- •Політика як суспільне явище.
- •Концепції, види, суб'єкти та функції політики.
- •Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва.
- •Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •5. Об'єкт і предмет політології.
- •Виникнення та інституціоналізація політичної науки.
- •Основні галузі, категорії, методи і функції політологи.
- •8. Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу.
- •Політичні вчення у Стародавній Греції. Платон та Аристотель.
- •Політична думка у Стародавньому Римі.
- •Вчення Фоми Аквінського про державу.
- •Політичне вчення Марсилія Падуанського і Вільяма Оккама.
- •13. Політичне вчення ніколо макіавелі
- •14 Вчення жана бодена про державу
- •16. Політичні вчення в голандії (грацій,спіноза)
- •17. Політичні вчення в Англії.
- •18. Політичні вчення у Франції
- •20. Класичний лібералізм
- •21.Критично-утопічний соціалізм
- •22.Соціал-демократія. Марксизм-ленІнізм
- •23.Фашизм. Тоталітаризм
- •Християнсько-демократична ідеологія
- •«Нові праві» та «ліві» екстремісти
- •Екологізм. Фемінізм
- •Політичні погляди в київській русі
- •29.Політична думка литовсько-польської та польсько-козацької доби.
- •30.Політичні погляди в Україні у XVIII ст.
- •4.1. Демократично-народницький напрям
- •4.3. Консервативний напрям
- •4.4. Націоналістичний напрям
- •4.5. Націона.Чьно-державницький (націонал-демократичний) напрям
- •4.6. Націонал-комуністичний напрям
- •Аналіз політичних поглядів в. Липинського на основі роботи «Листи до братів-хліборобів»
- •Типологія форм державного устрою за Липинським
- •Християнський і ієрархічний погляд на світ в. Липинського
- •Територіальний патріотизм та український консерватизм
- •40. Фрми держави
- •41.Соціальна держава та правова держава. Громадянське суспільство.
- •42. Влада як суспільне явище
- •43. Концептуальні підходи до визначення влади
- •44. Ресурси, функції та легітимність політичної влади
- •45. Поняття та структура політичного режиму. Типологія політичних режимів
- •46. Теоретичні засади демократії та тоталітаризму
- •47. Основні принципи та теорії демократії
- •48. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •49. Типологія та шляхи формування політичних еліт.
- •50. Сутність, витоки і функції політичного лідерства.
- •51. Теорії політичного лідерства
- •52.Типи та механізми формування політичного лідерства.
- •Сутність, ґенеза і функції політичних партій.
- •54.Типологія політичних партій
- •Партійні системи. Типологія.
- •Типологія партійних систем
- •Виборчі системи. Типологія.
- •Мажоритарна виборча система
- •Пропорційна виборча система
- •Змішана виборча система
- •Групи інтересів.
- •Типологія груп інтересі
- •58. Особа як суб'єкт політики.
- •59. Основні типи й види політичної поведінки.
- •60. Політична культура, мораль. Типи політичної культури
- •61. Політична соціалізація, її суть та основні теоретичні концепції
- •Сутність та особливості міжнародних відносин
- •64 Україна в сучасному геополітичному просторі (я намагалась вибрати основне, та все рівно багато вийшло)
4.6. Націонал-комуністичний напрям
Поява в Україні такої течії суспільно-політичної думки, як націонал-комунізм, зумовлювалася двома обставинами:
нерозривним зв'язком попереднього національного руху з соціалізмом;
порушенням політичних, а теж- національно-культурницьких прав Української Радянської Республіки з боку більшовицької Росії.
Основною працею "національного" комунізму постав трактат Сергія Мазлаха і Василя Шахрая "До хвилі (Що діється на Україні та з Україною)", в якому піддано нищівній критиці політику більшовиків в Україні. Трактат обгрунтував необхідність незалежної УСРР, об'єднаної з Радянською Росією на основі справжньої федерації, незалежність української комуністичної партії, поєднаної з російською лише через комуністичний Інтернаціонал.
Найпомітнішими діячами цього напряму були Володимир Винниченко, Микола Хвильовий. Володимир Винниченко після падіння УНР визнав радянську владу в Україні та навіть хотів працювати в її урядових структурах. Повернувшись у 1920 р. із еміграції, він поділяв ідею утворення федерації радянських республік. Разом із тим у "Листі до українських робітників і селян" Винниченко звинуватив більшовицький тоталітаризм у тому, що: І), існування УСРР як самостійної, незалежної робітничо-селянської держави має місце тільки в деклараціях; 2). декларативним є уряд УСРР, він не обраний, але призначений Політбюро ЦК РКП(б); 3). правляча революційна партія - це машина, котрою управляє невелика група людей; 4). партійні організації втратили активність і перетворилися у бездушну, некритичну масу; 5). влади Рад в Україні не існує, тому що принцип централізму виключає її; 6). в Україні все те, що існує, є мілітаризоване і централізоване; 7) політика спонукає українців-комуністів виступати проти національних прагнень свого народу.
В еміграції Винниченко аналізував причини поразки української національної революції, розробив концепцію колектократії, згідно якої перевага в майбутньому буде за колективними формами власності. Цікаво: колектократія допускає приватну власність, але виключає наііману працю
Микола Хвильовий вважав, що комунізм можна реалізувати на національному грунті, відкинувши "російський шлях" по розвитку у культурній сфері. А для цього слід подолати хохлацьку розляпаність, український просвітянський провінціоналізм та орієнтуватися на ідеал європейської людини-громадянина, творця історії. За його словами, необхідно покінчити не тільки із малоросійством, українофільством, але й москвофільством.
Отже, для ідеології націонал-комунізму були харакіерні такі риси: 1). визнання Української Соціалістичної Радянської Республіки як держави трудящих; 2). подача комунізму як прогресивного ладу, в межах котрого можна реалізувати націоначьно-державницький ідеал; 3). підтримка ідеї федерації незалежних державних республік; 4). критика більшовицького режиму Росії як небезпечного ворога задля української незалежності; 5). розуміння національної революції як продовження соціальної; 6). надання пріоритету колективним формам власності.
32.Політичні погляди В. Липинського. Український консерватизм