємствами. До кінця четвертої п´ятирічки питома вага вироблених в Україні найважливіших видів продукції промисловості в загальносоюзному обсязі становила: чавуну — 47,8%, сталі — 30,6%, прокату — 33,2%, залізної руди — 53%. У 50-ті роки республіка знову стала однією з провідних індустріальних країн Європи. Водночас значно відстає легка промисловість (1950 р. її валова продукція становила лише 79% рівня 1940 р.) і сільське господарство (відповідно — 91%).Отже, відбудова народного господарства України суттєво відрізняється від відбудовчих процесів країн Заходу. Збитки, завдані війною республіці, були значно більшими, ніж на Заході. Ускладнив ситуацію голод 1946—1947 pp. Відбудова в Україні здійснювалася власними силами без зовнішньої допомоги, а західні країни активно використовували асигнування, що надавалися СІЛА відповідно до «плану Маршалла». Характерними для відбудовчих процесів в Україні були пріоритетний розвиток важкої промисловості, активна роль командної системи, значна заангажованість в економічній сфері ідеологічного фактора

74.Спроби лібералізації суспільно – політичного життя України в 2-ій половині 1950-на поч.60 –х років.

Лібералізація – пом*якшення політичного режиму,вільнодумство.

• Лібералізація партійного життя:курс на переростання диктатури пролетаріату в загально народну державу;регулярне оновлення на чверть складу керівних органі КПРС,перебування на найвищих посадах не більше 3 строків;

• Розширення повноважень республіканських рад;

• Введення в практику всенародного обговорення проектів ,законів та ін..важливих питань;

• Розширення прав профспілок;

Складові лібералізації:

• Припинення масових репресій;Звільнення частини політв*язнів з таборів ГУТАБу;

• Обмеження позитивного вживання імені Сталіна;

• Ліквідація військових трибуналів;

Введення прокурорського нагляду за дотриманням законності;

Перегляд справ,сфальсифікованих судовими трійками.