4. Екологічні проблеми водопостачання та шляхи їх вирішення

Поточними проблемами водопостачання є погіршення стану водопровідних мереж. Більшість діючих споруд водопостачання побудовано ще в 1960-1970-х роках за застарілими будівельними нормами, і вони неспроможні забезпечити подачу води необхідної кількості та належної якості. Тому в більшості обласних центрів, а також у Севастополі вода подається за графіком. В аварійному стані перебуває 25 % водогінних мереж. Майже 50 % води з підземних джерел подавались комунальними водогонами з перевищенням стандарту за загальною твердістю, сухим залишком, вмістом заліза, марганцю і фтору.

У 2000 р. не відповідали нормам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль качества" в системах централізованого водопостачання 11,9 % досліджених проб води, за бактеріологічними показниками - 5,1, на комунальних водогонах відповідно 9,2 та 4,0, відомчих -- 12,3 та 5,4, сільських водоводах - 15,7 та 7,4 % проб. Практично не вирішуються питання переробки мулу.

Основними заходами для економії води в комунальному господарстві мас бути:

- зниження втрат питної води у водопровідній мережі (ці втрати становлять понад 30 %);

- скорочення використання питної води для виробничих потреб; удосконалення запірної арматури;

- влаштування роздільних внутрігосподарських систем питного технічного водопостачання;

- зменшення питомого водокористування на одного жителя за рахунок економнішого витрачання води (підвищення культури водокористування) тощо.