15) Використання допоміжних алгоритмів (підпрограм). Процедури.

Підпрограма (subroutine) - частина програми, яка реалізує певний алгоритм і дозволяє звернення до неї з різних частин загальної (головної) програми. В термінах мов програмування: функції (С), процедури (Pascal). Підпрограма часто використовується для скорочення розмірів програм в тих задачах, в процесі розв'язання яких необхідно виконати декілька разів однаковий алгоритм при різних значеннях параметрів.

Процедура (в програмуванні) — поняття, яке використовується в більшості мов програмування високого рівня, і відповідає значенню підпрограма.

Використання процедур

Використання кожної процедури пов'язане з її описанням та викликом. Описання процедури складається, як правило із заголовка процедури, та тіла процедури. Заголовок містить ідентифікатор процедури, та сукупність формальних параметрів, і, можливо, деякі їхні характеристики. Тіло процедури складається з деякої послідовності операторів. Виклик процедури відбувається із відповідних точок програми вказанням ідентифікатора процедури, її фактичних параметрів, і, можливо, входу в її тіло.

16) Використання допоміжних алгоритмів (підпрограм). Функції. Стандартні функції.

Функція - багатозначний термін, що означає таке відношення між елементами, вякому зміна в одному спричиняє зміну в іншому

Стандартними вони називаються тому, що створені одночасно з системоюТурбо Паскаль і є її невід'ємною частиною. У Турбо Паскалі є багато стандартних процедур і функцій.

Стандартные математические функции Турбо Паскаля
Обращение	Тип аргумента	Тип результата
Abs(x)	Real, integer	Тип аргумента
ArcTan(x)	Real, integer	Real
Cos(x)	Real, integer	Real
Exp(x)	Real, integer	Real
Frac(x)	Real	Real
Int(x)	Real, integer	Real
Ln(x)	Real, integer	Real
Pi	Нет	Real
Sin(x)	Real, integer	Real
Sqr(x)	Real, integer	Тип аргумента
Sqrt(x)	Real, integer	Real
Random	Нет	Real
Random(I)	Integer	Integer
Round(x)	Real	Integer
Trunc(x)	Real	Integer

17) Використання допоміжних алгоритмів (підпрограм). Рекурсія.

Підпрограми в Паскалі можуть звертатися самі до себе. Таке зверненняназивається рекурсією. Для того щоб таке звернення не було нескінченним, в тексті підпрограмиповинно бути умова, по досягненні якого подальше звернення до підпрограмине відбувається.

18) Табличні величини. Опис табличних величин. Одновимірний масив. Обробка одновимірних масивів.

Масив – це сукупність однотипних елементів що мають одне імя і розрізняються за номерами.

Например

var    a: array [1 .. 100] of real; Тут a - ім'я масиву (вибирається програмістом довільно); array - службове словомови Паскаль, яке вказує, що йдеться про опис саме массва; [1 .. 100] - діапазон індексів, тобто елементи нумеруються цілими числами від 1 до 100;real - тип всіх елементів масиву (у згаданій завданню в цьому місці могло бути іinteger).

Одновимірний масив (чи просто масив) — це такий засіб мови програмування посилатися на будь-який елемент пронумерованої множини значень. При цьому всі значення (елементи множини) повинні бути одного типу. А їхня кількість не повинна перевершувати заздалегідь заданого числа.

Будь-яка обробка масивів здійснюється шляхом виконання операцій над їх елементами. Двома найпростішими операціями над елементами одновимірного масиву є вибір певного елемента та зміна його значення. Для доступу до окремого елемента масиву застосовується операція індексування [], за допомогою якої утворюються вирази <і м' я масиву>[<і ндексний вираз>].

19) Двовимірні таблиці (масиви). Обробка двовимірних таблиць.

Двовимірний масив - це масив, де кожному елементу ставиться у відповідність два індекси. 

Опис двовимірного масиву <Ім'я_масиву> : array[<поч_інд_рядків>..<кін_інд_рядків>,  <поч_інд_стовп>. .<кін_інд_стовп>]  of <базовий_тип_елементів> ; 

Наведемо спочатку перелік базових операцій над матрицями та їх елементами. До таких операцій належать:

• введення та виведення матриць;

• створення нової матриці за заданим алгоритмом;

• пошук елементів матриці за певним критерієм;

• визначення, чи задовольняє матриця або окремі її елементи певній властивості;

• виконання певних операцій над компонентами матриць (переставлення рядків і стовпців, множення матриць тощо).