- •5. Розвиток особистості як педагогічна проблема. Тлумачення його представниками біологічного, соціального та біосоціального напрямів.
- •6.Фактори розвитку та формування особистості
- •7. Вплив середовища, спадковості, виховання і діяльності на розвиток особистості
- •8. Сутність педагогічної діяльності. Основні види та структура.
- •9. Професійно-педагогічна культура вчителя
- •10. Сутність компетентності та її роль у формуванні особистості майбутнього спеціаліста
- •11. Професійний ідеал вчителя. Основи і засоби професійної самоосвіти. Професійний ріст вчителя.
- •12. Спілкування як складова педагогічної діяльності. Стилі спілкування за в. Кан-Каликом.
- •13. Дидактика як наука. Основні дидактичні категорії
- •14. Актуальні питання дидактики.
- •15. Процес навчання в цілісному педагогічному процесі. Його рушійні сили, гносеологічні основи.
- •16. Логіка навчального процесу і структура процесу засвоєння знань.
- •17. Діяльність учителя й учнів в процесі навчання. Роль мотивів у навчанні.
- •Закономірності та функції навчання
- •19. Принципи навчання
- •Класифікація методів навчання за ю. Бабанським
- •21. Загальні вимоги щодо вибору методів навчання.
- •22. Поняття про засоби навчання, їх класифікація.
- •23. Зміст освіти. Мета шкільної освіти.
- •24. Структурні компоненти змісту освіти та їх взаємозв*язки.
- •25. Тенденції розвитку освіти у 21 ст
- •26. Види навчання
- •27. Характеристика основних сучасних дидактичних концепції (розвиваючого навчання, поетапного формування розумових дій, активізації пізнавальної діяльності)
- •28. Класно-урочна система організації навчання
- •29. Характеристика уроків за дидактичною метою
- •30. Характеристика державних нормативних документів, у яких відображений зміст освіти у сучасній школі
- •31. Аналіз ключових позицій Болонського процесу
- •32. Основні завдання реформування змісту освіти і організації процесу навчання, що викладені в Державній національній програмі «Освіта» та Національній доктрині розвитку освіти України у 21 ст
- •33. Поняття контролю за навчально-пізнавальною діяльністю та його основні функції
- •34. Сутність процесу виховання. Основні закономірності та особливості
- •35. Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей
- •36. Мета гуманістичного виховання
- •38. Найважливіші принципи процесу виховання
- •6. Принцип ціннісно-смислової спрямованості виховання.
- •39. Методи прийоми і засоби виховання. Сучасна теорія методів виховання у контексті особистісно-орієнтованих виховних технологій
- •40. Класифікація методів виховання за Щукіною
- •41. Встановіть співвідношення виховання, самовиховання, перевиховання
- •42. Встановіть співвідношення виховання і навчання
- •43. Розкрийте поняття «базової культури особистості» як єдності її складових елементів, внутрішніх зв*язків, суперечностей і тенденцій у вихованні.
- •44. Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді
- •45. Виховання громадянської культури в системі виховання громадянина
- •46. Виховання основ моральної культури особистості
- •47. Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота
- •48. Виховання естетичної культури особистості
- •49. Основні напрямки виховання фізичної культури особистості
- •50. Підготовка молоді до сімейного життя як складова моралі в контексті національного виховання.
- •51. Сутність та змістова характеристика виховного колективу.
- •52. Структура колективу. Етапи розвитку колективу.
- •53. Вплив колективів вільного спілкування на становлення соціального досвіду особистості.
- •54. Педагогічні умови взаємодії особистості і колективу
- •55. Сутність конфлікту, його структура.
- •56. Типологізація конфліктів.
31. Аналіз ключових позицій Болонського процесу
Пропозиції, які розглянуто і прийнято до виконання в рамках Болонського процесу, зводяться в основному до наступних ключових позицій.
Циклова система підготовки фахівців. Фактично пропонується ввести трициклову систему вищої освіти в кожній країні-учасниці з метою взаємного визнання ступенів (бакалавр, магістр, доктор (PhD)) та термінів навчання на кожному з цих циклів.
Запровадження кредитно-трансферної системи. Завданням ECTS є збільшення прозорості освітніх систем в різних країнах та сприяння студентським обмінам в країнах Європи.
Забезпечення якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих компетенціях, уміннях та результатах, що отримали випускники вищого навчального закладу. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти. Національні системи із забезпечення якості освіти повинні узгоджуватися у загальній європейській структурі.
Сприяння мобільності. Передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування випускників.
Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій на європейському просторі вищої освіти кваліфікаційна система має бути об'єднуючою з високим ступенем уніфікації, сприяти визнанню спільних дипломів, додатку до диплома тощо.
Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із основних завдань, яке має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що запровадження загальноєвропейської системи забезпечення якості вищої освіти, кредитно-трансферної системи, визнання кваліфікацій на європейському освітньому просторі тощо сприятимуть підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.
Модуль - автономна організаційно-методична структура навчальної дисципліни, що містить у собі дидактичні цілі, логічно завершену одиницю навчального матеріалу, методичне керівництво (включаючи дидактичні матеріали) і систему контролю
Теоретичний аналіз модульного навчання дозволив виділити наступні його особливості:
- модульне навчання забезпечує обов'язкову обробку кожного компонента дидактичної системи і наглядне їхнє уявлення в модульній програмі і модулях;
- модульне навчання припускає чітку структуризацію змісту навчання, послідовний виклад теоретичного матеріалу, забезпечення навчального процесу методичним матеріалом і системою оцінки і контролю засвоєння знань, що дозволяє корегувати процес навчання;
- модульне навчання передбачає варіативність навчання, адаптацію навчального процесу до індивідуальних можливостей і запитів тих, що навчаються.
