Показники та порогові значення індикаторів фінансової безпеки5

Показники, одиниця виміру	Порогові значення	Фактичні значення		Динаміка нормалізованих значень
		І пів. 2007	І пів. 2008
Бюджетна безпека
Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), %	не більше 30	32,2	32,6	небезпечна зона
Відношення дефіциту / профіциту державного бюджету до ВВП, %	не більше 3	0,2	0,4	безпечна зона
Відношення дефіциту / профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %	не більше 5	8,3	13,1	небезпечна зона
Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП	не більше 10	6,9	6,5	безпечна зона
Безпека грошового ринку та інфляційних процесів
Рівень монетизації, %	не більше 50	46,1	44,1	безпечна зона
Обсяг готівки, % до ВВП	не більше 4	14,3	14,9	небезпечна зона
Рівень інфляції (до грудня попереднього року), %	не більше 107	104,2	115,5	небезпечна зона
Питома вага довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих комерційними банками, %	не менше 30	67,3	68,6	безпечна зона
Обсяг кредитування банками реального сектору економіки, % до ВВП	не менше 30	35,3	38,8	безпечна зона
Валютна безпека
Індекс зміни офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду, %	не більше 106	100	96	безпечна зона
Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів, %	не більше 25	36,6	32,5	небезпечна зона
Валові міжнародні резерви України, місяці імпорту	не менше 3	3,5	3,7	безпечна зона
Боргова безпека
Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, %	не більше 55	11	8,6	безпечна зона
Відношення обсягу державного зовнішнього боргу до ВВП, %	не більше 25	8,8	6,8	безпечна зона
Відношення обсягу державного внутрішнього боргу до ВВП, %	не більше 30	2,7	2,2	безпечна зона
Відношення заборгованості Уряду за державними цінними паперами до ВВП, %	не більше 30	5,7	4,7	безпечна зона
Безпека страхового та фондового ринків
Показник проникнення страхування (страхові премії до ВВП), %	не менше   8	2,61	2,69	небезпечна зона
Рівень страхових виплат, %	не менше 30	23,3	29,9	небезпечна зона
Частка довгострокового страхування, %	не менше 30	3,9	4,3	небезпечна зона
Частка премій. що належать перестраховикам-нерезидентам (відносно валових премій), %	не більше 25	5,5	4,9	безпечна зона
Частка статутного капіталу, що належить нерезидентам у загальному обсязі сплачених статутних фондів всіх страховиків, %	не більше 30	15,8	25,6	безпечна зона
Частка покриття державними цінними паперами внутрішнього державно боргу, %	не більше 30	5,05	2,4	безпечна зона

Слід зазначити, що на державному рівні немає виробленого єдиного механізму забезпечення фінансової безпеки, окрім заходів та напрямків окреслених у проекті Концепції фінансової безпеки України в розрізі наступних галузей фінансової діяльності:

– грошово-кредитна сфера;

– фондовий ринок;

– ринок фінансових послуг:

– страхування та перестрахування;

– недержавне пенсійне забезпечення;

– небанківське кредитування та акумулювання коштів;

– інвестиційна діяльність;

– лізинг.

У бюджетній сфері та державному регулюванні фінансових ринків пріоритетними напрямками забезпечення фінансової безпеки є :

- збалансованість бюджету;

- наявність прогнозування макроекономічних показників;

- продовження реформи міжбюджетних відносин;

- повноцінне завершення зміни ролі і функцій Державного казначейства України;

- розроблення адекватної структури державного боргу України;

- виваженість політики в галузі державних запозичень;

- зменшення податкового тиску;

- удосконалення механізму стягнення податків;

- забезпечення ефективності системи регулювання та нагляду у фінансовій сфері.

У грошово-кредитній сфері такими напрямками є:

- коригування і приведення у відповідність цілей грошово-кредитної політики до інтересів фінансової системи держави в цілому;

- удосконалення інструментів провадження грошово-кредитної політики;

- надання Національному банку України статусу, що відповідає сучасній ситуації у фінансовій сфері та ролі, яка на нього покладається;

- забезпечення транспарентності Національного банку України;

- підвищення якості нагляду за діяльністю вітчизняних банків;

- активна структурна політика в галузі банківської діяльності;

- вдосконалення механізму кадрового забезпечення діяльності банків;

- дотримання стандартів корпоративного управління.

У страхуванні можна виділити наступні напрямки забезпечення належного рівня фінансової безпеки країни:

- зменшення рівня концентрації бізнесу у страховій діяльності;

- збільшення статутних фондів українських страховиків;

- зменшення ступеню залежності вітчизняного страхового ринку від кон’юнктури та спекулятивних очікувань іноземних страховиків;

- реалізація інвестиційної функції страхування;

- запровадження страхування фінансових ризиків.

Стан небанківських фінансових послуг дозволяє виділити такі напрямки:

• створення недержавної системи пенсійного забезпечення;

• захист прав учасників недержавних пенсійних фондів;

• регулювання діяльності ломбардів;

• розвиток лізингових послуг;

• забезпечення функціонування інвестиційних фондів;

Щодо фондового ринку, то механізм його функціонування вказує на такі напрямки:

• адекватне уявлення про реальних суб'єктів корпоративного сектора національного бізнесу;

• забезпечення активності законодавчої і виконавчої влади в сфері розвитку фондового ринку;

• подолання корупції;

• захист національного емітента від деструктивних дій інвесторів;

• сприяння інформаційній прозорості емітента;

• розвиток корпоративної культури;

• підвищення конкурентноздатності фондового ринку;

• запобігання обігу на фондовому ринку грошей злочинного походження.

Забезпечення фінансової безпеки України – це безупинний процес, який має здійснюватися в окреслених вище напрямках з дотриманням низки принципів.

По-перше, необхідно розробити, прийняти і реалізовувати державну стратегію фінансової безпеки, що включатиме: визначення геофінансових зон впливу України; критерії та параметри фінансової системи України у відповідності до вимог фінансової безпеки; механізми і заходи виявлення загроз фінансової безпеки з характеристиками областей їхнього прояву та критеріями впливу на функціонування держави; методологію прогнозування, виявлення й запобігання виникнення факторів, що визначають загрози фінансової безпеки; дослідження по виявленню тенденцій і можливостей розвитку загроз; організацію системи органів державного контролю за забезпеченням фінансової безпеки; механізми і заходи фінансово-економічної політики для нейтралізації або пом'якшення впливу негативних факторів.

По-друге, визначити і затвердити на державному рівні сукупність національних інтересів у фінансово-кредитній сфері.

По-третє, постійно відстежувати загрози фінансовій безпеці.

По-четверте, переглядати основні напрями державної політики у сфері фінансової безпеки та приводити їх у відповідність до ситуації в фінансово-кредитній сфері й економіці.

По-п’яте, чітко визначити і забезпечити належне виконання функцій суб'єктів підсистеми фінансової безпеки.

По-шосте, безперервно проводити моніторинг основних індикаторів безпеки фінансово-кредитної сфери.

По-сьоме, виділяти критерії фінансово-кредитної сфери з точки зору дотримання її безпеки.

По-сьоме, підтримувати рівень фінансової безпеки в межах порогових значень її індикаторів.

Таким чином, забезпечення фінансової безпеки країни полягає у постійному підтриманні фінансово-кредитної сфери у такому стані, за якого досягатиметься її внутрішня і зовнішня збалансованість. Тільки комплексні дії в указаних вище напрямках дозволять забезпечити її стійкість до впливу загроз.