Система звичайного звукового кінематографа
Ця система поряд з деякими широкоекранними видами кінематографа дотепер є однієї з найбільш розповсюджених і застосовується у виробництві кольорових і чорно-білих художніх, документальних і науково-популярних фільмів. Телебачення також часте використовує її у своїх роботах. Незважаючи на велике поширення широкоекранних систем, ще багато постановників фільмів вважають класичний формат кадру звичайної системи композиційно незамінним для рішення ряду кінематографічних задач.
На рисунку 1.1 наведена розміри та находження кадру, у таблиці 1.1 приведені основні технічні показники системи звичайного кінематографа в звуковому варіантах. Виготовлення фільмокопій на 35-мм кіноплівці виконується способом контактної печатки, а копій інших форматів — на плівках шириною 16 і 8 мм — оптичним шляхом. Звукозапис у системі звичайного звукового кінематографа виконується по одноканальному монофоничному методу з одержанням на фільмокопії фотографічної фонограми змінної ширини чи змінної щільності.
Рисунок 1.1 – Кадр звукового фільму
Таблиця 1.1 - Основні технічні показники системи звичайного кінематографа на 35-мм кіноплівці
Параметри системи |
Німий варіант |
Звуковий варіант |
Розміри, мм: |
|
|
Кадру в негативі |
24 x 18 |
22 x 16 |
Проекційної ділянки |
23 x 17,3 |
20,7 x 15,2 |
Площа, мм2: |
|
|
Кадру негативу |
432 |
352 |
Проекційної ділянки |
398 |
315 |
Співвідношення сторін у негативі |
1,33:1 |
1,37:1 |
Крок кадру, мм |
19 |
19 |
Номінальна частота, кадр /с |
16 |
24 |
Швидкість руху кіноплівки, мм/с |
304 |
456 |
Витрата кіноплівки, м/хв |
18,24 |
27,36 |
Вид фонограми |
— |
Фотографічна |
Системи широкоекранного кінематографа на 35-мм кіноплівці
Спроби створення систем кінематографа зі співвідношенням сторін зображення більше, ніж 1,37:1, що у наш час називають широкоекранними, робилися з першого років виникнення кіно. Однак через дуже обмежені технічні можливості практичне рішення такої задачі в той час виявилося нездійсненним. Лише на початку шістдесятих років XX століття розвиток світлотехніки, оптики, електроніки й інших галузей техніки підготувало основу для реалізації різних систем широкоекранного кінематографа, що відрізняються не тільки зміненим співвідношенням сторін зображення, але і значним збільшенням розмірів кіноекранів. Тільки істотне збільшення розмірів зображення на екрані наближає його сприйняття до умов спостереження людиною навколишнього світу, коли видимий простір не обмежений рамкою вузького екрана, що постійно знаходиться в полі зору.
Саме такі вимоги були перед творцями нових систем панорамного, широкоекранного і широкоформатного кінематографа наших днів. Системи панорамного і широкоформатного кіно вирішують цю задачу найбільше повно, але складними і дорогими технічними засобами, що обмежує їхнє практичне застосування. Системи, що відносяться до групи широкоекранних, вирішують ту ж задачу більш дешевими і простими засобами, але при цьому не завжди забезпечують потрібну якість зображення. Кращі із широкоекранних систем знайшли широке практичне застосування й успішно конкурують з дорогими широкоформатними і панорамними видами кінопоказу.