
- •1.Макроекономіка. Предмет особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •2. Макроекономіка. Концептуальна модель економічного кругообороту. Загальні умови макроекономічної рівноваги
- •3.Система національних рахунків;порівняння з системою балансів народного господарства.
- •4.Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту(внп). Показник валового національного використовуваного доходу(внвд).
- •5.Методи обчислення ввп
- •6.Показники системи національних рахунків, що розраховуються на основі ввп:
- •7.Загальний рівень цін. Номінальний та реальний обсяг виробництва. Використання індексів для аналізу динаміки загального рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8.Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва.
- •9. Ринок праці та його моделі
- •10. Наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага на товарному ринку. Механізм дії ефекта храповика.
- •2. Зміни в правових нормах
- •14.За Кейнсом рівновага на товарному ринку визначається таким чином:
- •15. Гр.Ринок. Ставка процента.
- •16.Розмір, структура і регулювання гр.Пропозиції. Агрегати гр.Маси
- •18. Теорія портфельного вибору
- •19.Теорія переваг ліквідності.
- •20.Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають.
- •21.Інфляція: умови винекнення. Типологія інфляції.Вимірювання інфляції.
- •22. Інфляція попиту.
- •23.Інфляція витрат.
- •24.Інфляційна спіраль.
- •25. Стагфляція. Аналіз кривої Філіпса
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекон
- •27. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •1Зниження реальних доходів населення
- •2. Знецінення фінансових активів
- •3. Порушення відносин між позикодавцями та позичальниками.
- •4. Зниження мотивації до інвестування
- •5. Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою
- •28. Основні шляхи подолання інфляції
- •29.Формування доходів домогомподарств.
- •30.Розподіл сукупного доходу суспільства.
- •31. Взаємозв’язок доходу, споживання і заощаджень. Функції заощаджень і споживання та їх аналіз.
- •32. Інвестиції. Чинники, що визначають динаміку інвестицій.
- •33. Інвестиційна ф-ія: кейнсіанський підхід
- •34. Інвестиційна ф-ія: класичний підхід
- •35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати».Кенсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
- •36.Подвійна рівновага товарного і грошового ринку.
- •37Роль держави в економічному кругообігу
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподаткування та їх ефективність. Крива Лаффера.
- •39. Види бюджетно-податкової політики .Вплив податків на доходи бюджету .
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики .Сутність ефекту витіснення.
- •42. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
- •43. Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку.
- •44. Монетарна політика: цілі, види.
- •45.Інструменти монетарної політики
- •46. Об’єкти регулювання монетарної політики.
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях.
- •48.Переваги та недоліки монетарної політики
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу.
- •50. Валютний курс: сутність та типологія
- •52.Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати».Кенсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
ВВП за витратами – С+І+G+Xn
ВВП за доходами = сумі факторних доходів + амортизаційні відрахування + непрямі податки
Кенсіанський хрест;
Для формування моделі Кейнсіанського Хреста вводяться спрощення:
1) Доходи розглядаються як ЧВП, обчислене за доходами = НД+ОД+ВД в закритій приватній економіці.
2) ВД буде використовувати ту частину, що споживає та заощаджує Di=C+S
3) Сукупні витрати АЕ=С+І
Зменшення процентної ставки – Збільшення інвестиційних витрат – Збільшення сукупних витрат – Підвищення рівноважного ЧВП
r Зменшується – Iзбульшуються - AEзростає - Yзростає
Сутність інфляційного та дефляційного розривів;
Інфляційний розрив - величина , на яку повинен скоротитися сукупний попит для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості. Надлишок сукупного попиту призвод.до ;рівень цін зростає. Подолання інф.розр.можливе за рахунок стримування сукупн.поп.і перевищув.рівноваги. При цьому⌂У= - величина інф.розриву*величину мультиплікатора автономних витрат.
Дефляційний розрив – величина на яку повинен зрости сук.поп.для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості. Якщо факт.рівноважний рівень менший за потенц.,то це озн.,що сук.поп.неефективний .Для того щоб подолати рец.розр.потрібно простимулювати сук попит. Тоді⌂У= величина інф.розриву*величину мультиплікатора автономних витрат.
Мультиплікатор інвестицій;
Приріст інвест.викликає більший приріст доходу – прояв мультиплікат. інвестицій.
MULT(i)= ⌂У/⌂I - показує ск.разів приріст доходу виявиться більш.за інстумент інвестицій.За Кейнсом MULT(i)=К=1/1-МРС=1/МРS.
36.Подвійна рівновага товарного і грошового ринку.
IS – сукупність точок кожна з яких показує рівнав.значення доходу на товарному ринку при відповідному значенні % ставки на грош.ринку.
Із збільшенням проц.ставки знач доходу буде збільшуватися. Таким чином утвор.лінія LM
LM - сукупність точок кожна з яких показує рівноважне значення на грош ринку при певному значенні доходу на товарному.
Рівняння моделі IS ; У=C(Y-T)+I(r)+G
Модель LM ; M/P=L(r,Y)
Точка перетину кривих IS, LM - точка рівноваги – визначає доход і проц.ставку, які забезпечують рівновагу як товарного так і грошового ринків.
МодельIS ,LM використ.для аналізу впливу короткострокових змін макроеконом.політики на рівноважний рівень доходу в економ.
37Роль держави в економічному кругообігу
До основних функцій держави відносять політичну, соціальну, економічну та міжнародну функції.
Економічна функція держави полягає в регулюванні кількості грошей в економіці; формуванні правових основ функціонування економіки; усуненні вад ринкового саморегулювання; перерозподілі доходів.
Реалізація економічних функцій держави здійснюється через механізми бюджетно-податкової, грошово-кредитної, соціальної, зовнішньоекономічної політики тощо.
Методи державного регулювання економіки — це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їхнього ефективного функціонування.
За формами впливу методи державного регулювання економіки поділяються на прямі та непрямі. Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонування суб’єктів ринку за допомогою знарядь адміністративно-правового характеру: нормативно-правових актів, цільових комплексних програм, державних замовлень, ліцензій, квот.
Методи непрямого регулювання діють опосередковано. Держава спонукає суб’єктів ринку до діяльності у напрямку державних пріоритетів. Для цього застосовуються знаряддя фіскальної, грошово-кредитної, інвестиційної та інших напрямів економічної політики, а також методи морального переконування.
Фіскальна, або бюджетно-податкова, політика держави — це політика використання державних податків та витрат (видатків) з метою впливу на соціально-економічний розвиток країни. Засоби фіскальної політики — державні витрати та податки — використовуються для забезпечення повної зайнятості і стримування темпів
інфляції. Податки є основним джерелом доходів держави.
Державні видатки за напрямом використання поділяються на чотири види: 1) споживчі витрати держави, пов’язані з національною обороною, енергетикою, освітою, медичним обслуговуванням,
науково-технічними розробками; 2) державні інвестиції: капітальні витрати на будівництво доріг, портів, житла; 3) соціальні трансферти приватним особам, що являють собою допомогу пенсіонерам, безробітним, непрацездатним та малозабезпеченим; 4) відсотки за державними боргами, пов’язані з позичками (боргом) держави у зв’язку з перевищенням у попередньому періоді витрат над надходженнями.