57. Оцінка доцільності фінансових інвестицій.

Фінансова інвестиція – це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Ціни і доходність облігацій, поряд з макроекономічними умовами (загальний середньо ринковий рівень доходності інвестицій, рівень банківського депозитного відсотка тощо), залежать також від умов, на яких вони емітовані, і способів виплати доходу (процентів). Найпоширенішими є облігації, які випускаються на певний термін з фіксованою відсотковою ставкою і періодичною виплатою доходу.

Дисконтована сума доходу облігації з фіксованою купонною ставкою за прийнятої для інвестора норми доходності з урахуванням одержання компенсації номінальної вартості облігації після закінчення терміну, на який вона випущена, може розраховуватися за формулою

де ДО – дисконтований доход від володіння облігацією за весь термін облігаційної позики;

НВО – номінальна вартість облігації;

і – відсоткова ставка(річних) за період, визначений для виплати процентів;

п– кількість періодів виплати процентів;

к– середньоринкова норма доходності.

Дисконтований дохід за облігацією з нЂульовим купоном залежить від суми, яку він одержує в момент погашення облігації, тобто після закінчення облігаційного займу, а також від прийнятої норми доходності.

де ДО – дисконтований доход від володіння облігацією за весь термін облігаційної позики

НВО – сума виплачена при погашенні облігації.

При аналізі ефективності інвестування фінансових ресурсів в акції інших юридичних осіб (акціонерних товариств) треба виходити з того, що на розвиненому ринку цінних паперів ціна акції не пов’язана з її номінальною вартістю. Визначальними факторами, які формують ринкову ціну акцій, є:

величина дивідендів, які сплачує акціонерне товариство володареві акції;

середньо ринкова норма доходності капіталу.

Якщо сума дивідендів на акцію є сталою величиною ( найчастіше – за кожний рік), то дисконтований дохід від володіння акцією визначається за формулою:

де ДА- дисконтована сума доходу від володіння акцією;

СД- річна сума дивідендів.

Згідно П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції” застосовується два методи оцінки довгострокових фінансових інвестицій на дату балансу та їх подальшого обліку:

-за справедливою вартістю;

-за методом участі в капіталі..

Метод участі в капіталі – це метод обліку фінансових інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення чи зменшення частки інвестора у чистих активах об’єкта інвестування.

Боргові цінні папери первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.

У подальшому фінансові інвестиції до погашення , згідно П(С)БО12 , відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю.

Амортизована собівартість фінансової інвестиції – це собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена(зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Різниця між собівартістю та вартістю погашення інвестицій у боргові цінні папери(дисконт або премія при придбанні)амортизуються інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки процента.

Метод ефективної ставки відсотка – метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Якщо погашення інвестицій здійснюється в кінці періоду і вони придбані з дисконтом, тобто за ціною, нижчою, ніж ціна погашення, то інвесторам доцільно використовувати такий алгоритм розрахунку ефективної ставки процента (Re):

, (8.4)

де d – дисконт, виражений в процентах (Кн. – Ке); і – фіксована процентна ставка; Ке – курс емісії (собівартість інвестицій), %; Кн. – курс погашення інвестицій,%.

Якщо кошти вкладаються з премією, то ефективну ставку процента розраховуємо за формулою: