19.Звіт про прибутки зарубіжних фірм, призначення, зміст та методика складання.

Основною метою звіту про прибутки є надання інформації користувачам про формування фінансового результату підприємства (регламентує МСБО №5). Звіт про прибутки надає користувачам , насамперед інвесторам і кредиторам , важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства , а також ризику недосягнення ним очікуваних результатів. Звіт про прибутки може мати одноступеневий і багатоступеневий формат. Наявність 2-х форматів звітів про прибутки зумовлена існуванням 2-х основних моделей бухгалтерського обліку , які відомі як англо – саксонська та континентальна (європейська). Обидві моделі базуються на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, але мають суттєві відмінності , які зумовлені в першу чергу різницями в правовій системі , соціально – економічними факторами , історичними традиціями тощо. За одноступеневим форматом звіт складається з 2-х розділів : 1)перелік усіх доходів за звітний період ; 2)перелік всіх витрат за звітний період. Різниця між ними покаже фінансовий результат діяльності підприємства. Хоча одноступеневий формат є простішим, деякі фахівці вважають , що він не повністю забезпечує інформаційні потреби користувачів, оскільки не відокремлює результати основної діяльності та інші прибутки і збитки. Звіт за багатоступеневим форматом містить проміжні показники : валовий дохід ; операційний прибуток ; результат фінансових та надзвичайних операцій ; прибуток до оподаткування ; чистий прибуток.

Продажі (чисті або netto) = дохід від реалізації – ПДВ – акциз – комерційні знижки надані – товари повернуті.

Собівартість реалізованої продукції = прямі матеріальні витрати + прямі трудові витрати + загально виробничі витрати.

Валовий дохід = продажі – собівартість.

Операційний прибуток = валовий дохід – операційні витрати ( операційні витрати включають витрати на збут, адміністративні витрати , амортизацію та ін.). Окремо відображаються доходи від фінансових операцій та витрати на них.

Прибуток до оподаткування – визначається алгебраїчною сумою операційного прибутку та результатів від фінансових та надзвичайних операцій ( - % за кредити).

Чистий прибуток – це різниця між прибутком до оподаткування та суми податку на прибуток.

В країнах ЄС форма звіту про прибутки затверджується в національних масштабах і є єдиним для всіх підприємств. У США , Канаді , Англії – форма звіту довільна щодо переліку доходів , витрат , їх деталізації та групування.

20.Звіт про рух грошових коштів, призначення, зміст та методика складання.

Головним призначенням звіту про рух грошових коштів є надання користувачам інформацію про те , з яких джерел надходили гроші на підприємство , по яких напрямках , на які цілі витрачалися гроші , як змінився залишок грошових коштів за звітний період. При цьому рух грошових коштів відображається по 3-х видах діяльності : поточна ( надходження грошових коштів та їх еквівалентів - 1)надходження від покупців ( замовників); 2)інші операційні надходження; сплата грошових коштів та їх еквівалентів – 1)платежі постачальникам; 2)виплати працівникам ; 3)оплата ін. операційних витрат) ; інвестиційна (надходження грошових коштів та їх еквівалентів - 1)продаж необоротних активів; 2)продаж фінансових інвестицій ; 3)надходження від позичальника; сплата грошових коштів та їх еквівалентів – 1)придбання необоротних активів ; 2)придбання фінансових інвестицій ; 3)надання позик) ; фінансова (надходження грошових коштів та їх еквівалентів - 1)випуск власного капіталу; 2)продаж викуплених акцій власної емісії ; 3)отримання позик ; сплата грошових коштів та їх еквівалентів – 1)погашення позик ; 2)виплата дивідендів ; 3)викуп акцій власної емісії). Отже , зміст поняття “рух грошових коштів” трохи ширший , оскільки крім власне грошових коштів включає їх еквіваленти (короткострокові фінансові інвестиції). Звіт про рух грошових коштів не охоплює : 1)змін у складі грошових коштів та їх еквівалентів – рух грошових коштів не передбачає змін у складі коштів, які є грошовими коштами або їх еквівалентами, оскільки ці компо­ненти є частиною управління грошовими коштами підпри­ємства, а не частиною операційної, інвестиційної та фінансо­вої діяльності ; 2)негрошових операцій – не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів (бартерні операції, перетворення боргу на власний капітал, придбання основних засобів на умовах фінансової оренди, обмін власних акцій на акції іншого підприємства, придбання активів безпосередньо за рахунок позики банку). В зарубіжній практиці звіт про рух грошових коштів складається шляхом коригування звіту про прибутки. Існує 2-а методи коригування звіту про прибутки : 1)прямий – передбачає коригування кожної статті звіту з метою виключення негрошових доходів та витрат ; 2)непрямий – не передбачає трансформування кожної статті звіту про прибутки , коригування зазнає сума чистого прибутку. Вона коригується в сумі стану грошових коштів від поточної діяльності. Процес складання звіту про рух грошових коштів можна представити таким чином : 1)визначення змін у складі грошових коштів ; 2)визначення руху грошових коштів в результаті операційної діяльності ; 3)визначення руху грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності ; 4)визначення руху грошових коштів в результаті фінансової діяльності ; 5)подання отриманої інформації у вигляді звіту про рух грошових коштів.