
- •2. Види діяльності підприємств.
- •7. Класифікація суб’єктів господарювання за критерієм права власності.
- •8. Особливості фінансування діяльності приватних підприємств.
- •13.Державне регулювання спільних під
- •15. Фінансова діяльність державних підприємств.
- •18.Особливості фінансування статутного капіталу на підприємствах різних форм власності.
- •19.Збільшення статутного капіталу підприємства: цілі та джерела проведення.
- •20. Резервний капітал підприємства, його види та та джерела вормування.
- •21. Нерозподілений прибуток як елемент власного капіталу підприємства.
- •30 Фактори дивідендної політики.
- •33.Оподаткування дивідендів.
- •40. Кредитне забезпечення та його форми.
- •42.Комерційні кркдити: значення та різновиди.
- •47.Реорганізація укрупнення.
- •51.Основні форми кооперації
- •52.Особливості оподаткування договорів про спільну д-сть.
- •62.Сутність,необхідність та основні завдання фінансового контролінгу
- •48. Реорганізація, спрямована на розукрупнення
- •49. Перетворення як особлива форма реорганізації підприємства.
- •50. Сутність та основні засади спільної діяльності підприємств.
- •53. Вплив фактору часу на визначення ефективності фінансових інвестицій.
- •54. Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства.
- •55. Довгострокові фінансові інвестиції.
- •56. Поточні фінансові вкладення.
- •57. Оцінка доцільності фінансових інвестицій.
- •58. Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- •59. Законодавче регулювання зовнішньоекономічних відносин.
- •60. Види зовнішньоекономічних операцій.
- •61. Розрахунки в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •63. Види фінансового контролінгу.
- •64. Система раннього попередження і реагування (српр).
- •65. Методи контролінгу
- •66. Поняття бюджетування, його основні задачі.
- •67. Способи бюджетування.
- •68. Правила фінансування підприємства.
- •69. Система бюджетів на підприємстві.
- •70. Планування прибутків і збитків на підприємстві.
70. Планування прибутків і збитків на підприємстві.
Головним напрямом бюджетування є розробка бюджету прибутків і збитків підприємства, які очікуються в плановому періоді. Необхідність планування фінансових результатів зумовлена такими чинниками:
-по-перше, потребою в інформації щодо майбутніх фінансових результатів і можливих джерел фінансування інвестицій і виплати дивідендів;
-по-друге, необхідністю визначення потреби в капіталі, зокрема капіталі для фінансування затрат, відповідно оборотних активів у плановому періоді;
-по-третє, необхідністю оцінки рівня податкового навантаження в плановому періоді.
Планування фінансових результатів може мати як короткостроковий, так довгостроковий характер. За одиницю періоду планування може братися місяць, квартал, рік. Основою планування фінансових результатів є інформація, що міститься в бюджетах реалізації та виробництва продукції.
Планування фінансових результатів здійснюється зіставленням прогнозів доходів і витрат за всіма видами діяльності (наприклад, виручки від реалізації та собівартості реалізованої продукції). Зрозуміло, що найскладнішим завданням при цьому є прогнозування обсягів реалізації продукції.
Прогнозні показники плану реалізації розраховуються на основі аналізу ситуації на ринку, наявних виробничих та фінансових потужностей.
Обираючи ті чи інші методи прогнозування (експертні, екстраполяції, каузальні), доцільно узагальнити інформацію щодо методик, які використовуються аналогічними підприємствами чи типовими представниками галузі, до якої належить суб’єкт господарювання.
Оскільки прогнозні показники значною мірою залежать від зовнішніх чинників (кон’юнктура, структурні зміни в економіці тощо), альтернативні планові розрахунки фінансових результатів доцільно будувати на оптимістичних чи песимістичних очікуваннях щодо обсягів реалізації продукції, а отже, рівня завантаженості потужностей (наприклад, 80, 100, 120 %). Прогноз реалізації набуде вигляду бюджету після аналізу можливих альтернатив та виявлення найреальнішої з них (базовий прогноз). Важливим елементом планування фінансових результатів є розрахунок точки беззбитковості, який полягає у визначенні мінімального обсягу реалізації продукції, за якого підприємство може забезпечити беззбиткову операційну діяльність у короткостроковому періоді. Для цього слід скористатися даними стосовно прогнозних цін реалізації, величини умовно постійних та умовно змінних витрат.
18. Особливості формування стат. кап. на підпр. різних форм власності. Залежно від типу підприємства застосовуються ті чи інші методи та нормативне регулювання порядку збільшення статутного капіталу. Форма організації та величина підприємства визначають його можливості доступу до фондового ринку. Механізм фінансування суб'єктів господарювання, які мають доступ до організованого ринку капіталів (крупні АТ), суттєво відрізняється від тих, які такого доступу не мають (ТОВ, ЗАТ, приватні підприємства). Осн видами корпор прав є акції, частки учасників у статут. к-лі ТОВ і паї. Стат. к-л ТОВ поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Статут. к-л АТ поділений на визначену к-ть акцій рівної номінальної в-ті. Акція— цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у СК акціонерн. тов-ва, підтверджує членство в АТ та право на участь в управл. ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Загальна номін. вар-ть усіх емітованих акцій АТ (чи внесених вкладів ТОВ) становить його номінальний капітал. Випуск акцій АТ здійснюється у розмірі його СК або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення на АТ).
1