29.Формування доходів домогомподарств.

За суб’єктами привласнення доходи поділяють на :

-доходи домогосподарств;

-доходи фірм;

-доходи держави;

-доходи нації.

Доходи домогосподарств визначають споживчі витрати. На макрорівні індивідуальний або особистий розподіл означає розподіл НД серед окремих осіб, що розмежовує джерела особистих доходів окремих осіб чи домогосподарств. Економічною та статистичною одиницею формування і розподілу доходів у суспільстві є домашні господарства, бюджет яких показує рівень добробуту в суспільстві. Доход домашнього господарства слід розуміти як суму товарів та послуг, яку отримує господарююча одиниця за певний час на основі трудової діяльності чи власності на майно. Домашні господарства, виконуючи функції споживача, активно беруть участь також у сфері виробництва, праці, капіталу, землі. Валовий дохід домогосподарств включає:

1)Чисту з/п, субсидії та інші виплати по соц.забезпеченню

2)підприємницький дохід;

3)доходи від особистого підсобного гос-ва чи оренди житла;

4)компенсації і страхові відшкодування збитків.

Крім цих постійних доходів домашні господарства отримують так звані трансферти:

-державні(пенсії);

-соціальні(виплата соц..страх, допомоги дітям);

-міжфірмові;

-некомерційні(спонсор допом).

Всі ці доходи становлять бюджет домашнього господарства, який можна використовувати:

-для придбання товарів та послуг;

-для нагромадження (у формі майна або грошових вкладів).

Якщо особистий дохід пов'язувати з джерелами формування, то його величину можна визначити за такою формулою:

ОД= з/п+ Змішаний дохід ₊ дохід від активів+соціальні трансферти

Перші два елементи особистого доходу називаються доходами від трудової діяльності, або трудовими доходами. Доходи від ак­тивів — це дохід від власності. До таких доходів можна віднести дивіденди, проценти, ренту. Соціальні трансферти охоплюють доходи не зароблені, а отримані внаслідок перерозподілу сукуп­ного доходу. До них належать пенсії, стипендії, виплати по без­робіттю, субсидії тощо. Здебільшого вони надаються державою, а також рештою світу, що виходить за межі спрощеної економіки,

Проте реально витрати на приватне споживання менші за дохід домогосподарств. Це пояснюється перш за все тим, що не весь дохід домогоспо­дарств надходить в їхнє розпорядження. Тому крім особистого доходу слід розрізняти особистий наявний дохід (дохід у розпорядженні).

У загальному контексті наявний дохід — це та частина сукуп­ного доходу, яка залишається у розпорядженні суб'єктів приват­ної економіки після сплати податків і може бути використана для приватного споживання і заощадження

Особистий наявний = ВВП - Амортизація – нерозподілений прибуток

Особистий наявний дохід є безпосереднім джерелом спожи­вання домогосподарств. Але в кожному поточному періоді домо­господарства спрямовують на споживання не весь свій наявний дохід. Це пояснюється бажанням людей заощаджувати певну част­ку свого наявного доходу. Оскільки споживання є пріоритетним напрямом використання особистого наявного доходу, то заощаджен­ня є тією частиною цього доходу, яка не витрачається на спожи­вання. Іншими словами, особистий наявний дохід розподіляється на дві частини: споживання та заощадження домогосподарств.