50. Валютний курс: сутність та типологія

Валютний курс є своєрідною формою ціни, яка сплачується в національній грошовій одиниці за 1 одиницю іноземної валюти і визначається співвідношенням між національними грошовими одиницями і відповідною іноземною валютою, виходячи насамперед з їхньої купівельної спроможності. Курс валюти складається на валютному ринку.

Пропозиція валюти формується активними операціями платіжного балансу, тобто операціями по кредиту.

Пропорція обміну двох валют називається двохстороннім валютним курсом.

Усереднене значення індексів двохсторонніх валютних курсів називається багатостороннім або ефективним валютним курсом.

Визначення валютного курсу називається котируванням. Розрізняють:

- пряма, оцінює одиницю іноземної валюти певною кількістю національної.

- Обернена котировка оцінює одиницю національної валюти певною кількістю іноземної.

Попит на валюту формують суб’єкти, що займаються пасивними операціями платіжного балансу (по дебету). Суб’єктами валютного ринку є усі 4 суб’єкти макроекономічного аналізу.

В залежності від різних критеріїв розрізняють види валютного курсу.

1) а) номінальний

б) реальний курс валюти

Номінальний курс валюти (е) – відносна ціна 2-х валют, пропорція обміну однієї валюти на іншу показує скільки номінальних грошових одиниць однієї країни можна купити за номінальну грошову одиницю іншої країни.

Реальний валютний курс (Е) – визначається з урахуванням купівельної спроможності.

Е=

Р – ціна товару або кошика товарів на внутрішньому ринку у національний валюті.

Р* - ціна товару або кошика тих же товарів на світовому ринку в іноземній валюті.

Якщо Е=е існує паритет купівельної спроможності.

2) прямий та обернений курс

3) залежно від ступеня втручання держави:

а) гнучкі

б) фіксовані

Гнучкі складаються на валютних ринках під впливом курсової політики з боку держави.

Фіксований куср – курс національної валюти, за яким уряд зобов’язаний вільно обмінювати національну валюту на іноземну і навпаки без обмеження кількості.

Валютний коридор – це синтез гнучкого і фіксованого валютного курсу.

Переваги гнучкого полягають у тому, що при ньому автоматично регулюється сальдо платіжного балансу і зберігаються резерви центрального банку.

Перевагою фіксованого курсу є передбачуваність у зовнішній торгівлі.

Недоліки – в умовах дефіциту платіжного балансу виснажуються резерви центрального банку, бо для підтримки курсу на певному рівні центральний банк повинен проводити валютну інтервенцію – збільшувати пропозицію валюти через продаж валютних резервів.

При надлишкові валюти Центральний банк проводить стерилізацію валютного ринку.

51. Модель Мандела-Флемінґа, пояснює основні макроекономічні взаємозв’язки у малій відкритій економіці у короткостроковому періоді за умови незмінного рівня цін. На відміну від моделі IS-LM, дана модель враховує вплив на стан національної економіки іноземного сектора (наприклад, міжнародної торгівлі та фінансів). У моделі Мандела-Флемінґа робляться додаткові припущення:

1) ціни незмінні

2)має місце абсолютна мобільність капіталу

3) головна причина міжнародної мобільності капіталів – це відмінність в доходності активів різних країн, тобто відмінність між внутрішньої(і) і світовою процентними ставками(і*), тобто перевищення і* над і і буде стимулювати процес відтоку капіталу і навпаки

4) невеликий масштаб економіки означає не здатність країни впливати на рівень світової процентної ставки. Не залежно від обсягів кредитів та позик, але вона значною мірою залежить від економічного розвитку інших країн. Це означає, що рівень внутрішньої процентної ставки (r) врешті-решт вирівнюється на показник світової процентної ставки (r*)

У моделі Мандела-Флемінґа, як і в моделі IS-LM, розглядається ринок товарів та послуг і фінансовий ринок, стан рівноваги на яких можна описати за допомогою системи рівнянь:

1. лінія IS: Y=C(Y-T)+I(r)+G+Xn(e)

2. лінія LM: M/P=f(r;Y)

3. r = r*

У даній моделі екзогенними вважають такі змінні: податки (T) і державні видатки (G), пропозицію грошей (М), рівень цін (Р) та світову процентну ставку (r*). Ендогенними ж є такі змінні, як дохід Y і обмінний курс е.

Графіки (2 штуки)

Нехай світова процентна ставка не дорівнює внутрішній, а перевищує її. Коли r<r*, то внутрішні потенційні інвестори намагатимуться вивезти капітал в інші країни, де забезпечується вища норма прибутковості. Для цього їм необхідно конвертувати національну валюту в іноземну, тобто на валютному ринку зростає пропозиція національної валюти і попит на іноземну. Ціна на національну валюту зменшиться, що в свою чергу підвищує конкурентоспроможність експортних товарів на світових товарних ринках, звідси експорт зростає і це веде до зростання чистого експорту.