16.Стильові різновиди суч. Укр. Мови й фахова мова.

Функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує ту чи ту сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю засобів. У сучасній українській літературній мові розрізняються стилі: розмовний і книжні, до останніх належать публіцистичний, офіційно-діловий та науковий. Окремо виділяється художній стиль. У кожному із стилів, у свою чергу, можуть бути виділені кілька підстилів. Розмовний стиль, наприклад, має два різновиди: розмовно-офіційний і розмовно-побутовий. Науковий стиль поділяється на власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний підстилі. У публіцистичному стилі відповідно до специфіки засобів масової комунікації виділяють газетно-публіцистичний, радіо-, тележурналістський та ораторський підстилі. Офіційно-діловий стиль розпадається на такі підстилі: власне законодавчий (мова законів), дипломатичний (мова міжнародних документів) і канцелярський (мова ділових паперів).

Кожен із стилів виступає у певній соціально значущій сфері. Розмовний стиль побутує у повсякденному неспеціальному спілкуванні. Публіцистичний стиль пов'язаний із суспільно-політичною сферою життя, науковий стиль обслуговує науку і виробничо-технічну сферу, офіційно-діловий стиль — це стиль ділових паперів і спеціального спілкування в економічній та юридичній сферах, а також у державних установах, художній стиль використовується у творах художньої літератури.

17.Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.

Наук. ст.-церізновил літ.мов., що викон. У науці,освіті,техніці.пізнав.-інформ. ф-цію. Ознаки: понятійність, однозначність, логічна послідовність, об’єктивність, доказовість, достовірність, використання відносних прикм. (конкретизація, уточнення), складні синтакс. конструкції, писемна форм., інтернац. х-тер.

Оф.-діл. ст. – це стиль ділової мови, яким користуються для написання різноманітних діл. док., зокрема законів, указів, постанов, договорів, заяв, актів, протоколів, анкет, розписок тощо. Він хар-ся використанням канцелярської термінології та деяких застарілих слів (вельмишановний, вищезгаданий), наявністю стандартних схем висловлення, мовних кліше та сталих синтаксичних конструкцій. В оф.-діл. стилі може використовуватися лексика з інших шарів, зокрема наук.-термінолог., виробничо-проф., суспільно-політична, що залежить від того, яку галузь сусп. життя він обслуговує. Загалом для цього стилю властиве суворе дотримання зразків оформлення ділових паперів, мова яких має бути ясною, чіткою, лаконічною.

Розмов. ст. використав. у бесідах, приватних листах, ним користуються під час обміну інформ., думками, враженнями, проханням чи наданням допомоги. Він є засобом невимуш. спілкування. Застосовується у побут. стосунках, в спілкув. з родичами, друзями. До ознак розмов. стилю можна віднести такі: усна форма спілкування, неофіційність стосунків між співрозмовниками і невимушеність спілкування, не підготов. до спілкув., використання позамовних чинників (рухи, жести, міміка), лаконізм, емоційні реакції.Використовуються мовні засоби: побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені та просторічні слова, звертання, вставні слова, вигуки, неповні речення , діалектизми, фольклоризми скороч. слова тощо.