- •2. Види діяльності підприємств.
- •7. Класифікація суб’єктів господарювання за критерієм права власності.
- •8. Особливості фінансування діяльності приватних підприємств.
- •13.Державне регулювання спільних під
- •15. Фінансова діяльність державних підприємств.
- •18.Особливості фінансування статутного капіталу на підприємствах різних форм власності.
- •19.Збільшення статутного капіталу підприємства: цілі та джерела проведення.
- •20. Резервний капітал підприємства, його види та та джерела вормування.
- •21. Нерозподілений прибуток як елемент власного капіталу підприємства.
- •30 Фактори дивідендної політики.
- •33.Оподаткування дивідендів.
- •40. Кредитне забезпечення та його форми.
- •42.Комерційні кркдити: значення та різновиди.
- •47.Реорганізація укрупнення.
- •51.Основні форми кооперації
- •52.Особливості оподаткування договорів про спільну д-сть.
- •62.Сутність,необхідність та основні завдання фінансового контролінгу
- •48. Реорганізація, спрямована на розукрупнення
- •49. Перетворення як особлива форма реорганізації підприємства.
- •50. Сутність та основні засади спільної діяльності підприємств.
- •53. Вплив фактору часу на визначення ефективності фінансових інвестицій.
- •54. Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства.
- •55. Довгострокові фінансові інвестиції.
- •56. Поточні фінансові вкладення.
- •57. Оцінка доцільності фінансових інвестицій.
- •58. Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- •59. Законодавче регулювання зовнішньоекономічних відносин.
- •60. Види зовнішньоекономічних операцій.
- •61. Розрахунки в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •63. Види фінансового контролінгу.
- •64. Система раннього попередження і реагування (српр).
- •65. Методи контролінгу
- •66. Поняття бюджетування, його основні задачі.
- •67. Способи бюджетування.
- •68. Правила фінансування підприємства.
- •69. Система бюджетів на підприємстві.
- •70. Планування прибутків і збитків на підприємстві.
18.Особливості фінансування статутного капіталу на підприємствах різних форм власності.
19.Збільшення статутного капіталу підприємства: цілі та джерела проведення.
Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства зводяться до такого:
збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами. Таким чином підвищується кредитоспроможність суб'єкта господарювання, його фінансова незалежність;
мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, планів санації, модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;
поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення статутного капіталу пов'язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;
акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу надані підприємства, їх поглинання чи придбання їх потужностей.
Серед інших причин збільшення статутного капіталу слід виокремити зменшення ринкової ціни акцій. Високий курс має недолік, що це перешкоджає широкій диверсифікації акцій, оскільки приватні інвестори, як правило, побоюються вкладати кошти в акції з високою купівельною ціною. Ефекту зниження курсу можна досягти і без збільшення номінального капіталу. Це можна зробити зменшенням номінальної вартості акцій з одночасним збільшенням їх кількості. Статутний капітал збільшується за рахунок: реєстрація додаткових внесків до нього; безпосереднє преєднання до нього частки одеожаного прибутку, на приріст власних фінансових ресурсів; кошти додаткового капіталу, дооцінка основних засобів; зарахування частини резервного капіталу до статутного капіталу.
20. Резервний капітал підприємства, його види та та джерела вормування.
У широкому розуміти до резервного капіталу належать, усі складові капіталу, из_начені для покритхя, можливих у майбутньому не передбачених збитків і витрат.У вузькому розумінні з ре-червним капіталом ідентифікується капітал, який формується за рахунок відрахувань з чистого прибутку і відображений за статтею балансу «Резервний капітал». Да джерелами формування резерви поділяють на:
капітальні резерви — формуються за рахунок коштів власників та інших осіб (відображаються за статтями «додатковий вкладений капітал» та «інший додатковий капітал»);
резервний капітал, сформований за рахунок чистого прибутку підприємства (резервний капітал у вузькому розумінні);
резерви, які створюються за рахунок збільшення витрат під-приємства.
Резервний капітал (у вузькому розумінні) — це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами. Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі:
покриття збитків суб'єкта господарювання;
виплата боргів у разі ліквідації підприємства;
виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);інші цілі, передбачені законодавством чи засновницькими документами.