
- •11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •13.Промисловий переворот у сша
- •14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •16.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •18.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •19.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •20.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •23.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •27.Розвиток економіки сша в 50-60 pp. XX ст.
- •28.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •29.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст
- •52.Реформа 1861 та її с-є наслідки
- •41. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •42. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •51.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •53.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •54.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •55.Вплив монополій на розвиток господарства в у.(1900-191
- •56.Столипінська аграрна реформа
- •57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни.Політика «військового комунізму»
- •59.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •60.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •61.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •66.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •68.Розвиток економіки незалежної України.
51.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
Перший етап відбувся у 20-40рр. 19ст. Мануфактурне виробництво,незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері,досягло успіхів.Зростали кількість мануфактур і число найманих працівників. Почали використання механічних робочіх машин, зросло зацікавлення поміщиків та купців у збільшенні обсягів виробництва.Почався промисловий переворот у харчовій галузі.Вже у 20-х роках парова техніка прискорила виробничі процеси,збільшила вихід горілки з одиниці сировини=).Виникла цукрова промисловість (завод у 1824) почали використовувати машину у заміну людському труду,таких заводів було спочатку не багато,але це вже свідчило про початок промислового перевороту в країні.Зявились також механізми на текстильних(суконних)мануфактурах.Перший пароплав «Бджілка».
Всезростаючі потреби у машинах і механізмах зумовили появу машинобудівних заводів.Перший такий завод було збудовано у 1841р.
Розвиток машинобудівництва сприяв зростанню обсягів металургійного виробництва,видобутку кам’яного вугля.
Промислове виробництво базувалося зокрема на примусовій кріпосній праці.Дуже скоро зясувалось,що наймана праця прибутковіше і вигідніша за дармову,тому почав зростати попит на вільнонайомників.Нові фабрики з 40-х років почали будувати в містах.
ПП проходив успішно але повільніше ніж у розвинутих західноєвропейськіх країнах.
53.Розвиток господарства у. 1860-1890
Незважаючи на залишки кріпосництва, що гальмували зростання продуктивних сил, розвиток капіталізму в промисловості після 1861 р. здійснювався прискореними темпами. Збільшувався попит на засоби виробництва, техніку, сільськогосподарські машини, що стимулювало розвиток промисловості. Диференціація селянства створювала ринок вільної найманої сили, посилювався процес первісного накопичення капіталу за рахунок експропріації селянства, оподаткування, викупних платежів. Отримані в такий спосіб кошти передавалися урядом у вигляді позичок, субсидій і державних замовлень промисловцям. Крім того, важливим фактором накопичення капіталу були прибутки від зовнішньої торгівлі, зокрема від експорту зернових. Так, з 1876р. до 1880р. він склав більше половини всього експорту Росії. А також вагомий внесок у розвиток промислового підприємництва зробило купецтво, швидко зростала вага іноземного капіталу.
У такий спосіб створювалися умови для розвитку капіталістичної промисловості і промислового перевороту. Як і в інших країнах формувалися фабрично-заводська система виробництва. Вона супроводжувалася впровадженням у виробництво машин нових технологій, парових двигунів.
Зменшувалася частка ручної праці. У той же час формувались нові соціальні верстви - промислова буржуазія і промислові робітники.
Промисловий переворот в Україні починався в деяких галузях ще до скасування кріпосного права. З 1825 по 1861 роки кількість підприємств збільшилася втроє. Промисловими центрами стають Харків, Луцьк, Одеса, Чернігів. Найбільш успішно розвивалося виробництво металургії. Але тоді не було необхідних умов для інтенсивного розвитку промислового перевороту.
У пореформений період він спостерігається у вугільній промисловості, у машинобудуванні та ін. Багато галузей виробництва створювалися заново, минаючи період мануфактурного виробництва. Швидко зростає кількість фабрик і заводів, а також число промислових робітників. На відміну від промислового перевороту у західних країнах індустріальний розвиток України починався не з галузей легкої промисловості, а із сировинних галузей і важких.
У пореформений період продовжується освоєння Донецького кам'яновугільного і Криворізького залізорудного басейнів. У 1900 р. там виплавлялося в два рази більше чавуну, ніж на Уралі, що давало понад 52% усієї загальноросійської виплавки металу.
У другій половині XIX ст. прискорено розвивається сільськогосподарське машинобудування. Також успішно розвивалось транспортне машинобудування. Так, у 1897 р. почав випускати паровози Луганський паровобудівний завод Гартмана.
Галузева структура української промисловості була досить різноманітною. Крім важкої, одержують розвиток харчова і легка. Вони були тісно пов'язані з сільськогосподарським виробництвом (цукрова, борошномельна, маслоробна та інші).