70.Суть та склад короткострокових зобов'язань, їх оцінка і порядок відображення в балансі.

Зобов’язання - це заборгованість підприємства іншим підприємствам , організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима , товарами або іншими послугами. Заборгованість зветься ще пасивами підприємства (кредиторська заборгованість). Це залучені засоби , які формують частину активів. Заборгованість поділяється на : 1)короткострокову ( поточні пасиви); 2)довгострокову (довгострокові пасиви). Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) включає в себе борги , які мають бути погашені впродовж року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості. Загальним правилом є те , що зобов’язання реєструються в обліку лише тоді , коли по них виникає заборгованість. Зобов’язання , які підлягають виконанню в майбутньому , не є заборгованість і не відображаються в обліку.

Кредиторська заборгованість (зобов’язання) оцінюються сумою грошей , необхідних для сплати боргу , або вартістю товарів і послуг , які необхідно надати для погашення боргу. Для більшості зобов’язань сума боргу відома , крім тих випадків , коли вона має бути розрахована (н-д, зобов’язання щодо гарантійного обслуговування запасними частинами). Залежно від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’язання поділяються в американській літературі на : 1)фактичні ; 2)оціночні або умовні. Фактичні зобов’язання включають у себе заборгованість по рахунках постачальників , виданих векселях, дивідендах до сплати , податку з продажу, акцизних зборах , нарахованій зарплаті, по одержаних авансах, по поточній частині довгострокових зобов’язань. Характерною рисою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі , договору, контракту або законодавства. Оціночні - це такі зобов’язання , точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати. До них належать : заборгованість по податку на прибутки, на майно , гарантійні зобов’язання , заборгованість по оплаті відпусток. Сюди можуть бути віднесені ( або виділяються в окрему групу) так звані умовні зобов’язання (н-д, зобов’язання по судовому позиву до фірми) тощо. Якщо умовні зобов’язання обґрунтовані ( доведено їх можливість) , а також обґрунтована ( оцінена) їх сума , то вони повинні відображатися в обліку. Коли ж обгрунтована тільки їх можливість , але сума не відома , про них зазначають тільки в “Пояснювальній записці до фінансового звіту”.

Порядок відображення в балансі :

Рахунки , що підлягають оплаті

Поточні зобов’язання по іпотечному кредиту

Нараховані витрати

Разом поточні зобов’язання

71. Облік рахунків до сплати (розрахунків з постачальниками) за відсутності та наявності пдв.

Заборгованість постачальникам виникає при купівлі в них складських запасів (товарів, матеріалів) та інших матеріальних цінностей (основних засобів, нематеріальних активів тощо) . Сума заборгованості визначається на основі рахунків постачальників. Придбання складських запасів (товарів, матеріалів) відображається на рахунку витрат “Витрати на купівлю” (за видами складських запасів): Рахунок - фактура постачальника: Дт “Витрати на купівлю”, Кт “Рахунки до сплати” (або “Розрахунки з постачальниками”). Цей метод називається “Метод періодичного обліку матеріалів” (періодичної інвентаризації). За методом безперервного обліку запасів (безперервної інвентаризації) ця операція відображається наступною проводкою: Дт “Складські запаси”, Кт “Рахунки до сплати”.

Підприємство реалізувало продукцію (з ПДВ): Дт “Рахунки до одержання”, Кт “Доходи від реалізації”, Кт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”. Підприємство придбало матеріальні запаси (з ПДВ): Дт “Витрати на купівлю”, Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”, Кт “Рахунки до сплати”.