11. Поняття про рахунки, їх будова та призначення.

Бухгалтерський баланс не пристосований для поточного відображення господарських операцій. Тому для цього застосовують рахунки бухгалтерського обліку — спосіб групування господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю та зміною засобів і їх джерел у процесі господарської діяльності.

За формою бухгалтерський рахунок — це таблиця, лівий бік якої називається “дебет” (від лат. debet — він винен), правий — “кредит” (від лат. credit — він вірить):

Відкрити рахунок означає вписати в нього початковий залишок, який називається “сальдо”. Його записують з того боку рахунка, де цей об’єкт відображається в балансі. У рахунках, призначених для обліку засобів, сальдо записують з лівого боку, а в рахунках, які відображають облік джерел, — з правого.

Сальдо (с-до) — різниця між підсумками залишків за дебетом і кредитом рахунків з урахуванням змін на рахунку на кінець звітного періоду.

Кожний рахунок має цифровий код, наприклад: 10 “Основні засоби” ,30 “Каса” і т.д.

Дебет і кредит активних і пасивних рахунків мають різне значення. Це випливає із суті господарських засобів і джерел їх утворення. Активні рахунки мають залишок (сальдо) завжди дебетовий (оскільки не можна витратити більше ніж є в наявності й надійшло); пасивні рахунки — тільки кредитовий (оскільки джерела засобів обмежуються наявними господарськими засобами).

12. Порядок відображення господарських операцій на рахунках та визначення оборотів і сальдо.

Початком будь-якого облікового процесу є первинний документ, що фіксує факт здійснення певної господарської операції. Останні контируються і записуються під окремим номером на рахунках бухгалтерського обліку, у такий спосіб виникає бухгалтерська стаття (проведення). Першим регістром накопичення облікової інформації є журнал реєстрації господарських операцій, який має передовсім контрольне значення. Зафіксовані в цьому реєстрі господарські операції потім розносять за рахунками бухгалтерського обліку до відповідних книг, журналів чи передають на автоматизовану обробку. А щоб розношення господарських операцій мало систематизований і контролюючий характер, тобто в процесі запису кожної операції на рахунках відбувались процедури групування за відповідними ознаками та контроль законності й цілеспрямованості кожної операції, спочатку відкривають необхідну кількість рахунків, для чого вступний баланс підприємства розчленовують перенесенням його показників за статтями активу і пасиву на дебет і кредит відповідних рахунків. Наочно це можна бачити на конкретному прикладі, де на підставі вступного бухгалтерського балансу відкривається необхідна кількість рахунків, на яких потім відображаються господарські операції протягом місяця. У кінці місяця підбиваються підсумки оборотів за дебетом і кредитом рахунків і виводиться сальдо на кінець звітного місяця. При цьому під оборотом треба розуміти суму змін за певний період.

13. Подвійний запис господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, його суть, обґрунтування та контрольне значення.

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом. За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що вста­новлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків, що дебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою.

Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємозв'язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки не було б операцій, але загальна сума записів за дебетом рахунків завжди дорівнюватиме загальній сумі записів за кредитом рахунків. Такий взаємозв'язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рахунків використовують терміни: бухгалтерська проводка, контировка.