44. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівні звороти.

Розрiзняють багато структурно-мовних типів норм. Наприклад орфографічні норми (написання слів); пунктуаційні норми (вживання розділових знаків) чи орфоепічні норми (вимова) та багато інш.

Що ж таке синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.

Синтаксис - граматична будова речень та словосполучень у мові та закономірності їхнього функціонування в мовленні; - галузь мовознавства, розділ граматики, що вивчає закономірності сполучення слів і предикативних одиниць у реченні, будову, ознаки й типи речень і висловлень. Розмежовують: синтаксичні норми словосполучень, які установлють синтаксичні властивості окремих слів як частин мови, тобто правила їхньої сполучуваності з іншими словами; а синтаксис речень, спрямований на дослідження типів, ознак речень, зв'язків слів і сполук у складі речення і висловлення.

Однорідні члени речення - члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання. Якщо в одному простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків (які стосуються того самого слова й відповідають на те саме питання), то вони однорідні.

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією перелічування або протиставлення.

Однорідні члени можуть становити відкритий ряд (допускають продовження) і закритий ряд (не допускають продовження).

Однорідні члени найчастіше мають і однакове морфологічне вираження: Голос її окликався гнівом, докорою, огидою (Панас Мирний); але не завжди: Машина старенька, зате дешево дісталась мені (В. Дрозд).

Не є однорідними слова, які хоч і поєднані сурядним зв'язком (за допомогою сполучника ), проте є різними членами речення: Ніхто і ніде мене не чекає (М. Хвильовий). Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені без залежних слів) і поширені (мають при собі залежні слова).

Дієприкметник разом із залежними від нього словами називається дієприкметниковим зворотом. Дієприкметник є означенням або присудком. Дієприкметниковий зворот, що стоїть після пояснюваного слова виділяється з-поміж інших частин речення комою або, якщо після нього речення продовжується, — двома комами. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед пояснюваним словом, він ні паузою в усному мовленні, ні комою на письмі не виділяється.

Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеної обставини. В усному мовленні дієприслівниковий зворот відділяється від решти компонентів речення паузами, а на письмі — комами: Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду(Леся Українка).

45. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування, й покликання на використанні джерела, оформлення бібліграфічного опису.

Cтруктура. Робота має бути побудована за певною структурою. Основними її елементами в порядку розташування є: титульний аркуш, тези, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Нумерація. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези і додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються - (номер розділу).(номер підрозділу). , наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.

Формули нумеруються «формула (2.3)» означає «формула 3 розділу 2».

Рисунки нумеруються «Рис.», наприклад «Рис. 1.2». (1-№розділу; 2-№рисунка).

Таблиці так само - «Таблиця 2.3».

Ілюстративний матеріал. Всі ілюстрації зазначаються у тексті роботи.

Назва ілюстрації розміщується відразу після її номеру, внизу.

Загальні правила цитування, й покликання на використанні джерела

Посилання на використані джерела дають можливість перевірити наведені відомості. Якщо в роботі використовуються відомості з матеріалів з великою кількістю сторінок, тоді слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела.

Посилання в тексті роботи на джерела зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Якщо в тексті науково-дослідницької роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання беруться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки.

Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні позначається трьома крапками.

Посилання на ілюстрації: «рис. 1.2».

Посилання на формули: «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці, наприклад: «див. табл. 1.3».

Оформлення бібліграфічного опису.

Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований під час написання роботи); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.

Також наприклад основні ситуації:

- книга трьох авторів оформлюється так: Дудюк Д. Л., Максимов В. М., Оріховський Р. Я. Електричні вимірювання: Навч. посіб. – Л.: Афіша, 2003. – 260 с.

- збірник: Цеков Ю. І. Підтекст художнього твору і світовідчування письменника // Проблеми сучасного літературознавства. – Одеса, 1998. – С. 149-180.

- стаття із журналу: Дзюба І. М. Україна перед сфінксом майбутнього // Науковий світ. – 2004. − № 2. – С. 2-6.

Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ». Наприклад: http://www.botany.kiev.ua.