- •2)Аналітичне оцінювання методів визначення ефект застос комун-й.
- •3) Ануїтет. Майбутня вартість унуїтету
- •4) Багатопланові аналітичні методи
- •5) .Визначення ефективних категорій рекламо носіїв
- •7) Визначення стандартних відхилень розподілів імовірностей грошових надходжень інвестиційних проектів
- •8) Визначення управлінських рішень та їх ознаки
- •9) Визначення ціни ліцензії
- •11) Використання формули Ансоффа при оцінці інтелектуальної продукції
- •12) Використання формул Кіфера для оінки окремих факторів невизначеності
- •13). Використання формули Ольсена при оцінці інтелектуальної продукції, її модифікації
- •14) Витрати на тисячу переглядів та витрати на рейтинг при визначенні ефективності витрат на комунікації
- •15). Відбір критеріїв для планування нддкр
- •16) Внутрішня ставка прибутковості та її модифікована величина при обґрунтуванні доцільності інвестиційного проекту. Її переваги та недоліки
- •17) Дисконтування його суть
- •18) Ділові ігри як метод обґрунтування рішень
- •19) Евристичні моделі обґрунтування та прийняття рішень
- •16. Економіко-математичні моделі при оцінці комунікацій
- •20) Економічна оцінка інноваційного продукту
- •21) Експериментальна перевірка використання методу регресивно-кореляційного аналізу для оцінки економічної ефективності комунікацій.
- •22) Завдання визначення ефективності застосування комунікацій.
- •23) Загальні чинники ефективності комунікацій.
- •24) Інтелектуальна продукція, її специфіка та проблеми оцінки.
- •25) Класифікація інновацій.
- •26) Класифікація ризику.Абсолютні та відносні міри ризику.
- •27) Класифікація управл.Рішень
- •28) Концепція вартості грошей у часі
- •29) Концепція формування інвестиційних рішень
- •30) Маржинальний прибуток та його сутність
- •32) Математ.Методи в ек.Аналізі
- •33) Методи індексу прибутковості. При визначенні доцільності інвестиційного проекту
- •34) Метод періоду окупності при обгрунтувані доцільності інвестування. Переваги та недоліки
- •35) Метод чистої теперешньої вартості інвестиційного проекту. Переваги та недоліки
- •36) Методи групової роботи
- •40) Обєкти інтелектуальної власності к-я.
- •42) Основні етапи підготовки управлінського рішення.
- •46) Принципи інвестиційного менеджменту.
- •47) Проблеми оцінки економ ефективності інновацій.
- •48) Прості проценти
- •50) Регресійно-кореляційний аналіз при оцінці екон-ї ефект-ті комунікацій.
- •51) Ризик, його сутність та визначення.
- •52) Середня ставка прибутковості інвестицій. Її переваги та недоліки.
- •53) Складні проценти
- •54) Сукупність переглядів при визначенні ефективності комунікацій.
- •55) Сумарні рейтинги переглядів при визначенні ефект-ті комунікацій.
- •56) Сутність економічного аналізу.
- •57) Сутність методу еквівалентної певності при оцінці ризику
- •58) Сутність методу ставки дисконту з урахуванням ризику
- •59) Сутність, визначення, характеристика інновацій.
- •61) Теперішня в-сть ануїтету. Перпетуїтет
- •62) Тестування при оцінюванні ефективності комунікацій
- •63) Традиційні методи ек аналізу
- •64) Цілі визначення ефективності застосування комунікації.
- •66) Частота переглядів при визначенні ефективності витрат на комунікації.
9) Визначення ціни ліцензії
ЦІНА ЛІЦЕНЗІЇ [ЦЕНА ЛИЦЕНЗИИ] - - 1. Частина додаткового прибутку, який сплачується власникові ліцензії за впрова-дження (реалізацію) змісту ліцензії у прак-тику підприємницької діяльності. 2. Вира-жена у вартісних показниках економічність, ефективність впровадження зазначеної в ліцензії технології або маркетингових роз-робок у практику з зазначенням розміру додаткового прибутку від реалізації ліцен-зійного інтелектуального капіталу.
Ціна ліцензії визначається часткою продавця у прибутку покупця ліцензії. Ліцензійна угода укладається якщо: 1) прибуток ліцензіара від продажу ліцензій вищий , ніж від інших форм освоєння ринку. 2) прибуток ліцензіара від реалізації купленої ліцензії вищий, ніж прибуток від конкурентів.
Види ліцензійнихплатежів:
• роялті — періодичні відрахування, встановлені у вигляді фіксованих відсоткових ставок від фактичного економічного результату використання ліцензії. Таким результатом може виступати прибуток, обсяг продажів тощо; • паушальні платежі — чітко зафіксовані в угодах суми • участь у прибутку — відрахування на користь ліцензіара частини при¬бутку, отриманого ліцензіатом від комерційного використання предмета ліцензії. Зазвичай, участь ліцензіара у прибутку ліцензіата фіксується на рівні до ЗО % у разі надання виключної ліцензії та 10 % — невиключної ліцензії; • участь у власності — передача ліцензіатом ліцензіарові частини акцій своїх підприємств як плати за надану ліцензію; • перехресне ліцензування — обмін ліцензіями чи патентами, що мають еквівалентну вартість; • попередня плата — платіж, що компенсує витрати ліцензіара перед укладенням ліцензійної угоди.
Механізм визначення ціни ліцензії.
1. Для попереднього визначення розміру прибутку ліцензіат може скори¬статися складеним кошторисом витрат виробництва продукції, що ліцен¬зується, щоб визначити собівартість одиниці продукції.
2. Прибуток визначається як різниця між ціною реалізації продукції і собівартістю.
3. Знаючи річний випуск продукції в штуках і термін дії ліцензійної угоди в роках, можна визначити загальний обсяг прибутку з ліцензії.
4. Порівнюючи обсяг прибутку, що планується одержати від виробництва на основі ліцензії, із прибутком без використання ліцензії, можна визначити розмір додаткового прибутку ліцензіата від придбання ліцензії.
5. Очевидно, що ціна ліцензії не може бути більшою за розмір додатково¬го прибутку, в іншому випадку ліцензіат втратить частину свого прибутку, яку він міг би одержати навіть без купівлі ліцензії.
6. Визначивши розмір додаткового прибутку, ліцензіат повинен встанови¬ти, у якому співвідношенні очікуваний додатковий прибуток буде розділено між ліцензіатом і ліцензіаром:
Розрахункова ціна ліцензії (Цл) Цл= В*Т*Пр*Ч
де В — середній річний випуск продукції за весь термін дії угоди; Т — термін дії угоди; Пр — додатковий прибуток ліцензіата від реалізації ліцензії; Ч — частка ліцензіара в додатковому прибутку ліцензіата.
Цей метод прийнятний для потенційних ліцензіара і ліцензіата в тому випадку, коли вони мають достатню інформацію про економічні умови діяль-ності ліцензіата на термін дії угоди. Однак, якщо ліцензіат таку можливість частіше за все має, то для ліцензіара у більшості випадків цей метод розра¬хунку неприйнятний, оскільки витрати виробництва — комерційна таємни¬ця ліцензіата. Крім того, цей метод може бути неприйнятним і для ліцензі¬ата, якщо він план
У таких випадках роблять оцінку невідомих показників виробництва і збуту продукції на базі приблизної структури від реалізації, що склалися в даній галузі виробництва. Даний метод розрахунку однаково доступний контр¬агентам і може бути з успіхом застосований обома сторонами угоди. Він прийнятний як для товарів виробничого призначення, так і для споживчих товарів.і здійснити виробництво нового для ринку товару, витрати виробництва якого невідомі.