47. Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота

Трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку. Вона передбачає:

1. Розвиток широкого діапазону мотивів праці (самореалізації, самоствердження, матеріальних, соціальних, пізнавальних та інших); мотивів результативного та процесуального плану діяльності.

2. Допомогу у визначенні суб'єктивної цілі праці, що відповідає мотивам і стимулам його діяльності, особистим можливостям.

3. Формування уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначеної цілі: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо).

4. Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного "Я" (самоактуалізації, самореалізації).

5. Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції процесу власної трудової діяльності.

Змістову основу трудового виховання школярів складають такі види праці.

Трудова діяльність учнів, що пов'язана з навчальними заняттями. У початкових класах діти виготовляють навчальні посібники: таблиці, діаграми, картини, гербарії, колекції; у

середніх і старших класах - створюють різні механізми, діючі моделі, стенди і под. Вони працюють на пришкільних ділянках, в теплицях, садках, куточках живої природи, де вирощують квіти, доглядають за птахами, тваринами. Значне місце у трудовому вихованні і навчанні займають уроки праці в початкових класах, заняття в навчальних майстернях в середніх класах і навчально-виробнича практика в старших класах.

Праця по самообслуговуванню. Вона включає працю в сім'ї, догляд за своїми речами, прибирання класу і навчальних кабінетів, ремонт наочних посібників, інвентаря, меблів, упорядкування книжок у шкільній бібліотеці тощо. Всі учні залучаються до суспільне корисної праці з благоустрою шкільної території, озеленення вулиць, доріг, населених пунктів, збирання лікарських рослин, вторинної сировини і под.

Продуктивна праця передбачає участь школярів у створенні матеріальних цінностей. У процесі цієї праці учні вступають у виробничі відношення, пізнають смисл економічних понять і категорій, у них розвиваються професійні інтереси, нахили, потреби у праці. Українська школа має багатий досвід включення учнів у продуктивну працю. У нових умовах вона прагне зберегти і зміцнити традиційні форми організації продуктивної праці учнів та створити нові, що дозволяють здійснити трудове виховання на основі різних форм власності. Серед них: учнівські трудові об'єднання (рослинників, овочівників, садівників, квітникарів, майстрів зеленого господарства, тваринників, селекціонерів тощо), шкільні лісництва, агрофірми, фермерські господарства, асоціації, виробничі кооперативи, майстерні, будівельні загони, арендні підряди, народні художні промисли (гончарство, ткацтво, лозоплетіння, різьба по дереву, розпис та інші).

Для формування в учнів підприємницької компетентності також використовуються ділові ігри: «День менеджера» (гра розвиває фантазію, винахідливість, організаторські здіб-

ності учнів), «День підприємця» (сприяє розвитку творчої, ділової ініціативи, організаторських здібностей, уміння реалізувати свої інтереси), «Я створюю власну справу» (гра надає учням можливість практично застосувати знання й уміння, отримані в процесі вивчення курсу економіки); проекти «Виставка ремесел»…

Складовою частиною трудового виховання є професійна орієнтація учнів - обґрунтована система допомоги (соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до здібностей, нахилів і ринку праці.

До професійної орієнтації входять складові: професійна освіта (профінформація), професійна діагностика,

професійна консультація,

професійний відбір,

професійна адаптація.

Професійна освіта - це ознайомлення учнів із світом праці, професій, з проблемами професійного самовизначення.

Професійна діагностика - вивчення учнів з метою вироблення рекомендацій у виборі професії. Діагностика здійснюється спеціалістами (медиками, психологами, педагогами) шляхом використання різних методик. У процесі діагностики вивчаються особливості вищої нервової діяльності учня, стан його здоров'я, інтереси, ціннісні орієнтації, установки на вибір професії.

Професійна консультація - надання рекомендацій і порад з професійного самовизначення. На цьому етапі спеціалісти встановлюють відповідність між вимогами, які висуваються до професії, та індивідуально-психологічними особливостями особистості.

Професійний відбір - вибір кандидатів на засвоєння будь-якої професії. Його здійснюють навчальні заклади, що висувають певні вимоги до тих, хто вступає до них, або установи, які приймають людину на роботу.

Професійна адаптація - процес пристосування молодих людей до умов професійної діяльності.

У профорієнтаційній роботі існує два підходи. Суть першого, адаптаційного, полягає у підборі професії для учня на підставі його наявних можливостей. Другий, розвиваючий, пропонує готувати учня до самостійного вибору спеціальності. Сучасна школа орієнтується, здебільшого, на другий підхід і до певної міри проводить профорієнтаційну роботу, метою якої є професійне самовизначення учнів. При цьому школярі одержують допомогу у вивченні світу професій, виявленні і розвитку своїх здібностей, нахилів, реалізації професійного самовизначення.

Формами професійної орієнтації є бесіди,

зустрічі, екскурсії, конференції, конкурси та інші. Розвитку професійних інтересів і здібностей слугують гуртки, клуби, дитячі центри. Для професійної діагностики використовують різні методики: тести, опитувальники, ділові ігри тощо.