- •1. Предмет політичної науки
- •2. Основні методи політології
- •45 Проблема людини в політиці
- •51. Політична поведінка
- •52. Політична соціалізація
- •53. Політична діяльність
- •54. Основи закордонної політики
- •55. Типи політичних партій.
- •56. Вибори та виборча система
- •57.Особливості становлення Української держави
- •58. Політична еліта
- •59. Форми та методи здійснення політичної влади
- •61. Політичні рішення
- •62. Політичні конфлікти та кризові ситуації
- •63. Політичний плюралізм
- •64. Політична влада і її легітимізація
- •65. Поняття політичної організації
- •66. Політична влада
- •67. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •68. Демократія як тип політичної влади
- •71. Партії та політичні системи
64. Політична влада і її легітимізація
Політична влада, як один з найважливіших виявів влади, характеризується реальною здатністю даного класу, групи, індивіда проводити свою волю, що виражена в політиці. Поняття політичної влади ширше за поняття влади державної. Відомо, що політична діяльність здійснюється не тільки в межах держави, а й у інших складових частинах соціально-політичної системи: у межах партій, професійних спілок, громадських, міжнародних організацій і т. п.
Маркс Вебер (нім. соціолог) висунув ідею про те, що влада може бути легітимна і нелегітимна.
Легітимна- це влада, яка може бути створ. за традиціями (напр. влада папи Рим.)
Нелегітимна- коли відбув. Переворот влади , або коли народ перестає довіряти владі, яку вони обрали.
Легітимна влада може впадати в кризу з таких причин:
історично-перехідний період
технологічний переворот
зміна соц. стр-ри сусп., коли з’явл. нові соц. класи
зміна статусу важливих консервативних інститутів, яка загрожує небезпеці під ча структ. змін
прогресивні вимоги осн. груп сусп. не приймаються політ. елітою
якщо вже існуючі нові владні стр-ри в сусп. не в змозі виправдати надії шир. верств населення.
Шляхи подолання кризи:
зміна законодавства та держ. управління відповідно з новими вимогами часу
проведення корінних стр-них змін політ. інститутів, зберігаючи традиції, які існув. в сусп.
створ. такої політ. організації, яка базується на традиц. інститутах та на вимогах соц. груп
65. Поняття політичної організації
Політична організація - добровільне, інституціалізоване, закріплене формальним членством об'єднання громадян, яке сприяє розвитку політичної, соціальної, культурної активності своїх членів, задоволенню та захисту їхніх інтересів та потреб.
Характерними ознаками організації є: певний порядок її утворення та функціонування; наявність акту, що свідчить про сформованість і формально-юридичної оформленості того чи іншого об'єднання; функціонування кожної суспільно-політичної організації заради досягнення безпосередньо стоять перед нею цілей; діяльність кожної організації в певній сфері суспільного життя , відповідно до встановлених принципами; наявність у всіх організацій органів, що відають їх внутрішніми і зовнішніми справами. Суть другої вимоги полягає в тому, що кожен структурний елемент політичної організації класового суспільства повинен бути не просто організацією, а політичною за своїм характером організацією. Значить він неодмінно повинен: а) виражати політичні інтереси певного класу або іншої соціальної спільності, б) бути учасником політичного життя і носієм політичних відносин; в)мати безпосереднє або опосередковане відношення до державної влади - її завоювання, організації або використанню, причому, не обов'язково взаємодіючи з державними органами, а й протидіючи їм; г) керуватися у своїй діяльності політичними нормами, що склалися в надрах політичному житті тієї чи іншої країни.