9. Принцип превалювання сутності над формою, його зміст та застосування в обліку.

Якщо інформація має правдиво відображати операції та інші події, які їй належить відображати, необхідно вести їх облік і розкривати відповідно до їхньої сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їх юридичної форми. Сутність операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що ви­пливає з їх юридичної або розробленої форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні таким чи­ном, що згідно з документами право власності перейде цій стороні, хоча можуть існувати угоди, які забезпечуватимуть подальше використання даним підприємством майбутніх еко­номічних вигод, втілених у цьому активі. За таких обставин, звітність щодо продажу не відображатиме правдиво здійснену операцію (якщо операція відбулася насправді).

10. Принцип постійності (послідовності) облікової політики та періодичності, їх суть та призначення.

Принцип постійності вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики протягом тривалого часу. Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обґрунтовані і докладно описані в додатку для фінансової звітності. Це стосується методів нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів, порядку нарахування зносу малоцінних предметів, створення резервів, методів обліку витрат виробництва, методів оцінки майна тощо.

Принцип періодичності (або облікового періоду) визначає можливість і необхідність поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання необхідної звітності і виявлення результатів діяльності. Найчастіше одліковий період збігає з календарним роком. Проміжними обліковими періодами є поквартальні періоди, за які теж складається звітність і виявляються фінансові результати.

11. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, їх суть та призначення.

Стандарт бухгалтерського обліку – це нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнародних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйнятих принципах.

Питаннями стандартизації бухгалтерського обліку займаються кілька міжнародних організацій. Серед них Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, це цілком незалежний орган, який займається розробкою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Іншою організацією є Міжнародна федерація бухгалтерів, сферою діяльності цієї організації є розробка етичного, освітнього та аудиторського напрямків у бухгалтерському обліку. Значну роль у справі стандартизації бухгалтерського обліку відіграє ООН, головним об’єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнаціональних корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнародних стандартів у світовому масштабі. ЄС – ряд директив щодо стандартизації та уніфікації бух обліку та фін звітності; директива №4 “Форма та зміст річного фінансового звіту компанії”, директива №7 “Вимоги до підготовки консолідованої звітності та методи підготовки”.

Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів – це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.

За період своєї діяльності Комітетом з міжнародних стандартів бух обліку розроблено й опубліковано 32 стандарти. СБО не є обов’язковими, вони виступають як рекомендації для запровадження.

Слід сказати, що міжнародні стандарти не регулюють техніки та методики обліку. Вона була і буде різною в різних країнах світу. Міжнародними стандартами регулюються лише основні, принципові моменти, від яких залежить формування фінансових результатів діяльності підприємства, відображення у звітності результатів діяльності та фінансового стану підприємства. Деякі стандарти мають загальнометодологічний характер (Розкриття облікової політики, Вплив зміни валютних курсів), інші стандарти стосуються питань обліку та звітності (Об’єднання компаній, Консолідовані фінансові звіти, Облік інвестицій в асоціації), є стандарти, які стосуються обліку, оцінки та подання у звітності окремих видів засобів, признання і обліку доходів і витрат (Запаси, Облік амортизаційних відрахувань, Основні засоби). Деякі міжнародні стандарти відображають вирішальні питання окремих видів діяльності (Облік витрат на дослідження і розробки, Облік будівельних контрактів).