План заняття

1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи

2. Контрольні завдання

3. Роздавальний матеріал

Методичні рекомендації до практичного заняття

При вирішенні завдань студентам необхідно визначити:

Нормативи плати за забруднення навколишнього середовища:

1 норматив оплати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.

2 норматив оплати за скидання забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні, морські води і через систему комунальної каналізації.

3. норматив оплати за розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Визначення величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Пас = Σ ((Ніл х Міл) + (Ніл х Міn х Kn)) х Кт

Кт = Кф х Кнас

Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність населення територій;

Ніл - норматив збору за викиди в атмосферу 1 тонни і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, (грн./т) ;

Міл – обсяг річного викиду і-ої забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту (т/рік);

Міп – обсяг річного викиду і-ої забруднюючої речовини в атмосферу понад ліміту (т/рік);

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5;

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні економічні і соціальні особливості;

Ніл, Кф, Кнас – це табличні величини згідно методики.

Норматив оплати (Ніл) визначається на основі гранично припустимої концентрації і відносної агресивності (небезпеки) забруднюючої речовини і приведені в спеціальній таблиці даної методики.

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли в таблицю - нормативи оплати варто визначати по класу токсичності і небезпеки; якщо не зазначений клас, то беремо 1-й клас небезпеки.

Визначення величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

Плата за дані викиди використовується з метою фінансування ПОЗ і для рішення задач зменшення кількості і якості забруднень, здійснення стимулювання і відшкодування збитків.

Пап = Σ Ні х Мі х Кт

Ні – норматив збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 т і-го палива (грн./т) (наведено у таблиці);

Мі – річний обсяг використовуваного і-го палива (т);

Величина платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище (див. вище).

Методика по визначенню цих видів платежів аналогічна визначенню величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Але Кт – регіональний басейновий коефіцієнт, що враховує територіальні еколого-економічні умови чи особливості функціонування водного господарства (наведено у таблиці).

Визначення величини платежів за розміщення забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі.

Плата за розміщення відходів у навколишньому середовищі введена з метою екологічної мотивації заходів щодо зниження відходів у виробничому процесі, переробці і безпечному похованні відходів, виявленню джерел їхнього фінансування і кредитування і стимулювання збитків.

Про= Σ ((Ніл х Міл) + (Ніл х Міn х Kn)) х Ко х Км

Ніл – норматив збору за розміщення 1 тонни відходів i-го класу токсичності в межах ліміту (грн./т) (наведено у таблиці);

Міл – річний обсяг відходів і-го класу токсичності в межах ліміту (т);

Міn – річний обсяг відходів і-го класу токсичності понад ліміту (т);

Ко – коригувальний коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів (наведено у таблиці);

Км – коригувальний коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (наведено у таблиці);

Усі таблиці для розрахунку суми збору, який справляється за забруднення навколишнього середовища додаються, як роздавальний матеріал..

Тести

1. Які фактори відносяться до основних важелів фінансового механізму охорони навколишнього середовища:

а) податкова політика;

б) платежі за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища;

в) страхування;

г) боротьба з забрудненням.

2. Фінансові потоки – це:

а) документально оформлені потоки засобів платежу;

б) документально оформлені потоки засобу реалізації взаємних зобов'язань суб'єктів господарювання в грошовому вираженні.

1. Фінансові ресурсі природокористування – це:

а) всі грошові засоби, яки знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з екологічним розвитком;

б) всі грошові засоби, яки знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з економічним розвитком;

в) всі грошові засоби, яки знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з соціальним розвитком.

4. З яких елементів складаються фіскальні потоки:

а) плата за забруднення навколишнього природного середовища;

б) платежі за користування природними ресурсами;

в) фінансові санкції і штрафи;

г) субсидії;

д) страхові платежі.

5. З яких елементів складається величина платежів за забруднення навколишнього природного середовища:

а) плата в межах встановлених лімітів викидів, скидань і розміщення відходів;

б) плата за перевищення ліміту викидів, скидань і розміщення відходів;

в) плата в межах обсягу фактичних викидів, скидань і розміщення відходів.

3. Чому дорівнює коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище:

а) 4;

б) 5;

в) 3.

3. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками за забруднення:

а) атмосферного повітря;

б) водних об’єктів;

в) земельних ділянок.

3. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлює:

а) Кабінет міністрів України;

б) місцеві органи влади;

в) платник.

3. Платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища у такому співвідношенні:

а) 30 % до Державного бюджету і 70 % до місцевого бюджету;

б) 70 % до Державного бюджету і 30 % до місцевого бюджету;

в) 50 % до Державного бюджету і 50 % до місцевого бюджету.

8. Які завдання дозволяє вирішити екологічне страхування :

а) компенсувати екологічні збитки;

б) стимулювати запобігання аварій;

в) знижувати суспільний екологічний ризик;

г) знизити надходження відходів в навколишнє середовище.