Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

medchem2

.pdf
Скачиваний:
324
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
1.53 Mб
Скачать

Приклад 2

Яка з амінокислот – глютамінова чи аспарагінова – мають більшу гідрофільність, якщо методом паперової хроматографії встановлено, що Rf для цих кислот при використанні фенолу як рухомої фази, води, як нерухомої фази, а паперу як інертного носія дорівнює, відповідно, 0,16 і 0,07? Відповідь мотивувати.

Розв’язок:

Якщо врахувати, що Rf дорівнює відношенню швидкості переміщення аналізованого компоненту до швидкості переміщення розчинника на папері. А також те, що нерухомою фазою є вода, то чим більш гідрофільною буде речовина, тим меншою буде її швидкість пересування по носію і меншим значення Rf. Отже, оскільки Rf аспарагінової кислоти менше, то ця амінокислота є більш гідрофільною.

Приклад 3

При використанні фенолу, як рухомої фази, води – як нерухомої фази, а паперу – як інертного носія, Rf для амінокислот – глютамінова кислота, глікокол та лейцин – виявився рівним, відповідно, 0,16, 0,30, 0,79. Який висновок можна зробити щодо відносної гідрофобності цих амінокислот (розташувати їх в ряд в порядку зростання гідрофобності)

Розв’язок:

Коефіцієнт розподілу Rf дорівнює відношенню швидкості переміщення аналізованого компоненту до швидкості переміщення розчинника на папері. Також відомо, що папір це гідрофільна речовина, тобто нерухомою рідиною на поверхні буде вода, а амінокислота, яка повільніше переміщується (має менше значення Rf), характеризується більшою гідрофільністю. Відповідно можливо розташувати амінокислоти в ряд в порядку зростання гідрофобності: глютамінова кислота, глікокол, лейцин.

Приклад 4

Як за допомогою іонітів очистити воду від натрій хлориду?

Розв’язок:

Щоб очистити воду від натрій хлориду за допомогою іонітів, необхідно пропустити воду через шар катіоніту, що містить катіони водню (позначимо такий катіоніт RH+), а потім – через шар аніоніту, що містить аніони гідроксилу (позначимо ROH). Процеси очищення води можна представити

такими рівняннями:

RH+ + Na+ + Cl→ RNa+ + H+ + Cl

ROH+ H+ + Cl→ RCl+ H+ + OH

H2O

61

Приклад 5

Навести схему очищення води від іонів SO42– та HCO3на аніоніті в OH– формі.

Розв’язок:

a) 2ROH+2H+ + SO42– → R2SO42– + 2H+ + 2OH

2H2O

б) ROH+H+ + HCO3→ RHCO3+ H+ + OH

H2O

Приклад 6

Розрахувати масу іонів Ca2+ у розчині кальцій хлориду, якщо відомо, що на титрування фільтрату, отриманого при пропусканні його через аніоніт в Н+– формі, пішло 6 мл розчину калій гідроксиду з молярною концентрацією с(КOН) = 0,1 моль/л.

Дано: Знайти:

V(КOН) = 6 мл = 0,006 л m(Ca2+) -?

с(КOН) = 0,1 моль/л

Розв’язок:

1) Записати рівняння для розрахунку маси іонів за результатами титрування:

m(Ca2+) = с(КOН) V(КOН) М( 1 Ca2+)

2

2) Розрахувати масу іонів Ca2+:

m(Ca2+) = 0,1 моль/л·0,006л · 40 г/моль = 0,012г

2

Відповідь: m(Ca2+) = 0,012г

Приклад 7

Порівняйте поверхневу активність пропіонової та масляної кислот у водних розчинах, якщо відомо:

Кислота

с, моль/л

σ, Дж/м2

Пропіонова

0,0312

0,0695

 

0,0625

0,0677

Масляна

0,0312

0,0658

 

0,0625

0,0604

Чи виконується правило Дюкло-Траубе в заданому інтервалі концентрацій?

Розв’язок:

1) Розраховуємо для відповідних речовин величину поверхневневої

62

активності

 

 

 

 

 

 

(

 

)

 

 

 

(

(

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

(

(

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

2) За правилом Дюкло-Траубе в гомологічному ряді карбонових кислот, спиртів, амінів при збільшенні довжини вуглеводневого ланцюга на одну

СН2–групу поверхнева активність речовин збільшується в 3 – 3,5рази:

(

(

Відповідь: Отже в заданому інтервалі концентрацій правило ДюклоТраубе виконується.

Приклад 8

Розрахуйте величину адсорбції пропіонової кислоти на твердому адсорбенті, якщо її рівноважна концентрація становить 0,22 моль/л, а константи в рівнянні Фрейндліха дорівнюють К = 0,50 моль/г, n = 0,45.

Дано:

Знайти:

Cp = 0,22 моль/л

Г-?

К = 0,50 л/г

 

n = 0,45

 

 

 

Розв’язок:

Розраховуємо величину адсорбції, використовуючи рівняння Фрейндліха:

 

x

1

x

 

Г =

k c n , якщо n > 1;

k cn , якщо n < 1, тоді:

m

m

 

 

 

Г = 0,50 л/г 0,220,45 моль/л = 0,253 моль/г = 253 ммоль/г

Відповідь: Г = 0,253 моль/г= 253 ммоль/г

Приклад 9

Обчислити адсорбцію органічної кислоти з водного розчину при 298 К, якщо рівноважна молярна концентрація її становить 0,1 моль/л а поверхнева активність дорівнює 8,9∙10−4 Дж∙м/моль.

Дано:

Знайти:

Т = 298 К

Г-?

Cp = 0,1 моль/л = 100 моль/м3

 

 

63

(

Розв’язок:

Розраховуємо величину адсорбції, використовуючи рівняння Гіббса:

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

⁄(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: Г = 3,6 10-5 моль/м2

Приклад 10

При зменшенні концентрації новокаїну в розчині з 0,2 моль/л до 0,15 моль/л поверхневий натяг збільшився з 6,9 10-2 Дж/м2 до 7,1 10-2 Дж/м2. Розрахуйте величину адсорбції в цьому інтервалі концентрацій. Т = 293 К.

Дано:

 

Знайти:

C1

= 0,2 моль/л

Г-?

C2

= 0,15 моль/л

 

σ1

= 6,9 10-2

Дж/м2

 

σ2

= 7,1 10-2

Дж/м2

 

Т = 293 К

 

 

Розв’язок:

Розраховуємо величину адсорбції, використовуючи рівняння Гіббса:

Г RTСp ΔCΔσ ,

де Г – величина адсорбції розчиненої речовини; ср – рівноважна молярна концентрація розчиненої речовини, у вузьких інтервалах вимірювань

розраховується як середня величина c1 c2

;

Δσ

- поверхнева активність;

с

 

2

 

 

 

 

 

∆σ = σ2 – σ1, ∆C = C2 – C1; R - універсальна газова стала. Отже, величина адсорбції новокаїну дорівнює:

 

(

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

⁄(

(

 

 

 

Відповідь: Г = 2,87·10-6 моль/м2

Приклад 11

Обчислити за рівнянням Ленгмюра адсорбцію ізоамілового спирту з

розчину, якщо рівноважна молярна концентрація його дорівнює 0,7 моль/л;

Гmax = 8,7∙10−12 моль/м2; К = 0,042, Т=293 К.

Дано:

Знайти:

Cp = 0,7 моль/л = 700 моль/м3

Г-?

Гmax = 8,7 10-12 моль/м2

 

 

64

K = 0,042 моль/л = 42 моль/м3 Т = 293 К

Розв’язок:

Розраховуємо величину адсорбції, використовуючи рівняння Ленгмюра:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: Г = 8,2 10-12 моль/м2

Приклад 12

25 мл розчину оцтової кислоти з молярною концентрацією 0,05 моль/л збовтували з 1 г активованого вугілля. Після досягнення рівноваги на титрування 5 мл розчину пішло 2 мл розчину гідроксиду натрію з молярною концентрацією 0,1 моль/л. Знайти величину адсорбції оцтової кислоти в моль/г.

Дано:

Знайти:

V(CH3COOH) = 25 мл = 0,025 л

а-?

C0(CH3COOH) = 0,05 моль/л

 

mвугілля = 1 г

 

V´(CH3COOH) = 5 мл = 0,005 л

 

V(NaOH) = 2 мл = 0,002 л

 

c(NaOH) = 0,1 моль/л

 

Розв’язок:

1) Записуємо рівняння для розрахунку величини адсорбції з розчину на твердій поверхні:

 

C

(CH COOH) – C

(CH COOH) ·V

 

 

 

 

3

p 3

 

(CH

 

COOH)

a

o

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

2) Розраховуємо рівноважну молярну концентрацію Сp:

Сp = c(NaOH)·V(NaOH)

=

0,1·2·10-3

= 0,04 моль/л

 

 

V (CH

3

COOH)

5·10-3

 

 

 

 

 

 

 

3) Розраховуємо величину адсорбції оцтової кислоти на вугіллі:

a 0,05 – 0,04 ·25·10- 3 = 2,5·10-4 моль/г 1

Відповідь: а = 2,5·10-4 моль/г

Приклад 13

Обчислити довжину (l0) та площу (S0) молекули ізопентанолу в насиченому адсорбційному шарі, якщо гранична адсорбція Гmax=7,6∙10−6 моль∙м–2, густина ізопентанолу ρ=0,81 г∙см−3, відносна молекулярна маса Мr=88.

Дано:

Знайти:

65

Гmax = 7,6∙10−6 моль∙м–2

l0; S0 -?

ρ = 0,81 г∙см−3 = 810∙103∙г∙м-3

 

Мr = 88 г∙моль−1

 

 

 

Розв’язок:

1) Записуємо формули для розрахунку площі, що займає молекула ПАР, та довжини молекули ПАР:

(

2) Розраховуємо площу молекули ізопентанолу:

3) Розраховуємо довжину молекули ізопентанолу:

⁄ ⁄

Відповідь: S0 = 2,19 10-19 м2; l0 = 8,25 10-10 м

Приклад 14

Визначити граничну адсорбцію ізопентанолу Гmax, якщо площа, яка

припадає на одну молекулу в насиченому адсорбційному шарі, дорівнює

25∙10−20 м2.

Дано:

Знайти:

S0 = 25∙10−20 м2

Гmax -?

Розв’язок:

1) Записуємо формулу для розрахунку площі, звідки виражаємо величину граничної адсорбції:

2) Розраховуємо граничну адсорбцію ізопентанолу:

Відповідь: Гmax = 6,64 10-6 моль/м2

Задачі для самостійного розв’язання

5.1Гідрофільність молекул глютамінової кислоти більше, ніж тирозину. Як

ця властивість відображається на величині Rf при використанні фенолу в якості нерухомої фази, а паперу в якості інертного носія.

5.2Встановити залежність Rf (в паперовій розподільчій хроматографії) від

66

гідрофільності молекули амінокислоти.

5.3Вказати, для якої з амінокислот (цистеїн і тирозин) швидкість переміщення на папері в суміші фенол – вода буде більшою (див. Табл.1).

5.4Коефіцієнт розподілу для аспарагінової кислоти та аргініну в між фенолом та водою становить, відповідно, 0,07 та 0,41. Як ця властивість відображається на швидкості переміщення їх на папері в суміші фенол – вода.

5.5Скласти схему очищення води від Ca(NO3)2 за допомогою іонітів.

5.6Скласти схему очищення води від KCl за допомогою іонітів.

5.7Скласти схему очищення води від Li2SO4 за допомогою іонітів.

5.8Розрахувати масу іонів Brв розчині NaBr, якщо відомо, що на титрування фільтрату, одержаного при його пропусканні крізь іоніт в OH- формі, пішло 5 мл розчину HCl з молярною концентрацією с(HCl) = 0,1 моль/л.

Відповідь: m(Br-) = 0,04г

5.9 Розрахувати масу лікарського препарату саліцилату натрію, який міститься у водному розчині, якщо відомо, що на титрування фільтрату, отриманого при пропусканні його через іоніт в Н+–формі, пішло 17 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією с(NaOH) = 0,05

моль/л. М(C7H5O2Na) = 160 г/моль.

Відповідь: m(C7H5O2Na) = 0,136 г

5.10٭ Визначити поверхневу активність валеріанової кислоти, якщо відомо, що при середній молярній концентрації 0,1 моль/л та температурі 298 К адсорбція її дорівнює 3,6∙10−5 моль/м2.

Відповідь: ( )

5.11٭ Обчислити поверхневу активність органічної кислоти, якщо поверхневий натяг її розчинів з молярною концентрацією 0,02 та 0,2 моль/л при 298 К становить, відповідно, 70,15∙10−3 та 64,3∙10−3 Дж/м2.

Відповідь: ( )

5.12٭ Розрахувати величину адсорбції органічної кислоти з водного розчину на активованому вугіллі, якщо К = 0,46 л/г, Cp = 10 ммоль/л, 1/n = 0,25.

Відповідь: Г = 253 ммоль/г

67

5.13٭ Розрахувати величину адсорбції (Г) валер’янової кислоти з водного розчину, якщо відомо, що Cp = 0,4 моль/л, поверхнева активність дорівнює

6,4·10-4 Дж·м·моль-1, Т = 293К.

Відповідь: Г = 2,6 10-5 моль/м2

5.14٭ Знайти за рівнянням Ленгмюра граничну адсорбцію речовини на межі поділу водний розчин-повітря, якщо при рівноважній молярній концентрації речовини, рівній 0,02 моль/л адсорбція становить 4∙10−3 моль/м2, а К=0,8.

Відповідь: Гmax = 1,681 моль/м2

5.15٭ Розрахувати площу, що займає молекула ПАР, якщо гранична адсорбція Гmax = 8,3∙10–6 моль/м2.

Відповідь: S0 = 20∙10−20 м2

5.16٭ Розрахувати довжину молекули ПАР, якщо Гmax = 8,5∙10–6 моль/м2,

М(х) = 0,074 кг/моль, ρ = 800 кг/м3.

Відповідь: l0 = 7,76 10-10 м

5.17٭ Обчислити довжину молекули масляної кислоти, якщо площа, що займає одна молекула в поверхневому шарі S0 = 3,2∙10–19м2, ρ = 978 кг/м3,

М(х) = 0,088 кг/моль.

Відповідь: l0 = 4,68 10-10 м

68

6. Одержання, очистка та властивості колоїдних розчинів

 

Перелік основних термінів

 

 

Термін

 

Змістове значення

 

Дисперсність

це ступінь подрібнення речовини.

 

 

 

 

D = 1/d

 

 

де D - ступінь дисперсності, м-1.

 

 

d – діаметр частинки, м.

 

 

 

Дисперсними

є системи, в яких одна речовина (дисперсна фаза) в

 

подрібненому стані рівномірно розподілена серед

 

частинок іншої речовини(дисперсійне середовище).

 

Головною особливістю дисперсних систем є наявність

 

поверхні розподілу фаз, тобто гетерогенність.

Грубодисперсні

Розмір частинок 10–7 -10–4 м.

 

 

системи

(суспензії, емульсії, порошки, аерозолі)

 

Високодисперсні

Розмір частинок 10–9 -10–7 м.

 

 

системи

(колоїдні розчини, золі)

 

 

 

Молекулярно-

Розмір частинок менше 10–9 м.

 

 

дисперсні системи

(істинні (молекулярні та іонні) розчини)

 

 

В таких розчинах вже немає поверхні поділу фаз і вони

 

не належать до дисперсних систем.

 

Ліофільні системи

системи в яких дисперсні частинки сильно

(оборотні)

взаємодіють з розчинником. У випадку коли

 

розчинником є вода, їх можна називати гідрофільними

 

системами.

 

 

 

 

Ліофобні системи

системи в яких дисперсні частинки слабко

(необоротні)

взаємодіють з розчинником. У випадку коли

 

розчинником є вода ці системи можна називати

 

гідрофобними, оскільки поверхня частинок слабко

 

змочується водою.

 

 

 

Золь

(нім. Sol— колоїдний розчин) ультрамікрогетерогенна

 

дисперсна система.

 

 

 

 

Аерозолі - системи з газовим дисперсійним

 

середовищем.

 

 

 

 

 

Ліозолі - з рідким дисперсійним середовищем.

 

Гідрозолі – з водним дисперсійним середовищем.

Суспензія

дисперсна

система

з

рідким

дисперсійним

 

середовищем та твердою дисперсною фазою.

Емульсія

дисперсна

система

з

рідким

дисперсійним

 

середовищем та рідкою дисперсною фазою.

 

Емульсії „першого роду” - емульсії типу „масло у

 

воді”;

 

 

 

 

 

Емульсії „другого роду” - емульсії типу „вода у маслі”.

Дисперсійний метод

полягає в подрібненні речовини до маленьких

 

 

69

 

 

 

отримання

частинок.

 

колоїдних розчинів

-механічним способом (кульові млини, ультразвук);

 

 

-хімічна диспергація (пептизація): осад речовини

 

 

переводиться в колоїдний стан додаванням

 

 

поверхнево–активних сполук: мила, білків.

Конденсаційний

фізична конденсація:

 

метод

отримання

-випаровування розчинника, внаслідок чого йде

колоїдних розчинів

конденсація твердої фаза;

 

 

 

-заміна розчинника, наприклад, коли спиртовий

 

 

розчин холестерину вилити у воду;

 

 

хімічна конденсація – використання реакцій, в яких

 

 

осади формуються з маленьких частинок.

Діаліз

 

полягає в вилученні низькомолекулярних домішок

 

 

шляхом дифузії крізь напівпроникну мембрану.

Гемодіаліз

Принципи діалізу використовують в апараті “штучна

 

 

нирка”, де потік крові пропускають крізь штучні

 

 

напівпроникні мембрани. З одного боку мембрани

 

 

циркулює компенсаційна рідина, а з іншого боку -

 

 

кров пацієнта. В результаті в компенсаційну рідину

 

 

переходять надлишкові кількості метаболітів і

 

 

токсинів, які накопичуються при захворюваннях

 

 

нирок.

 

Електродіаліз

Якщо домішками є лише електроліти, для прискорення

 

 

діалізу можна створити електричне поле що

 

 

прискорює перехід іонів.

 

Ультрафільтрація

Проводять фільтрування колоїдного розчину через

 

 

напівпроникну мембрану при підвищеному тискові.

 

 

При цьому колоїдні частки затримуються мембраною,

 

 

а домішки покидають колоїдний розчин.

Осмотичний тиск

рівняння Вант-Гоффа: πосм =

 

RT

 

 

 

де R – газова стала;

 

 

 

Т – температура;

 

 

 

NA – число Авогадро;

 

 

 

ν – частинкова концентрація.

 

 

 

πосм (колоїдних розчинів) < πосм(істинних розчинів)

Седиментація

осадження частинок під дією сили земного тяжіння.

Оптичні властивості

Проходження світла через колоїдну систему викликає

колоїдних розчинів

три оптичних ефекти: поглинання, відбиття та

 

 

розсіювання променів.

 

Явище

опалесценції

Розсіювання променів проявляється у вигляді матового

колоїдних розчинів

світіння блакитного відтінку при освітленні боковим

 

 

світлом.

 

Ефект Тіндаля

при пропусканні паралельного

пучка світла через

 

 

70

 

 

Соседние файлы в предмете Биохимия