4.1. Бібліографічний документ

Бібліографічний документ містить організовані за певними правилами відомості про документ, його частину чи групу документів.

Поняття "бібліографічний документ" об'єднує широке коло джерел бібліографічної інформації: каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, списки, огляди і т.ін. Бібліографічна інформація належить до традиційних і найпоширеніших форм інформаційної діяльності. Вона розрахована на широкі кола споживачів і покликана забезпечити найрізноманітніші їхні запити при пошуку документів. Бібліографічна інформація є основою будь-якого наукового дослідження, на її базі створюють усі види інформаційних видань: реферативні, аналітичні, оглядові.

У різних формах бібліографічна інформація потрібна не лише науковим працівникам академічних установ і викладачам ВНЗ, а й тим, хто здійснює теоретичну і практичну діяльність у сфері політики, економіки, культури, управління, наукового прогнозування, тобто в тих галузях, де необхідні серйозні наукові знання. Бібліографічна інформація не однорідна − для неї характерна різноманітність видів, форм, що відповідають характеру інформаційних потреб споживачів.

Процес бібліографування включає: 1) перетворення (відображення) первинного документного масиву або потоку шляхом його бібліографічної обробки у вихідну бібліографічну інформацію пошукового чи комунікативного призначення; 2) цілеспрямовану переробку вихідної бібліографічної інформації, її оцінку відповідно до конкретних потреб або запитів споживачів.

Бібліографічна переробка − це сукупність послідовних процесів, що забезпечують ідентифікацію документа і наведення його в бібліографічних посібниках (каталогах, списках, покажчиках). Вона включає процес бібліографічного опису, доповнений, у разі необхідності, анотуванням та (або) індексуванням.

Основна функція бібліографічних документів − орієнтація споживачів інформації в документному потоці. Вторинні документи при цьому розкривають зміст і форму первинних документів з тим рівнем повноти і деталізації, які дають змогу, з одного боку, достатньо точно ідентифікувати документ у документному потоці, а з іншого − споживачеві інформації прийняти рішення про доцільність звернення до первинного документа. Завдання бібліографічних документів − максимально повно відобразити змістові і формальні ознаки первинного документа на основі документографічного (бібліографічного) аналізу, суть якого зводиться до виявлення в тексті первинних документів або формулювання на основі осмислення їх метаінформативних елементів тексту. Такими основними елементами тексту можуть виступати назви (заголовки) до всього тексту, що дає змогу інколи уникати звернення до першоджерела.

Бібліографічний документ найчастіше існує у формі бібліографічного посібника, який становить впорядковану множину бібліографічних записів. Бібліографічні посібники поділяють на такі основні види: бібліографічні покажчики (ті, що включають значну кількість бібліографічних записів, із складною структурою та довідковим апаратом); бібліографічні списки (ті, що становлять сукупність бібліографічних записів, невеликі за обсягом, із простою структурою, без допоміжних покажчиків); бібліографічні огляди (ті, що включають узагальнену характеристику групи документів, які об'єднуються за певною ознакою, та бібліографічні описи цих документів).

Кожний із зазначених видів бібліографічних документів має певні підвиди і різновиди, загальне і часткове в методиці створення.

Сукупність бібліографічних документів дає змогу адекватно відображати зміст публікацій відповідно до інформаційних потреб споживачів. Універсальне охоплення галузевої, регіональної і проблемно-тематичної інформації забезпечує, роль цих документів не лише як основного засобу доведення інформації до окремого фахівця, а також і як основи, що дає змогу галузевим і регіональним центрам інформації, аналітичним службам використовувати їх у своїй довідково-інформаційній діяльності.