- •Розділ 4. Оцінювання навчальних досягнень дітей з пмр
- •4.1. Традиційний і сучасний методи оцінювання знань учнів з пмр (на матеріалі граматики, орфографії, читання і математики)
- •4.1.1. Наукове підґрунтя розробки системи оцінювання знань, умінь та навичок
- •4.1.2. Якісний, рівневий та поелементний підходи до оцінювання навчальних досягнень з граматики та орфографії
- •Методика поелементної оцінки знань, умінь та навичок з читання
- •Оцінка елементів відповіді учня умовними одиницями
- •4.1.4. Методика виявлення особливостей засвоєння програмового матеріалу з математики
- •Методика вивчення стану засвоєння знань, умінь та навичок з математики (якісний підхід)
- •Завдання для визначення рівнів засвоєння математичного матеріалу з розділу „Арифметика”
- •Оцінка елементів відповіді учня умовними одиницями
- •Оцінка елементів відповіді учня умовними одиницями
- •Оцінка умовними одиницями елементів відповіді учня
- •4.2. Особливості оцінювання знань дошкільників з пмр: теоретичне підґрунтя, можливості, перспективи (на матеріалі розділу "Довкілля")
- •У сучасній науці та практиці “довкілля” визначають у різноманітних значеннях:
- •А. Аспект інформації.
- •Б. Аспект дії та операції.
- •В. Особистісний аспект.
- •Контрольні питання:
- •Література:
Методика вивчення стану засвоєння знань, умінь та навичок з математики (якісний підхід)
Для перевірки зазначеного стану методом якісної оцінки використовуються чотири види математичних диктантів (зоровий або зорово-слуховий, пояснювальний, вибірковий, творчий).
Зоровий та зорово-слуховий диктанти проводяться за такою методикою: підібрані вправи учитель записує на дошці, графічно виділяючи ті елементи, якість засвоєння яких треба визначити; учні читають вправи, фіксуючи увагу на виділеному. Педагог пояснює зміст виділених елементів вправ. Потім вправи закриваються, а учні записують їх під диктовку або по пам’яті. Закінчивши диктувати, вчитель відкриває вправи і пропонує учням звірити написане в зошитах і на дошці. Зоровий, зорово-слуховий та слуховий (пояснювальний) диктанти найбільш доцільно використовувати при перевірці засвоєння учнями матеріалу, що потребує формування навичок, доведених до автоматизації та утримання знань в оперативній пам'яті.
Методика проведення вибіркового диктанту полягає в тому, що учні записують не все завдання, що диктує учитель, а лише ту частину, яку він визначає. З цією метою педагог дає завдання повторити той матеріал, який буде перевірятись; пояснює, що саме повинні вибрати учні з математичного диктанту. Даний вид робіт сприяє не тільки засвоєнню знань і навичок обчислення, а й уміння швидко орієнтуватися в даному матеріалі, виділяти головне, бачити відмінність між прийомами, типами завдань в одній спільній темі, визначати ступінь уваги учня.
Методика проведення творчого диктанту полягає в тому, що вчитель записує на дошці компоненти завдання на засвоєну учнями тему. Школярі під керівництвом учителя або самостійно усвідомлюють їх зміст, аналізують і виконують завдання, обов’язково включивши в нього ті компоненти, які вчитель записує на дошці. Для повсякденного контролю творчий вид робіт на уроках математики застосовується зрідка. Творче виконання вправи з математики потребує від учнів високого рівня засвоєння знань, а також додаткового часу для того, щоб вони змогли зосередитись і творчо підійти до виконання завдання. Учням також може пропонуватися диктант на самостійне складання задачі за даними, які запропоновані учителем, та складання задачі оберненої до тієї, яка розв’язувалась у класі.
Наведемо конкретні приклади завдань для кожного з зазначених видів математичних диктантів.
Зоровий (зорово-слуховий) пояснювальний математичний диктант. Тема: “Довжина й одиниці її виміру”, 2-ий клас. Методика проведення: вчитель записує на дошці завдання (або вивішує спеціальну таблицю мір): 1 см = 10 мм; 1 м = 100см; 1м = 10 дм. Увага учнів зосереджується на підкреслених величинах. Далі учні записують таблицю по пам’яті. В кінці проводиться перевірка виконання завдання.
Як приклад вибіркового диктанту, наведемо перевірочну методику з теми: “Додавання і віднімання однозначного та двозначного числа з використанням прийому порозрядного додавання та віднімання”, 2-ий клас. Вчитель записує на дошці приклади на додавання та віднімання і пропонує учням обчислити їх, а в зошитах вибірково записати лише ті, в яких різниця дорівнювала заданому числу, наприклад, 44.
Методику творчого математичного диктанту розглянемо на прикладі теми “Встановлення закономірності послідовності чисел натурального ряду (у межах від 1 до 30)”, 4-ий клас. Вчитель креслить на дошці таблицю (див. табл. 4.13) і дає учням завдання встановити, які числа потрібно вставити в пропущені клітинки кожного ряду чисел.
Таблиця 4.13
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
3 |
6 |
9 |
|
|
|
|
|
3 |
6 |
9 |
|
|
|
|
|
2 |
5 |
8 |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
2 |
4 |
6 |
|
|
|
|
|
Такими є зміст і методика перевірочних завдань, що використовуються для якісної оцінки знань, умінь та навичок учнів з ПМР з початкового курсу математики.
Методика рівневої оцінки математичних знань та умінь
Як і при визначенні рівнів засвоєння знань та умінь з граматики, орфографії і читання для розв’язання аналогічного завдання на математичному матеріалі, розробляються чотири серії перевірочних завдань, виконання яких передбачає застосування учнями репродуктивно-пасивного (І рівень засвоєння), репродуктивного (ІІ рівень засвоєння), репродуктивно-продуктивного (ІІІ рівень) або творчого (IV рівень засвоєння) типу розумової діяльності.
Наведемо конкретні приклади розроблених завдань, що можуть бути запропоновані учням 1-4 класів для встановлення рівнів засвоєння знань, умінь і навичок з початкового курсу математики (див. табл. 4.14).
Таблиця 4.14
