14.За Кейнсом рівновага на товарному ринку визначається таким чином:

За Кейнсом ціни в коротко строк періоді є не чутливими до змін, тому крива сукупної пропозиції горизонтальна до точки повної зайнятості, а далі перетвор в вертикаль. Нееластичність цін породжена мінімал витрат вир-ва, тому подальше зниження цін не дозволяє автоматично вивести економіку зі спаду. Мінім витрат вир-ва, обмежені з\п, не гнучкою до пониження з таких причин:

1)Діяльність профспілок 2)Контрактна система наймання робочої сили 3)Держ обмеження

Негнучкість з\п, відповідно негнучкість цін не дає економіці вийти зі спаду автоматично. Отже для регулювання товарного ринку необхідне втручання держави, через збільшення держ витрат.

15. Гр.Ринок. Ставка процента.

Гр.ринок- елемент фінансового ринку, на якому здійснюється купівля-продаж короткострокових боргових інструментів, строк погашення яких становить не більше 1 року. Компоненти=пр.ставка, гр..маса, попит і пропозиція. Пр.ставка-плата за право користуватися гр.коштамиабо це вартість позички або ціна, яку необхідно сплатити за користування грошима. Існує 2 види процентних ставок: номінальна та реальна. Номінальна пр.ставка - не скорегована на рівень інфляції. Альтернативна вартість нагромадження грошей тобто того від чого відмовилися володіючи грошима, а не облігаціями. r = i - П ;П=(P1-P0)/P0 ;i=r+П. Реальна пр.ставка – х-є зміну купівельної спроможності певної суми грошей, враховує певний темп інфляції.

Ефект Фішера

Підвищення рівня інфляції на 1% збільшує номінальну процентну ставку на 1%.

16.Розмір, структура і регулювання гр.Пропозиції. Агрегати гр.Маси

Пропозиція гр..- наявність всіх грошей в економіці. Для вимірювання і ха-ки гр..маси застосовують узагальнюючі показники – гр..агрегати. в залежності від гр..си-ми грошових агрегатів в кожній країні різна кі-ть. Компоненти гр.. агрегатів-1) готівкові і безготівкі гр., 2)гроші і квазі гр.. М1=М0(готівка)+депозити. MS=C+D. Пропозиція грошей визначається економічною поведінкою1) центрального банку, який забезпечує і контролює готівку C; 2)поведінкою комерційних банків, які зберігають кошти на рахунках D;3)поведінкою населення. Готівка, що покидає ЦБ і потрапляє в економічний розподіл в 2-х напрямках: 1) осідає в касі домогосподарств та фірм; 2) надходить в комерційні банки у вигляді депозитів. Ці гроші можуть бути використані банками для надання кредитів і тоді кількість грошей в економці буде збільшено. При повернення кредиту обсяг грошової маси на руках господарюючих суб’єктів зменшується, тому комерційні банки можуть регулювати кількість грошей в економіці. Сума коштів внесених як депозити і не видані як кредити є доступними для вкладників в даний момент часу це сукупні резерви ком.банку.(TR).Си-ма, за якою банк володіє резервами що=його депозитам наз.си-ю 100% банківського резервування. За умов такої си-ми банки не впливають на АS, але змінюють її структуру приймаючи вклади. Система, за якою вартість банківських резерві менша ніж сума банківських депозитів є система часткового банківського резервування.

Сучасна банківська система 2-х рівнева: 1- ЦБ, 2- комерційні банки.. Для неї характерне часткове банківське резервування. Це означає, що всі комерційні банки повинні мати мінімальні обов’язкові резерви(RR), пропорційно до суми депозитів(rr) – норма обов’язкового резервування.

TR(сукупні резерви)=RR(обов’язкові) +ER(надлишкові).rr=RR/D. Величина обернена до норми резервування наз.кредитно-депозитним мультиплікатором. MULTd=1/rr показує у скільки разів зросте грошова пропозиція в результаті початкового зб.депозитів і сукупних резервів на 1000 одиниць. МВ=С+ TR. Грошовий мультиплікатор MULT=дельта М1/дельтаМВ. ПОКАЗУЄ НА СКІЛЬКИ ОДИНИЦЬ ЗМІН.ПРОПОЗ.ГРОШЕЙ ПРИ ЗМІНІ ГР.БАЗИ НА 1.Обсяг пропозиції грошей МV=РУ.

М0=готівка-найнеконтрольованіша частина і найліквідніша. Гроші поза банками.

М1=Мо+кошти на поточних рахунках. Гарячі гроші.

М2=М1+ валютні кошти+ кошти у нац.валюті на строкових рахунках.

М3=М2+кошти в трастових операціях і цінні папери банку. Найб.частина

17. Попит на гроші – це запаси грошових активів, якими бажають володіти економічні суб’єкти в кожний даний період часу. Попит на гроші проявляють всі 4 суб’єкти грошового ринку. Попит на гроші величина складна. Розрізняють сукупний попит і його складові. Види попиту на гроші обумовлені 2 функціями грошей: засіб обігу і засіб збереження вартості. Перша функція обумовлює трансакційний попит на гроші, тобто це ті гроші, які виступають посередником операцій купівлі-продажу. Ця частина залежить: виходячи з рівняння MV=PY, , де - реальні касові залишки, слідує, що чинником реального попиту на гроші є величина реального доходу Y. Аналогічного висновку доходять із кембриджського рівняння, формулюючи яке Маршал припустив, що якщо людина отримує номінальний дохід, то деяку частку k - цього доходу вона зберігає у вигляді готівки. Для макроекономіки номінальний дохід дорівнює добутку рівня цін на реальний дохід. Звідси, маємо: M=kPY, де k – коефіцієнт ліквідності, який показує яка частка доходу зберігається економічними агентами у вигляді готівки. Якщо цей вираз перетворити у реальну величину, то: , . Реальний трансакційний попит на гроші прямо залежить від рівня сукупного доходу . MD_t – номінальний попит на гроші. MD_t=kPY(графік). Обсяг трансакційного попиту не залежить від процентної ставки(графік). З появою праці Кейнса « Загальна теорія зайнятості, процента і грошей », в якій Кейнс до трансакційного попиту на гроші додав ще 2 різновиди, виходячи з мотивів: спекулятивний та обережності(передбачливості) – попит на «чорний день». Передбачливий попит дає інформацію, що можуть трапитися непередбачливі витрати. Передбачливий попит не залежить від процентної ставки, а залежить від доходу. Він включається в трансакційний. Спекулятивний попит зумовлюється функцією як засобу збереження вартості, але як фінансовий актив – лише зберігають цінність, але не збільшують її. Готівка має абсолютну 100% ліквідність, але нульову дохідність. При цьому існують інші види фінансових активів(облігації), які приносять дохід у вигляді процента. Тому чим вищою буде процентна ставка, тим більше втрачає людина, тримаючи готівку не купуючи облігації. Отже, визначним чинником попиту на гроші як на фінансовий актив є процентна ставка. Процентна ставка в цьому випадку стає альтернативним вимірником витрат. Висока процентна ставка означає високу прибутковість облігацій і високі альтернативні витрати утримання грошей на руках, що зменшує попит на готівку. При низькій процентній ставці попит на гроші збільшується, бо віддадуть їм перевагу у зв’язку з вищою ліквідністю. В цьому полягає сутність теорії переваг ліквідності. Таким чином спекулятивний попит на гроші залежить від процентної ставки(залежність обернена). , h– коефіцієнт чутливості, еластичності зміни обсягу попиту на гроші до зміни процентної ставки. . Графік сукупного попиту. Сучасна економічна теорія свідчить, що існує єдиний трансакційний попит, який залежить від процентної ставки. Нехай попит на гроші нескінченно чутливий до рівня процентної ставки, тобто h прямує до нескінченності. За цих умов крива LM стає горизонтальною.

У цьому випадку процентна ставка знаходиться на такому низькому рівні, за якого гроші практично втрачають альтернативну вартість. Тому за збільшення пропозиції грошей економічні суб’єкти не виявляють бажання вкладати гроші в альтернативні активи(акції, облігації тощо), а віддають перевагу ліквідності, тобто зберіганню свого багатства у формі готівкових грошей. Таку ситуацію називають пасткою ліквідності. На графіку показано криву LM з двома відрізками: один із додатним нахилом, що відповідає нормальним умовам, інший – горизонтальна лінія, що відповідає пастці ліквідності. Незважаючи на переміщення кривої LM вправо від положення LM₁ до положення LM₂, точка її перетину з кривою IS не змінює місце свого розташування, оскільки знаходиться на горизонтальному відрізку кривої LM. Отже, коли виникає пастка ліквідності, монетарна експансія є неефективною, оскільки вона не здатна вплинути ні на процентну ставку, ні на дохід. Натомість фіскальна експансія справляє великий вплив на дохід. Про це свідчить переміщення кривої IS від положення IS₁ у положення IS₂, що збільшує дохід від Y₁ до Y₂ за незмінної процентної ставки.