12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.

Суперечності між колоніями та метрополією привело до війни за незалежність у Північний Англії (1775-1783). Ця війна зіграла роль першої буржуазної революції. 4 червня 1776 p. II Континентальний конгрес від імені 13 штатів прийняв "Декларацію незалежності" й сповістив світ про створення нової держави -Сполучених Штатів Америки. У вересні 1783 р. у Версалі було підписано мирний договір з Англією, який юридично закріпив незалежність США. У 1787 р. було прийнято Конституцію, яка юридично закріплювала буржуазну республіканську форму правління. Основні підсумки війни за незалежність 1775-1783 pp. такі:

1)ліквідовано тенденцію до насадження феодальних порядків з боку колишньої латифундії в галузі аграрних відносин;

2)економічні завоювання революції знайшли відображення в демократичному аграрному законі 1784-1787 pp., згідно з яким західні землі оголошувались державними й поступали у розпорядження Конгресу США для подальшого розпродажу. А це означало, що приватна власність на "громадських землях" виникла на новій, капіталістичній основі, тобто створила економічну базу для розвитку капіталізму в сільському господарстві фермерським шляхом;

3)революція ліквідувала перепони для розвитку промисловості й торгівлі;

4)виникла незалежна держава, яка сприяла формуванню єдиної грошової та транспортної системи, створенню єдиного внутрішнього ринку США, формуванню нації;

5)революція та конституція США заклали правові підвалини розвитку реформ у підприємницький діяльності американських громадян;

6)США отримали можливість самостійно виходити на міжнародну арену й встановлювати прямі зв'язки з країнами Західної Європи та світу.

13.Промисловий переворот у сша

У колонізації Північної Америки головну роль відіграла Англія. В Америку їхали головним чином селяни, дрібні ремісники, купці. Особливості початкового накопичення капіталу - це такі джерела: масове знищення місцевого населення і захоплення їхніх земель, експлуатація робітників, рабоволодіння, работоргівля та морська контрабанда. Південноамериканські колонії Англії за типом господарства та соціальною структурою поділялись на три групи: південні, північні та центральні. У південних колоніях утворювались крупні плантаторські господарства, на яких використовувалась праця рабів-негрів, привезених з Африки. У Північних колоніях, відомих під спільною назвою Нова Англія, переважало дрібне фермерське господарство. Значна частина населення займалася морським риболовством. Велику силу мало купецтво. Швидко розвивалися капіталістичні мануфактури: суднобудівництво, деревообробка, металургійна, текстильна галузі. У центральних колоніях, розташованих на родючих землях, широко розвивалось фермерське господарство. У прибережних районах процвітало виробництво спиртових напоїв, особливо рому. Суперечності між колоніями та метрополією привело до війни за незалежність у Північний Англії (1775-1783). Ця війна зіграла роль першої буржуазної революції. Однак ця революція не розв'язала соціальне питання. Рабство не було ліквідовано і не вирішено аграрне питання. Усе це гальмувало розвиток капіталізму в США й обмежувало розвиток внутрішнього капіталістичного ринку. Промисловий переворот у США зайняв недовгий час. Він проходив в умовах повного панування буржуазії у північних штатах, де були відсутні феодальні пережитки. Промисловий переворот у США проходив пізніше, ніж в Англії, використавши англійський технічний досвід, при цьому значно збагативши його. США знаходились у вигідному географічному положенні, далеко від своїх конкурентів. Матеріальною базою для промислової революції у США, як і в Англії, була мануфактурна організація бавовняної галузі. Промисловий переворот торкнувся і вовняної промисловості. Розвивається сільськогосподарське машинобудування. Усе це сприяло переходу від екстенсивного до інтенсивного ведення сільського господарства. Виключно важливу роль у ході промислового перевороту США відіграла механізація транспорту. Розвиток залізничного транспорту сприяв зростанню металургії та добувної промисловості. Механізація виробництва сприяла зниженню цін на промислові товари, розширила внутрішній ринок.

Однією з особливостей промислового перевороту був швидкий розвиток вітчизняної інженерної думки. Серед них винайдення швейної машини, револьвера, електромагнітного телеграфу Морзе, ротаційної типографської машини та ін. Промисловий переворот супроводжувався розвитком американської зовнішньої торгівлі. Однак, незважаючи на високі темпи промислового перевороту в країні, зберігалася багатоукладна економіка, наявність рабства, що перешкоджувало розвиткові промислового перевороту. Швидке зростання промисловості в США, прискорене залізничне будівництво, збільшення міського населення викликали стійкий попит на продукцію сільського господарства. Різко зріс експорт зерна. Поряд із землеробством швидко розвивалося тваринництво. Фермери розводили велику рогату худобу, овець, коней і т.д. Таким чином, фермерський (північний) напрямок колонізації та розвитку сільського господарства носив капіталістичний характер. Цілком інша ситуація у розвитку сільського господарства складалась на півдні. Там продовжувала панувати плантаційна система господарства з використанням праці рабів. Високими темпами проходив процес концентрації виробництва і робочої сили. У результаті швидких темпів розвитку сільського господарства та промисловості різко зросла питома вага США у світовому промисловому виробництві. Таким чином, за 100 років незалежного існування США пройшли у своєму соціально-економічному і політичному розвитку новаторський шлях всесвітньо-історичного значення.